1. Здійснений нами науковий аналіз історичних та психолого-педагогічних джерел уможливив виявити, що структурування змісту гуманітарної освіти майбутніх учителів фізичного виховання є актуальною проблемою. Однак особливості реалізації дидактичних засад у процесі формування творчої особистості вчителя у пошуково-дослідницькій діяльності висвітлені фрагментарно. В історичному аспекті ця проблема розглядалася здебільшого зі спрямуванням на професійну діяльність студентів вищих навчальних закладів, але структуруванню змісту гуманітарної освіти приділялось недостатньо уваги. Окремі теоретичні положення щодо формування творчої особистості вчителя фізичного виховання у процесі засвоєння гуманітарних знань висвітлені в першоджерелах розрізнено і безсистемно. Це складає об’єктивне концептуальне обґрунтування ролі дидактичних засад структурування змісту гуманітарної освіти у ході пошуково-дослідницької діяльності як цілісної педагогічної системи у сучасній педагогічній науці. Виявлені нами теоретичні прогалини були наслідком недооцінки ролі формування творчої особистості вчителя фізичного виховання у процесі гуманітарної освіти, що привело до нових позитивних пошуків у розв’язанні обраної проблеми. 2. У процесі наукового дослідження було помічено, що дидактичні засади структурування змісту гуманітарної освіти учителя фізичного виховання передбачають розвиток таких складових професійної майстерності як цілісність, неперервність, послідовність, рівень педагогічного впливу на формування особистості учня, відповідність змісту, форм та методів педагогічної діяльності психолого-фізіологічним закономірностям вікового розвитку старшокласників. Це обґрунтування базується на педагогічних принципах єдності навчання, технології та розвитку особистості; синтезі дидактичної та позааудиторної діяльності; ефективності комплексного впливу педагогів, соціуму, родини на формування особистості вчителя. Об’єднуючою ланкою дослідження стала ідея формування творчої особистості педагога як цілісної детермінанти, що дозволила реалізувати дидактичну мету у пошуково-дослідницькій діяльності, підвищити ефективність засвоєння гуманітарних знань студентами. 3. Процес цілісного неперервного структурування змісту гуманітарної освіти особистості у пошуково-дослідницькій діяльності є взаємозв’язаним та забезпечується реалізацією моделі педагогічної технології, яка відображає сукупність трьох аспектів: теоретичного –дидактичної мети (моделі творчої особистості вчителя); організаційно-технологічного – дидактичного завдання (моделі пошуково-дослідницької діяльності); науково-педагогічного – дидактичних умов (моделі педагогічної діяльності та фізкультурно-оздоровчої роботи). 4. Обґрунтовано, що до впливу зовнішніх факторів (зокрема педагогічних) нині набуває перспективи актуалізація власного творчого потенціалу дидактичних мотивів, що сприяють досягненню високих результатів в одному чи кількох видах фізичної культури, забезпечують самореалізацію у професійній підготовці. Запропонована нами модель творчої особистості вчителя відображає сукупність якостей, знань, умінь і навичок, сформованих у пошуково-дослідницькій діяльності, які мають забезпечити майбутньому педагогу реалізацію особистісних потреб, здібностей і нахилів, професійне самовизначення та самореалізацію у засвоєнні гуманітарних знань. Серед якостей творчої особистості вчителя фізичного виховання було виділено ключові компоненти: ціннісно-мотиваційний, індивідуально-характероогічний, когнітивно-діяльнісний, результативно-рефлексійний. Рівень сформованості кожного з них визначає загальні аспекти засвоєння гуманітарних знань, формування творчої особистості фахівця у пошуково-дослідницькій діяльності. 5. У ході проведеного дослідження з’ясовано зміст, форми та методи пошуково-дослідницької діяльності відповідно до сучасних вимог розвитку гуманітарної освіти. Вони стали основою моделі: дидактичне завдання – пошуково-дослідницька діяльність. Визначено, що для студентів І–ІІІ курсів оптимальною є колективно-індивідуальна дослідницька робота. Вона передбачає виконання колективом групи спільного творчого завдання під керівництвом педагога, забезпечує поступове оволодіння навичками дослідницької діяльності та індивідуальне самовизначення кожного студента у процесі засвоєння гуманітарних знань відповідно до їх структури. Структуризація здійснювалася як у процесі вивчення відповідних дисциплін на кожному курсі, так і в процесі корекції навчальних програм відповідно до завдань дослідження. Для студентів старших курсів оптимальною є індивідуальна пошуково-дослідницька діяльність, яка передбачає самостійне проведення дослідження в обраній галузі гуманітарної освіти. 6. У процесі дослідження обґрунтовано науково-дидактичні умови, які стали основою моделі педагогічної діяльності, визначено структурні компоненти теоретичних основ гуманітарної підготовки студентів, їх функції та взаємозв’язки, розкрито зміст чотирьох напрямів засвоєння гуманітарних знань – науково-методичного, навчально-виховного, діагностично-корекційного, організаційно-управлінського. Вони в сукупності забезпечують ефективність пошуково-дослідницької діяльності та творчий розвиток вчителів фізичного виховання у засвоєнні компонентів гуманітарної освіти. 7. Дослідження довело залежність між результативністю процесу формування творчої особистості і раннім (на І курсі) залученням їх до пошуково-дослідницької діяльності. Вона виявляється у відстеженні двох якісно різних етапів. Перший – етап засвоєння емпіричних гуманітарних знань у процесі використання словників, довідників, науково-гуманітарної літератури. Другий етап характеризується написанням рефератів, проведенням наукових дискусій щодо розвитку гуманітарної освіти, реалізацією дослідницької діяльності, поступовим накопиченням досвіду, навичок та вмінь її проведення. У цей період відмічено стрімке зростання загального рівня сформованості творчої особистості вчителя фізичного виховання: високого – з 3% до 17%, достатнього – з 6% до 37% (у % від загальної кількості студентів). Така пропедевтична підготовка забезпечила високу якість індивідуальних досліджень респондентів та відносно сталі високі результати на другому етапі засвоєння гуманітарних знань. Упродовж п’яти років амплітуда коливання кількості студентів з достатнім рівнем сформованості гуманітарних знань у майбутніх вчителів фізичного виховання була в межах між 38% та 47%, а з високим рівнем – між 24% і 37% (анкети, інтерв’ю, тести, контрольні роботи). 8. Наше дисертаційне дослідження не претендує на повноту розкриття усіх гуманітарних аспектів формування творчої особистості майбутнього вчителя фізичного виховання. А тому потребують подальшого вивчення проблеми дидактичних засад структурування змісту гуманітарної освіти у процесі підготовки бакалаврів та магістрів. Джерельна база дослідження дозволила виділити загальні основи розвитку гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в Україні у соціокультурному контексті та виявити основні закономірності еволюції цього процесу в соціумі: зміна ціннісних координат суспільного життя; взаємодія трьох визначальних чинників розвитку – загальноосвітнього, фахово-кваліфікаційного та функціонального і збагачення сукупної культури, оскільки від їхньої збалансованості залежить успішна реалізація системи підготовки фахівців; розвиток процесу в різних національно-культурних умовах, що забезпечується його цілеспрямованістю та динамікою еволюції і виявляється у різноманітних формах конкретно-національних модифікацій (систем, моделей, програм тощо) гуманітарної освіти. |