У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості, що виявляється у обґрунтуванні дидактичних засад профільного навчання в сільській школі і концепції його розвитку, розробленні й експериментальній перевірці варіативних моделей та системи організаційно-методичного супроводу профільного навчання в сільському загальноосвітньому навчальному закладі. – Досліджено генезу проблеми профільного навчання у вітчизняній педагогіці, доведено, що диференціація навчання була актуальною в усі періоди розвитку педагогічної науки, але на різних етапах функціонування школи вона реалізовувалася по-різному. З 1917 року на основі даних розвитку суспільства, педагогічної науки й пріоритетності освітніх парадигм нами виділено дев’ять етапів її розвитку: І етап – 1917 р. – проект Г. Ващенка про створення різних типів старшої школи; ІІ етап – 1918–1920-ті роки – виникнення „профухилів”; ІІІ етап – 1930–1950-ті роки – відміна „профухилів”, одноманітність школи; ІV етап – кінець 50-их років ХХ ст. – диференціація розглядалася як принцип навчання; V етап – 60-ті роки ХХ ст. – вводиться диференціація за проектованою професією, створюються факультативи, школи й класи з поглибленим вивченням предметів; VІ етап – початок 70-их років ХХ ст. – функціонування і дослідження диференційованого навчання було припинено, воно почало розглядатися як породження буржуазної школи; VІI етап – 80-ті роки ХХ ст. – науковий інтерес до проблеми відновлюється, урізноманітнюються форми диференційованого навчання; VIІI етап – 1991–кінець 90-их років ХХ ст. – розвиток на основі профільного навчання загальноосвітніх закладів нового типу, становлення профільного навчання; ІХ етап – 1999 р.–сьогодення – законодавче введення профільного навчання в старшій школі незалежної України. Отже, інтерес до проблеми диференційованого навчання мав хвилеподібний характер і активізовувався, як правило, в періоди суспільного піднесення й гуманізації освіти. – З’ясовано специфіку сільського соціуму і школи сільської місцевості, доведено, що сучасний стан профільного навчання у сільському загальноосвітньому навчальному закладі, по-перше, обмежується соціокультурними умовами; по-друге, гальмується недостатнім кадровим потенціалом, низьким матеріально-технічним забезпеченням; по-третє, визначається педагогічними особливостями навчально-виховного процесу. Це не дозволяє охопити всіх дітей сільської місцевості профільним навчанням і забезпечити всі напрями профільності згідно з освітніми потребами учнів. У зв’язку з нерозробленістю дидактичних засад, директори і вчителі сільських шкіл об’єктивно не в змозі усвідомити механізми його забезпечення, тому реальне здійснення профільного навчання в сільських школах зводиться, як правило, лише до відкриття одного-двох профілів, що не задовольняє освітніх запитів і потреб старшокласників, стримує соціально-економічний розвиток села. Таким чином, профільне навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості – складний багатофакторний процес, що об’єднує в собі як загальні, так і специфічні фактори, спричинені економічними і соціокультурними умовами сільського соціуму, особливостями сільського навчально-виховного закладу. – Вивчено світовий досвід профільної диференціації навчання. Аналіз показав, що в усіх розвинених зарубіжних країнах загальна освіта на старшому рівні є профільною. Країни з багаторічним досвідом профільної диференціації вводять навчання за напрямами лише після того, як школярі одержать достатню базову освіту й переконаються у правильності вибору подальшого навчання. У старшій школі беруться до уваги потреби суспільства й індивідуальні освітні запити старшокласників, орієнтовані на продовження навчання у вищих закладах освіти чи на певну професійну діяльність, що забезпечується двома основними напрямами: академічним (загальноосвітнім) та практичним (технологічним, допрофесійним), у яких реалізуються профілі навчання. Таким чином, профільне навчання в нашій країні на рівні старшої загальноосвітньої школи містить позитивний вітчизняний досвід і прогресивні світові тенденції. – Проаналізовано основні дидактичні