Анотація до роботи:

Мельник Ю.С. Дидактичні умови формування алгоритмічної культури молодших школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання. – Інститут педагогіки АПН України. – Київ, 2007.

У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз проблеми становлення алгоритмічної культури, апробовано новий підхід до процесу її формування в учнів початкової школи.

У дисертації проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій літературі, розкрито сутність, структуру і зміст алгоритмічної культури, обґрунтовано найсуттєвіші компоненти алгоритмічної пропедевтики, засвоєння яких сприяє формуванню операційного стилю мислення, розвитку загальних способів розумової діяльності, творчих здібностей молодших школярів. Розроблено критерії визначення рівнів сформованості алгоритмічної культури учнів початкових класів. Теоретично обґрунтовано сукупність дидактичних умов, що забезпечують ефективність процесу формування алгоритмічної культури молодших школярів, розроблено експериментальну методику їх реалізації у початковій школі. Структуровано алгоритмічний матеріал навчальних предметів початкової школи, обґрунтовано вимоги до організації алгоритмічної діяльності в комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі, сконструйовано та практично реалізовано систему вправ для формування елементів алгоритмічної культури. Обґрунтовано взаємозв’язки між компонентами процесу її формування у молодших школярів.

У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз проблеми становлення алгоритмічної культури особистості, апробовано новий підхід до процесу її формування.

Теоретично обґрунтовано сукупність дидактичних умов, що забезпечують ефективність процесу формування алгоритмічної культури молодших школярів, розроблено методику його реалізації у початковій школі.

Аналіз теоретико-методичних досліджень засвідчив, що формування алгоритмічної культури передбачає не лише розвиток розумового потенціалу особистості, а і її психічних якостей. Однією з визначальних умов становлення алгоритмічної культури є потреба особистості в гармонійному поєднанні інтелектуальних здібностей і духовних засад. Тому її обов’язковими компонентами мають бути, з одного боку, інтелектуальний розвиток, з другого – особистісні мотиви.

Формування алгоритмічної культури у контексті проведеного дослідження розглядається як цілеспрямований процес розвитку особистості й формування соціально значущих мотивів її діяльності. Вона охоплює загальні риси духовної культури, тому її поетапне формування здійснюється протягом тривалого часу і передбачає застосування різноманітних дидактичних прийомів: добір ефективних засобів навчання, відповідної інформації, засвоєння знань і набуття практичних навичок, використання соціокультурного досвіду тощо.

Застосування системного підходу як одного з методологічних напрямів пізнання дає можливість стверджувати, що алгоритмічна культура – це сукупність специфічних уявлень, умінь і навичок, пов’язаних з поняттям “алгоритм” (розуміння сутності алгоритму та його властивостей, знання основних типів алгоритмів, варіативні усвідомлені способи діяльності, уявлення про можливості їх автоматизації, вміння описати алгоритм за допомогою певних засобів і методів); особистісні та соціально значущі мотиви діяльності; переконання; світоглядна позиція; духовні цінності; імперативи тощо.

Сукупність і характер внутрішніх та зовнішніх відношень і взаємозв’язків між елементами алгоритмічної культури обумовлюють її багаторівневу ієрархічну побудову: від поняття “алгоритм” до наукової сфери загальної культури та системи знань. Система алгоритмічних уявлень та альтернативних способів діяльності – це фундамент ґрунтовних алгоритмічних знань.

Процес формування алгоритмічної культури молодших школярів треба розглядати як розвиток певного системного об’єкта, тому що алгоритмічні знання, вміння, навички та освітні потреби особистості складають функціональну динамічну систему з різноманітними взаємозв’язками. Становлення алгоритмічної культури як цілісної системи призводить до появи нової якості – утвердження світогляду, який разом з емоційно-ціннісними орієнтирами надає знанням і вмінням особистісного характеру, трансформуючи їх у переконання, та засвоєння нових технологій діяльності.

Сутність пропедевтики алгоритмічної культури у навчальній діяльності молодших школярів полягає у формуванні операційного стилю мислення, розвитку загальних способів розумової діяльності, оволодінні вміннями самостійного здобуття і практичного використання системи алгоритмічних знань, забезпеченні умов для засвоєння фундаментальних алгоритмічних понять і розвитку творчого мислення особистості.

Формування алгоритмічної культури учнів початкової школи здійснюється шляхом засвоєння на інтуїтивно-практичному рівні понятійного апарату та набуття відповідних способів поетапної діяльності.

Результати дослідження свідчать про те, що рівень алгоритмічної культури учнів початкових класів підвищується за таких умов:

здійснення системно-структурного аналізу алгоритмічного матеріалу у змісті початкової освіти;

організації алгоритмічної діяльності молодших школярів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі;

конструювання системи вправ на основі принципів цілісності, ієрархічності, дотримання субординаційних зв’язків.

Відбір змісту алгоритмічного матеріалу навчальних предметів початкової школи здійснено на основі принципів цілісності, системності, пізнавальної й практичної значущості, можливості вивчення елементів алгоритмічної культури, доступності для самостійного розв’язання пізнавальних завдань за такими критеріями: рівень відображення основних понять; відповідність методів пізнання системі алгоритмічних знань; систематизація алгоритмічних понять; рівень складності пізнавальних завдань.

