Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки: 1. В умовах сучасної високотехнологічної практично-перетворюючої діяльності людини важливим інформаційним засобом виступає креслення. Рівень графічної культури особистості повинен розглядатися як показник сформованості її світогляду і важливою умовою готовності до трудової діяльності. Така залежність визначає загальноосвітню сутність шкільного курсу креслення. Креслення як загальноосвітній навчальний предмет повинен являти собою дидактично обґрунтовану систему графічних знань і вмінь. 2. Необхідність у здійсненні графічної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл визначається тим, що в умовах сучасної трудової діяльності людини найпоширенішим засобом передачі інформації про об’єкти праці є графічні документи – креслення, схеми, графіки, діаграми тощо. На сучасному етапі розвитку суспільства мова графічних зображень набуває все більшого поширення як засіб спілкування у дуже багатьох сферах діяльності людини. Графічна підготовка повинна розглядатися не тільки як процес формування певних знань і вмінь, а більш широко – мова повинна йти про графічну підготовку як обов’язковий елемент загальної середньої освіти. 3. За своєю сутністю креслення має соціальне походження і виконує в суспільстві комунікативну і мислетворчу функції. Синтаксичні, семантичні і прагматичні аспекти креслення дають підстави розглядати його як цілісну знакову систему, підпорядковану меті графічної підготовки. 4. Графічну підготовку школярів на уроках креслення слід розглядати як цілісний процес формування системи знань, умінь і навичок, необхідних для читання та виконання графічних засобів передачі інформації. Система графічних знань, умінь і навичок формується на основі засвоєння органічно взаємопов’язаної сукупності навчального матеріалу, що характеризує всі сторони відображення в графічному документі просторово-геометричних властивостей і форми зображуваного предмета. 5. Просторове мислення займає важливе місце в структурі інтелекту людини: воно так само як і графічна підготовка, взагалі, визначає рівень її інтелектуального розвитку. Це дало підстави ЮНЕСКО віднести рівень просторового мислення особистості до одного з показників інтелектуального розвитку нації. Шкільний курс креслення має широкі можливості для розумового розвитку школярів. Графічну діяльність учнів на уроках креслення слід розглядати як процес поєднання практичних та розумових дій, спрямованих на створення образів предметів, у яких втілені просторові властивості та відношення. Тільки на заняттях з креслення, в процесі оперування об’єктами графічної діяльності, створюються належні умови для розвитку специфічного виду мислення – просторового. 6. Дослідження психолого-фізіологічних засад формування ієрархічних відношень між змістовими одиницями курсу креслення дало підстави визначити, що його структура повинна розглядатися як цілісна система, утворена логічними взаємозв’язками між її елементами. Дескрипторами креслення як мовної системи повинні виступати графічні поняття. На основі цього стає можливим покласти в основу структурування змісту курсу креслення логічні взаємозв’язки між графічними поняттями. 7. За результатами проведеного дослідження виявлено рівні графічної підготовки, на основі яких можливо здійснити контроль за засвоєнням графічних знань та умінь і своєчасно вносити корективи у навчальний процес. Ґрунтуючись на приблизних еталонних алгоритмах основних рівнів графічної діяльності, розроблено чотири рівні графічної підготовки учнів. 8. Експериментальна робота підтвердила доступність змісту курсу креслення для засвоєння учнями. Свідченням цього слід вважати показник засвоєння навчального матеріалу, що є не нижчий від 75%. Цим самим створюються належні умови для графічної підготовки школярів на уроках креслення. Дисертаційне дослідження не претендує на повне вирішення питань, пов’язаних з проблемою графічної підготовки школярів. Надалі потребують дослідженні питання узгодження змісту курсу креслення з умовами проектно-технологічної системи трудового навчання, питання оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з креслення тощо. |