категорії та поняття профільного навчання. Уточнено і модифіковано поняття: „профільне навчання в школі сільської місцевості” – вид диференційованого навчання, що базується на врахуванні специфіки роботи в класах з низькою наповнюваністю учнів і характеру соціокультурного середовища сільської місцевості, передбачає задоволення освітніх потреб, нахилів та здібностей кожного школяра, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується шляхом уведення варіативних моделей, різнорівневого змісту, територіально зумовленої організації і комплексу організаційно-методичного супроводу; „елективне профільне навчання” – вид профільного навчання, що базується на вільному виборі школярем базових, профільних навчальних дисциплін і курсів за вибором; „селективне профільне навчання” – вид профільного навчання, в основі якого створення класів чи груп певного профілю з метою оволодіння визначеним набором базових і профільних предметів, що відповідає цьому профілю навчання. Дано визначення і введено в науковий обіг дидактичне поняття „м’яка диференціація” – вид диференційованого навчання, що базується на створенні в одному класі динамічних груп учнів, які працюють за різнорівневими програмами. – Виявлено сутність (задоволення освітніх потреб і професійних намірів старшокласників на основі варіативності моделей, різнорівневого змісту, різноманітності методів, форм і видів цілеспрямованої педагогічної діяльності), структуру (аграрний, суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, оздоровчо-спортивний і традицієзнавчий (народні ремесла) компоненти) та механізми (відповідність особистісного вибору школяра його запитам і можливостям; компетентність педагогічного колективу; володіння специфікою роботи в класах з низькою наповнюваністю учнів; достатня матеріально-технічна база школи; конструктивне соціокультурне середовище села) профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості. – Обґрунтовано дидактичні засади профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості (принципи, процес, зміст, а також сутність, структуру і механізми), концепцію, яка включає взаємопов’язані методологічний, теоретичний і технологічний концепти. Методологічний – базується на наукових положеннях філософії і психології про біосоціальну сутність людини і провідну роль діяльності у формуванні особистості, на основних наукових підходах: диференційовано-діяльнісному, особистісно-соціальному й аксіологічному, що дозволило обґрунтувати профільне навчання як особливий вид диференційованого навчання, який функціонує і розвивається в умовах сільського соціуму, забезпечує усвідомлення кожним старшокласником себе як суб’єкта особистісного й професійного становлення. Теоретичний – зумовлений принципами природовідповідності, культуровідповідності, суб’єктності, варіативності, елективності, зв’язку з життям, на основі яких забезпечується організація навчального процесу відповідно до можливостей і потреб особистості, коли індивідуальна діяльність за вибором школяра, а не педагога стає провідною у взаємодії „вчитель-учень”, традиційна парадигма освіти „вчитель – підручник – учень” змінюється на нову – „учень – підручник – учитель”, позиція вчителя перебудовується, у процесі навчання відбувається рух із “предметом до дітей”, а не “з дітьми до предмета”, розвиток обдаровань і нахилів школяра має особистісну й соціальну спрямованість, домінує над вузькими цілями навчальних предметів, які виступають засобами розвитку його особистості. Технологічний – включає спеціально розроблену систему організаційно-методичного супроводу профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості (технології, методи, організаційні форми і види навчально-пізнавальної діяльності школярів), яка дозволяє врахувати дидактичні особливості навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі сільської місцевості при виборі змісту, організації, засобів реалізації певної моделі профільного навчання; соціокультурний і економічний потенціал села при виборі профілю й моделі навчання, що забезпечує учневі можливість конструювати власну освітню траєкторію, яка