Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити такі висновки: 1. На основі аналізу літературних джерел та практичного досвіду графічної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл України встановлено, що проблема активізації мислительної діяльності на уроках креслення ще не знайшла належного теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення. Разом з тим, зростання ролі мислительного компонента процесів сприйняття, усвідомлення і оперування графічною інформацією у всіх сферах діяльності людини підвищує актуальність проблеми і спричиняє потребу в зміні орієнтації шкільного курсу креслення. Зміни повинні полягати у зменшенні частки репродуктивної діяльності на уроках і збільшенні мислительного компонента у навчально-пізнавальній діяльності школярів. 2. Формування мислення учнів на уроках креслення полягає головним чином у розвитку основних мислительних операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації та формуванні мислительних якостей: гнучкості, стійкості, глибини, самостійності і підсиленні зв’язків між наочно-образним, практично-дійовим та словесно-логічним мисленням. Для ефективного розвитку вчитель повинен знати особливості всіх зазначених психологічних характеристик, етапи та шляхи їх становлення. 3. Нами доведено, що мислення активізується вже в момент сприйняття візуальної інформації: натуральних моделей, технічних креслень, схем, графіків і діаграм, знакових моделей. Кожен з цих видів графічних засобів характеризується різним співвідношенням у них наочних і понятійних елементів, поступовим підсиленням одних і послабленням інших, а отже, різняться і механізми їх сприйняття й усвідомлення. 4. Аналіз педагогічного досвіду вчителів свідчить, що можливості для активізації мислительної діяльності учнів найбільше проявляються у процесі залучення їх до вирішення різного роду завдань. Але саме розв’язування задачі потребує максимального використання комплексу мислительних дій, і саме в розв’язуванні задачі проявляються особливості мислительної діяльності учня, які при належному їх розвитку забезпечують успішне виконання будь-яких видів графічної діяльності. 5. Дидактичними умовами активізації мислительної діяльності учнів 8 – 9 класів на уроках креслення визначено: а) підготовленість вчителя до здійснення мислительного розвитку учнів на уроках креслення, що передбачає: - знання законів мислення і вміння визначати досягнутий рівень розвитку мислення учнів; - розуміння внутрішньої логіки навчального предмета і володіння способами розвитку мислення на матеріалі даного навчального предмета; б) використання на уроках системи графічних задач, спрямованих на активізацію різних мислительних процесів учнів; в)систематичність в організації мислительного розвитку, що забезпечується відповідними методиками навчання, які передбачають мислительну активність школярів на всіх етапах уроку: в процесі сприйняття, закріплення і відтворення навчального матеріалу; г) активність і цілеспрямованість учнів у процесі навчання; д) індивідуалізація навчання. 6. Нами з’ясовано, що активізація мислительної діяльності учнів у процесі розв’язування задач забезпечується здійсненням цілеспрямованих навчальних впливів з боку вчителя на мислительні процеси школяра. До таких впливів відносяться: допоміжні задачі; різноманітні вказівки вчителя; навідні запитання; виконання вчителем етапу розв’язування задачі. Отже, вчитель повинен домагатися самостійного розв’язування задачі учнем, допомагати йому в цьому, починаючи з найбільш узагальнених „підказок”. 7. У процесі дослідження виявлено, що різні за змістом задачі чинять не однаковий вплив на активізацію мислительної діяльності, а задачі, найбільш ефективні в цьому аспекті, на уроках майже не використовуються. Застосування в навчальному процесі обґрунтованої у дослідженні системи задач сприяє розвитку основних мислительних операцій і якостей учнів, підвищує якість засвоєння знань та продуктивність графічної діяльності. 8. Результатами кореляційного аналізу підтверджено явно виражений вплив рівня мислительного розвитку учнів на результати навчально-пізнавальної діяльності – простежувалось закономірне зростання показників успішності учнів, які досягли більш високих рівнів мислительного розвитку. 9. Результати дослідно-експериментальної роботи підтверджують явні переваги запропонованих методичних засобів, спрямованих на активізацію мислення учнів. Кількісні показники результатів експериментальної роботи показали, що розроблену систему задач і допоміжні навчальні впливи слід розглядати як комплексний засіб, що суттєво впливає як на мислительний розвиток учнів, так і на успішне виконання графічної діяльності. У цілому результати експерименту переконливо підтвердили правомірність сформульованої гіпотези дослідження, всі поставлені завдання вирішено. Ми цілком усвідомлюємо, що проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективним є вивчення психологічних аспектів графічної діяльності в процесі сприйняття нового матеріалу, дослідження шляхів глибшої систематизації й узагальнення знань про графічні об’єкти, використання можливостей сучасних інформаційних технологій, спрямованих на вдосконалення графічної підготовки школярів та розвиток їх особистості. Основні положення та результати дослідження висвітлено у таких публікаціях автора: 1. Бондар Н.О. Особливості порівняння учнями графічних об’єктів // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 22. Серія: педагогічні науки: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ, 2004. - №22. – 104с., С.55 – 56. 2. Бондар Н.О. Аналіз мислительних особливостей учнів 8-9 класів // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 18. Серія: педагогічні науки: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ, 2003. - №18. – 116с., С.36 – 37. 3. Бондар Н.О. Запитання як засіб активізації мислення школярів на уроках креслення // Трудова підготовка в закладах освіти. - № 4 (30). – 2003, С. 34 – 37. 4. Бондар Н.О. Формування в учнів просторових динамічних уявлень на уроках креслення // Трудова підготовка в закладах освіти. - № 1 (31). – 2004, С. 13 – 15. 5. Сидоренко В.К., Бондар Н.О. Допоміжні навчальні впливи у процесі розв’язування графічних задач // Трудова підготовка в закладах освіти. - № 1 (35). – 2005, С. 36 – 41. (Автором запропоновані види та характеристика основних допоміжних навчальних впливів, які доцільно використовувати на уроках креслення). 6. Бондар Н.О. Графічні задачі як основний засіб розумового розвитку учнів на уроках креслення // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 29. Серія: педагогічні науки: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ, 2003.- №29.- 125с., С.83 -84. 7. Бондар Н.О. Аналіз підходів до визначення психологічних основ графічної діяльності учнів на уроках креслення // Молодь і ринок. - №4 (10). – 2004., С.75-79. | 