В основу системи вправ для формування алгоритмічної культури покладено загальнодидактичні (цілісності, наступності, науковості, доступності, систематичності, міжпредметності) та психологічні (неявності, протидії виробленню стереотипу мислення) принципи.

Розв’язування завдань, спрямованих на виконання, зміну та конструювання алгоритмів, сприяє не лише ефективному засвоєнню загальнонавчальних знань, умінь і навичок, а й вільному оперуванню алгоритмами, поступовому усвідомленню їх властивостей.

Розроблено критерії для перевірки ефективності дидактичних умов формування алгоритмічної культури молодших школярів.

На етапі формувального експерименту простежено динаміку формування алгоритмічної культури молодших школярів, виявлено позитивні зміни в репродуктивному, операційному, аналітико-синтетичному, творчому рівнях її сформованості в учнів експериментальних груп порівняно з контрольними.

На основі даних статистичного аналізу можна з імовірністю 0,95 стверджувати, що отримала підтвердження гіпотеза дослідження. Значна частина учнів експериментальних класів розв’язує завдання, пов’язані з відтворенням, зміною, конструюванням алгоритмів різної структури; уміє застосовувати їх у нових дидактичних умовах; виконує логіко-математичні операції тощо.

Перспективи подальшого дослідження окресленої проблеми пов’язані з поглибленим вивченням закономірностей формування алгоритмічної культури учнів основної і старшої школи, засвоєнням ними алгоритмічних знань, умінь і навичок у процесі вивчення окремих навчальних дисциплін, застосуванням алгоритмічних приписів різного рівня складності для управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Публікації автора:

1. Мельник Ю.С. Формування алгоритмічної складової інформаційної культури особистості // Рідна школа. – 2002. – № 12. – С. 50–52. 7.

2. Мельник Ю.С. Формування інтелектуального компонента культури розумової праці молодших школярів засобами нових інформаційних технологій // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – № 5.– С. 44 – 50.

3. Мельник Ю.С. Формування алгоритмічної культури особистості молодшого школяра // Наукові записки. – Випуск 52. Частина 2. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. – С. 142–146.

4. Мельник Ю.С. Сучасні підходи до формування алгоритмічної культури особистості. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Редкол. Н. С. Побірченко (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. світ, 2004. – Випуск 8. – С. 65 – 74.

5. Мельник Ю.С. Формування алгоритмічної культури школярів у процесі мовленнєвої діяльності // Початкова школа. – 2004. – № 1. – С. 25–27; 2004. – № 2. – С. 12– 15.

6. Мельник Ю.С. Психолого-педагогічні особливості розвитку особистості молодшого школяра / Збірник наукових праць Полтавського педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія “Педагогічні науки”. – Випуск 6 (45). – Полтава, 2005. – С. 267–274.

7. Мелешко В.В., Мельник Ю.С. Формування логічних умінь як компонента алгоритмічної культури молодшого школяра // Початкова школа. – 2006. – № 11. – С. 55–57. (Розроблення дидактичного забезпечення для оволодіння молодшими школярами елементами логічних знань і вмінь як компонента алгоритмічної культури).

8. Мельник Ю.С. Методика формування в учнів 1–4-х класів уявлень про інтерфейс користувача та вміння використовувати його у навчальній діяльності // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. праць Уманського держ. пед. університету імені П. Тичини / Редкол. Н. С. Побірченко (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. світ, 2002. – Випуск 2. – С. 65–74.

9. Мельник Ю.С. Формування алгоритмічної культури учнів у процесі вивчення шкільного курсу математики / Управління системою освіти сільських адміністративних районів в умовах формування інноваційної моделі розвитку галузі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: ТОВ “Інновація”, 2005. – С. 68–71.

10. Мельник Ю.С. Пропедевтика алгоритмічної культури молодших школярів / Теоретико-практичні засади реформування системи управління закладами освіти сільських регіонів в умовах модернізації галузі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: ТОВ “Інновація”, 2006. – С. 139–145.

11. Мельник Ю.С. Про рівень алгоритмічної культури молодших школярів / Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знахідки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ч. І. – Тернопіль, 1996. – С. 70–71.

12. Мельник Ю.С. Формування алгоритмічної культури особистості / Комп’ютери в навчальному процесі: Матеріали 2-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції 29–30 жовтня 2002 року / Збірник під ред. М. В. Дудика. – Умань: Алмі, 2002. – С. 50.

13. Мельник Ю.С. Сутність алгоритмічної культури особистості / Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наукової конференції Інституту педагогіки АПН України 2004 року. – К.: Пед. думка, 2004 – С. 50–51.

14. Мельник Ю.С. Особливості формування алгоритмічної культури молодших школярів / Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наукової конференції Інституту педагогіки АПН України. – К.: Пед. думка, 2005 – С. 36–37.

15. Мельник Ю.С., Осіпа Л.В. Організація алгоритмічної діяльності в комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи. – Київ – Переяслав-Хмельницький, 22–25 травня 2006 року. – С. 165–166. (Визначення структури та форм організації алгоритмічної діяльності в комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі).

16. Мельник Ю.С. Педагогічні чинники формування алгоритмічної культури молодших школярів / Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наукової конференції Інституту педагогіки АПН України: Редкол.: В.М. Мадзігон (голов. ред.) та ін. – К.: Пед. думка, 2006. – С. 51–52.