починається з вибору рівня вивчення предмета на міні-модулі, поглиблюється на додаткових профільних та елективних заняттях і доповнюється шляхом поглиблення вибраного профілю навчання у міжшкільних факультативах, літніх профільних таборах, секціях МАН. – Науково обґрунтовано й апробовано на практиці п’ять варіативних дидактичних моделей профільного навчання в школі сільської місцевості: модель індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета (внутрішньошкільна, міжшкільна та позашкільна субмоделі), ресурсний центр, територіальне шкільне об’єднання, очно-заочна профільна школа та дистанційне селективне та елективне навчання. Кожна з моделей профільного навчання має структурно-функціональний характер, застосовується як для усвідомлення структури об’єкта (на основі структурного моделювання), так і для розуміння процесів, які в ньому відбуваються (у результаті функціонального моделювання). При спільній меті моделі різні за змістом, організацією, технологіями, формами контролю та методичним супроводом і включають такі компоненти: цільовий, змістовий, організаційно-процесуальний, технологічний, оцінно-результативний. Абстрагування структурно-функціональних моделей профільного навчання здійснювалося на основі аналізу освітніх і професійних намірів старшокласників, урахування специфіки школи сільської місцевості, її територіального розташування та соціально-економічного розвитку села. – Розроблено та експериментально перевірено різнорівневий поліваріативний зміст профільного навчання в сільському навчально-виховному закладі. Доведено, що багаторівневий зміст реалізується на п’яти рівнях з кожного окремого предмета: стандарту (рівні С і В); академічний (рівень А); профільний і поглиблений. Це дозволило кожному учневі не лише працювати в індивідуальному темпі, а стати справжнім суб’єктом процесу навчання. Учень ставить мету, вибирає зміст, форми, методи роботи та темп навчання. При такому підході до змісту освіти педагогічна діяльність набуває особистісно орієнтованого характеру, відбувається диференціація передусім змісту освіти. Освітній простір школи сільської місцевості стає середовищем, де кожен учень може реалізувати себе згідно з властивими йому пізнавальними можливостями й потребами. – Створено концептуально об’єднану систему організаційно-методичного супроводу профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості, до якої входять технології (проектна, кредитно-модульна, модульно-рейтингова і кейс-технологія дистанційної освіти), методи (синектики, взаємонавчання, само- і взаємооцінки, наукових диспутів, „портфоліо”, інформаційної підтримки самоосвіти), форми (міні-модуль, тьюторські, додаткові та елективні заняття, міжшкільні факультативи, предметні гуртки й секції в літніх профільних таборах, конкурси, міжшкільні наукові конференції, олімпіади) і види навчально-пізнавальної діяльності школярів (творча самостійна робота, проблемно-пошукова й дослідницька діяльність, різні види лабораторного практикуму). Обґрунтовано міні-модуль як найбільш доцільну організаційну форму навчання тривалістю 70 хвилин. Скорочення навчального заняття стало можливим у зв’язку з низькою наповнюваністю класів і на цій основі – введення додаткових профільних та елективних занять, які плануються в розкладі уроків. – У ході дослідження розроблено науково-методичні рекомендації щодо використання авторських програм, навчальних і методичних посібників: „Пропедевтичне профільне навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості”, „Допрофільна підготовка: Хімія-8”, „Допрофільна підготовка: Хімія-9”, „Профільне навчання на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета: Хімія-10”, „Профільне навчання на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета: Хімія-11” та різнорівневих модульних програм з хімії. Названі посібники апробувалися в практиці сільських шкіл, у роботі творчих груп педагогів і керівників шкіл, методичних об’єднань учителів і дістали високу оцінку. – Ефективність профільного навчання визначалася за трьома основними критеріями та їх показниками: якість профільного навчання (рівні якості знань, самостійності, активності); сформованість внутрішніх і зовнішніх зв’язків, залежностей і відносин (задоволеність дітей, педагогів і батьків життєдіяльністю школи та результатами навчально-виховного процесу (індекс “комфортності”), сформованість комунікативних здібностей випускника); самоактуалізованість особистості випускника (рівень здатності до самооцінки, професійна готовність). Зведений статистичний аналіз даних експериментальної роботи засвідчив, що в експериментальних класах високий рівень (10, 11, 12 балів) навчальних досягнень з хімії мають 33% учнів, з біології – 36%, тоді як у контрольних класах відповідно – 7% і 9%. Найвищий рівень навчальних компетенцій школярів з профільних предметів був досягнений у позашкільній субмоделі профільного навчання на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета. Наступне ранжування експериментальних моделей було зафіксовано таким: міжшкільна, внутрішньошкільна субмоделі, територіальне шкільне об’єднання і ресурсний центр. Статистичний аналіз рівнів самостійності, активності, сформованості комунікативних здібностей, уміння самооцінки дозволив зробити висновок, що в усіх експериментальних моделях ці показники виявилися значно вищими ніж у контрольних групах. 92% старшокласників майбутню професійну діяльність пов’язують з профілем навчання, тоді як у контрольних класах – лише 33%. Порівняльний математичний аналіз індексу “комфортності” вчителів, учнів і батьків підтвердив ефективність обґрунтованих моделей профільного навчання. Проведене дослідження не вичерпує всієї проблеми профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості. Вивчення в першу чергу потребують методолого-теоретичні засади підготовки вчителя до здійснення профільного навчання в школі сільської місцевості. Тема також потребує подальшого розвитку щодо методики профільного вивчення шкільних предметів. Основні результати дослідження відображені в таких публікаціях: Монографії, навчальні та методичні посібники 1. Шиян Н.І. Профільне навчання у школах сільської місцевості: теорія і практика. – Полтава: АСМІ, 2004. – 442 с. 2. Шиян Н.І. Пропедевтичне профільне навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості. – Полтава: АСМІ, 2003. – 356 с. 3. Допрофільна підготовка: Хімія-8: Навч. посібник. / За ред. Н.І. Шиян – Полтава: АСМІ, 2001. – 384 с. 4. Допрофільна підготовка: Хімія-9: Навч. посібник / За ред. Н.І. Шиян – Полтава: АСМІ, 2002. – 328 с. 5. Профільне навчання на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета: Хімія-10: Навч. посібник / За ред. Н.І. Шиян. – Полтава: АСМІ, 2003. – 260 с. 6. Профільне навчання на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета: Хімія-11: Навчальний посібник / За ред. Н.І. Шиян. – Полтава: АСМІ, 2004. – 156 с. 7. Шиян Н.І., Самусенко Ю.В., Джурка Г.Ф., Гуріненко Н.О., Карюк З.П., Жовновата М.А. Основи організації науково-дослідної роботи школярів. – Полтава: Техсервіс, 2003. – 68 с. (Обґрунтовано основні структурні елементи наукового дослідження школярів). 8. Шиян Н.І., Джурка Г.Ф., Кращенко Ю.П., Кравченко Т.О., Редчук А.С. Ускладнені задачі з хімії. - Полтава, 2004. - 252 с. (Розроблено систему завдань з хімії для обдарованих дітей). 9. Шиян Н.І., Джурка Г.Ф., Шиян К.В., Андрієвська О.С., Кравченко Т.О. Олімпіада з хімії. – Полтава, 1999. – 30 с. (Розроблено завдань з хімії для обдарованих дітей). Наукові статті 10. Шиян Н.І. Особливості навчального процесу загальноосвітньої школи сільської місцевості // Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 2-3. – С. 8-12. 11. Шиян Н.І. Варіативний багаторівневий зміст профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості // Рідна школа. – 2004. – № 6. – С. 18-21. 12. Шиян Н.І. Особливості профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія „Педагогічні науки”. – Вип. 1–2 (28/29). – Полтава, 2003. – С. 98-102. 13. Бойко А.М., Шиян Н.І. Суб’єкт-суб’єктні відносини вчителя і учнів у педагогічній теорії і шкільній практиці // Постметодика. – 2003. – № 4. – С. 2-9. (Обґрунтовано особливості навчальної взаємодії вчителя і учнів у сільській школі). 14. Шиян Н.І. Диференційований підхід у навчанні хімії // Біологія і хімія в школі. – 2004. – № 3. – С. 10-11. – № 4. – С. 19-22. 15. Шиян Н.І. „Метод проектів” як варіативна модель профілювання шкільного компонента навчального плану // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія „Педагогічні науки”. – Вип. 5 (38). – Полтава, 2004. – С. 39-48. 16. Шиян Н.І. Генеза проблеми профільності навчання у вітчизняній дореволюційній школі // Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 5. – С. 34-39. 17. Шиян Н.І. Структура та механізми профільного навчання в школі сільської місцевості // Біологія і хімія в школі. – 2004. – № 1. – С. 2-5. 18. Шиян Н.І. Варіативні моделі профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія „Педагогічні науки”. – Вип. 5. – Полтава, 2003. – С. 132-139. 19. Шиян Н.І. Технологія модульно-рейтингового навчання хімії в загальноосвітній школі // Імідж сучасного педагога. – 2000. – № 7 (11). – С. 21-23. 20. Бойко А.М., Шиян Н.І. Суб’єкт-суб’єктні відносини вчителів і учнів: від співпорядкування до співробітництва і співтворчості // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія „Педагогічні науки”. – Вип. 5 (38). – Полтава, 2004. – С. 4-21. (Обґрунтовано особливості суб’єкт-суб’єктних відносин вчителя і учнів у сільській школі). 21. Шиян Н.І. Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах модульно-рейтингового навчання // Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Вип. 5. – К., 2001. – С. 301-306. 22. Шиян Н.І. Диференційоване навчання як фактор розвитку особистості // Освіта на Луганщині. – 2002. – № 1. – С. 35-38. 23. Шиян Н.І. Психолого-педагогічні основи конструювання технології модульно-рейтингового навчання у вищій педагогічній школі // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. – Серія „Педагогічні науки”. – Вип. 5. – Чернігів, 2001. – С. 53-57. 24. Шиян Н.І. Особливості технології модульно-рейтингового навчання в загальноосвітній школі // Постметодика. – 2001. – № 5-6. – С. 141-146. 25. Шиян Н.І. Шляхи удосконалення процесу і змісту освіти у вищій педагогічній школі // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. – Серія “Педагогічні науки”. – Вип. 1. – Полтава, 2001. – С. 176-180. 26. Шиян Н.І. Профільна диференціація навчання // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. – Серія “Педагогічні науки”. – Вип. 5/6 (26-27). – Полтава, 2002. – С. 148-154. 27. Шиян Н.І. Підготовка вчителя хімії до здійснення профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Серія „Педагогіка і психологія”: Зб. статей. – Вип. 5. – К.: Пед. преса, 2003. – С. 306-311. 28. Шиян Н.І. Суб’єкт-суб’єктна взаємодія вчителя й учнів у процесі профільного навчання в школі сільської місцевості // Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П. Драгоманова: Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. – Випуск 8. – К., НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. – С. 180-189. 29. Бойко А.М., Шиян Н.І. Інноваційні форми та методи профільного навчання в сільській школі // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Серія “Педагогічні науки”. – Вип. 6. – Полтава, 2004. – С. 12-19. 30. Шиян Н.І., Дудка І.А. Щоб уникнути хемофобії // Постметодика. – 1997. – № 1. – С. 37-41. (Розроблено основні підходи до конструювання змісту хімічної освіти). 31. Шиян Н.І. Проектно-модельний шлях реформування загальноосвітньої школи сільської місцевості // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія „Педагогіка і психологія”: Зб. статей. – Вип. 6. – Ч. 2. – Ялта: РВВ КДГІ, 2004. – С. 239-244. 32. Шиян Н.І. Профільна сільська школа: проблеми та перспективи // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. – № 4. – С. 44-49. 33. Шиян Н.І. Профільність навчання як основний принцип реформування сільської школи // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. – Ч. 1. – 2004. – С. 311-319. 34. Шиян Н.І. Модель профільного навчання на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета // Постметодика. – 2004. – № 5. – С. 12-17. 35. Шиян Н.І. Соціально-педагогічні передумови профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості // Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 7. – С. 47-51. 36. Шиян Н.І. М’яка диференціація як основа моделювання профільного навчання // Завуч: Профільне навчання: спецвипуск. – 2004. – № 16. – С. 56-62. 37. Шиян Н.І. Основні підходи до конструювання варіативних моделей профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості // Освіта Полтавщини: Часопис: Реалії та перспективи сільської школи. – Вип. № 1. – Полтава: Асмі, 2004. – С. 25-30. 38. Зайкін М.І., Шиян Н.І. Сільська школа: особливості розвитку // Освіта Полтавщини: Часопис. – Випуск 2–3. – Полтава: ПОІППО, 2004. – С. 44-56. (Розкрито особливості навчального процесу в сільській школі). 39. Шиян Н., Шиян С. Особистісні якості вчителя загальноосвітньої школи сільської місцевості. // Дидаскал. – 2004. – № 2. – С. 117-122. (Визначені позитивні особистісні якості вчителя сільської школи). Матеріали наукових конференцій 40. Шиян Н.И. Профильное обучение в сельских школах Украины: проблемы и перспективы // Профильная сельская школа: модели, содержание и технологии обучения: Сб. науч. и методических работ, представленных на Всероссийскую научно-практическую конференцию / Под ред. М.И. Зайкина. – Арзамас, АГПИ, 2003. – С. 30-33. 41. Шиян Н.И., Джурка Г.Ф. Профессиональная компетентность будущего педагога // Проблемы педагогической инноватики в профессиональной школе: Статьи 2-й межрегиональной межотраслевой научно-практической конференции с участием ближнего и дальнего зарубежья. – СПб. – 2001. – С. 31-33. (Обґрунтовано принцип професійної компетентності). 42. Шиян Н.И., Джурка Г.Ф. Стимулирующая и развивающая функции технологии модульно-рейтингового обучения, ее ориентация на профессиональную компетентность будущего учителя // Актуальные проблемы образования: Материалы международной научно-практической конференции „Антропоэкология – педагогика жизнедеятельности (Перспективы развития образования взрослых XXI века)”. – Тюмень, 2000. – Ч.I. – С. 31-33. (Розроблено основні підходи до конструювання технології модульно-рейтингового навчання). 43. Шиян Н.И., Джурка Г.Ф. Педагогическая основа формирования самостоятельности будущего специалиста в процессе изучения химии // Актуальные проблемы образования: Материалы международной научно-практической конференции „Антропоэкология – педагогика жизнедеятельности (Перспективы развития образования взрослых XXI века)”. – Тюмень, 2000. – Ч. ІІ. – С. 7-10. (Визначено педагогічні основи формування самостійності майбутнього педагога). 44. Шиян Н.І. Індивідуалізація та диференціація змісту освіти у загальноосвітній школі сільської місцевості // Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції – Полтава: АСМІ, 2002. – С. 309-313. 45. Шиян Н.І. Профільність навчання як основний принцип реформування освітньої галузі // Природничо-наукова освіта школярів: реалії та перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. –С. 19-21. 46. Шиян Н.І. Особливості конструювання технології профільного навчання // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованість на розвиток особистості: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 456-458. 47. Шиян Н.І. М’яка диференціація як основа моделювання профільного навчання базового компонента старшої школи сільської місцевості // Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Чернігів: РВВ ЧДПУ, 2004. – С. 74-81. 48. Шиян Н.І. Методичне забезпечення профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища: ХІ Каришинські читання: Зб. наук. пр. – Полтава: Асмі, 2004. – С. 122-125. 49. Шиян Н.І. Виховання особистості учня у процесі профільного навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості // Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ПДПУ ім. В.Г. Короленка; кафедра педагогіки. – Полтава, 2004. – С. 40-48. 50. Шиян Н.І. Шляхи реалізації профільного навчання в школі сільської місцевості // Природничі науки на межі століть (до 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ): Матеріали науково-практичної конференції. – Ніжин, 2004. – С. 239-241. 51. Шиян Н.І., Литвин Л.В. Особливості організації самостійної роботи учнів в умовах технології модульно-рейтингового навчання // Збірник статей Всеукраїнської науково-методичної конференції з проблем природничих наук. – Полтава, 1998. – С. 184-186. (Розроблено методичні підходи до організації самостійної роботи школярів). 52. Шиян Н.І., Горошко І.О. Нові підходи до вивчення хімії в загальноосвітній школі // Сьомі Каришинські читання: Всеукраїнська науково-методична конференція “Людина та навколишнє середовище”: Збірник наукових праць. – Полтава, 2000. – С. 325-330. (Обґрунтовано особливості конструювання технології модульно-рейтингового навчання в загальноосвітній школі). 53. Шиян Н., Пустоварова Н., Мірошниченко О. Групові форми роботи при вивченні хімії // Сьомі Каришинські читання: Всеукраїнська науково-методична конференція “Людина та навколишнє середовище”: Збірник наукових праць. – Полтава, 2000. – С. 331-336. (Обґрунтовано методичні підходи до організації групової роботи на уроці хімії). 54. Шиян Н., Терещенко С., Бажан Л. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення хімії // Сьомі Каришинські читання: Всеукраїнська науково-методична конференція “Людина та навколишнє середовище”: Збірник наукових праць. – Полтава, 2000. – С. 337-342. (Розроблено форми і методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів). 55. Стороженко В.О., Джурка Г.Ф., Шиян Н.І. Педагогічні можливості використання комп’ютерних технологій у вищій школі // Інформаційні технології навчання у вищих закладах освіти: Збірник матеріалів п’ятої міжнародної науково-методичної конференції. – Суми, 2001. – С. 138-140. (Обґрунтовано доцільність використання комп’ютерних технологій навчання). 56. Шиян Н.І., Орищенко Т.С., Граб Є.А. Індивідуальна робота школярів у процесі вивчення хімії // Сучасна хімія і вища школа: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 2002. – С. 235-237. (Розроблено дидактичні основи організації індивідуальної роботи учнів на уроці). 57. Шиян Н.І., Проскурня О., Калашник Ю. Розв’язування розрахункових задач у позакласній роботі з хімії // Сучасна хімія і вища школа: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 2002. – С. 237-239. (Обґрунтовано використання розв’язування розрахункових задач з хімії як методу навчання). 58. Шиян Н., Рибчан Е., Середа І. Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів у процесі групової роботи // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття: Восьмі Каришинські читання: Всеукраїнська науково-методична конференція: Збірник наукових праць. – Полтава, 2000. – С. 312-315. (Розроблено методи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів). 59. Шиян Н., Материнська Т., Ольхова Ю. Типи та структура уроків з хімії // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття: Восьмі Каришинські читання: Всеукраїнська науково-методична конференція: Збірник наукових праць. – Полтава, 2000. – С. 310-312. (Визначено типи та структуру сучасного уроку з хімії). 60. Шиян Н., Васичка О. Використання персонального комп’ютера у процесі вивчення хімії // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованість на розвиток особистості: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 458-461. (Обґрунтовано дидактичні основи конструювання електронного підручника). 61. Шиян Н.І. Підготовка вчителя хімії до здійснення профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості // Сучасні проблеми методичної та педагогічної підготовки вчителя природничих дисциплін: Матеріали науково-практичної конференції. - К.: ЗАТ “НЕВТЕС”, 2003. - С. 96-100. 62. Шиян Н., Сидоренко Т. Урок у сучасній загальноосвітній школі // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованість на розвиток особистості: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 461-463. (Визначено шляхи удосконалення уроку з хімії). 63. Шиян Н., Мазур О. Використання персональних ЕОМ у шкільному курсі хімії // Хімічні науки і сучасність: Матеріали Всеукр. науково-практичної конф. – Полтава, 1999. – С. 157-160. (Обґрунтовано методику використання персональних ЕОМ при вивченні курсу хімії). | 