Художня картина світу Теннессі Вільямса подана в роботі через аналіз ІНТРИГИ, яка формується в когнітивних моделях БАТЬКО і СИН, МАТИ і СИН, СВОЯК і СВОЯЧКА, що отримують мовленнєве втілення в трьох мовленнєвих жанрах: З’ЯСУВАННЯ СТОСУНКІВ, СВАРКА, ВИМОГА. ІНТРИГА будується навколо розкриття духовних психоемоційних станів травмованих особистостей завдяки зверненню до сімейних драм шляхом: таємниці про неминучу смерть персонажа, алкоголізм іншого персонажа (МЖ З’ЯСУВАННЯ СТОСУНКІВ); ультиматуму, який мати пред’являє синові задля вирішення конфлікту (МЖ СВАРКА); повідомлення новини про втрату маєтку (МЖ ВИМОГА). З’ясовано, що відмінними рисами між цима мовленнєвими жанрами є, по-перше, контекстуальне втілення ІНТРИГИ, яка диктує індивідуальний, тематичний, композиційний характер, притаманний кожному мовленнєвому жанру, по-друге, засоби реалізації драматичного ефекту в зав’язці, кульмінації та розв’язці. Встановлено, що спільними для всіх трьох МЖ є створення драматичного ефекту за допомогою стилістичних засобів – антитез, паралельних синтаксичних конструкцій, перифраз, метафор, сарказму, порівнянь, та конфліктогенних МА ДИРЕКТИВИ, що стають експліцитним засобом драматизації ІНТРИГИ в п’єсах Теннессі Вільямса. Дві когнітивні моделі БАТЬКО і СИН, МАТИ і СИН є подібними. Тут конфлікт виникає через відсутність близьких стосунків між батьками і дітьми, невідповідність їхніх психоемоційних станів, де перші намагаються нав’язати певну манеру поведінки своїм дітям, удаючись до авторитарності свого положення у родині, а останні ігнорують своїх батьків, що призводить до уповільненого розвитку подій, комунікативних невдач, частих відхилень, перебивань, недослуховувань. У МЖ З’ЯСУВАННЯ СТОСУНКІВ та МЖ СВАРКА батьки вживають однакові МА ДИРЕКТИВИ, РЕПРЕЗЕНТАТИВИ, ІНТЕРРОГАТИВИ, де вербалізується пряма вимога, спонукання, директивність, наполягання, погроза, звернення до батьківського авторитету. Реактивні репліки дітей у цих мовленнєвих жанрах мають різний характер. Отже, мовленню мовця-сина Бріка в МЖ З’ЯСУВАННЯ СТОСУНКІВ притаманні вигуки у МА ІНТЕРРОГАТИВИ, у яких номінується побажання уникнути конфлікту. У МЖ СВАРКА мовленню мовця-сина Тома характерні МА РЕПРЕЗЕНТАТИВИ й ЕКСПРЕСИВИ, іллокутивною метою яких є, навпаки, підтримати конфлікт через розкриття своїх психоемоційних проблем, незадоволення життям, роздратування. У дисертації виведено концепт САМОТНІСТЬ, притаманний художній картині світу драматурга, на двох рівнях – лексико-семантичному та мовленнєво-жанровому. У результаті лексико-семантичного аналізу виявлено ядерні лексеми, що номінують фізичний стан самотності – alone, душевний стан самотності – lonely, узагальнений, абстрактний зміст почуття самотності – loneliness, та вісім периферійних лексем – lonesome, lost, solitary, restless, homeless, solitude, recluse, singleness, що отримують метафоричне осмислення в драматургічному дискурсі Теннессі Вільямса. Кількісний аналіз ядерних та периферійних номінацій концепту САМОТНІСТЬ продемонстрував, що в драмах зрілого та пізнього періодів усі проаналізовані номінації вживаються частіше. Мовленнєво-жанровий аналіз свідчить про те, що концепт САМОТНІСТЬ виражено трьома мовленнєвими жанрами ЗАКОХАНІСТЬ, РОЗЧАРУВАННЯ, ЖАЛКУВАННЯ, кожен з яких моделюється в конкретному драматичному творі і належить окремому періоду творчості драматурга. Кожен з цих мовленнєвих жанрів побудовано за різними композиційними принципами: а) концептуалізація часового виміру – зображення тривалого стану закоханості в МЖ ЗАКОХАНІСТЬ через МА БЕХАБІТИВИ, ІНТЕРРОГАТИВИ, б) концептуалізація через прийом алюзії імен персонажів, які вводять окрему тематичну спрямованість у МЖ РОЗЧАРУВАННЯ через МА РЕПРЕЗЕНТАТИВИ, мішані МА ДЕКЛАРАТИВИ й ЕКСПРЕСИВИ, в) концептуалізація драматичної події через звернення до ретроспекції, флешбеків, що мають меланхолійний та ритуальний характер оплакування минулого у МЖ ЖАЛКУВАННЯ та часто вживаються у МА РЕПРЕЗЕНТАТИВИ. До мовних засобів створення драматичного ефекту, що відображають індивідуально-авторське сприйняття, відносимо графічні засоби; стилістичні фігури – паронімічні атракції, метафори; МА ІНТЕРРОГАТИВИ, що функціонують як крик душі чи свідомості драматурга, його переживань та страждань через суспільно-політичні реалії; ототожнення почуттів драматурга з почуттями читача чи глядача драми; акцентування екзистенційних питань перед глядачем чи читачем; уповільнений режим діалоговедення, відхилення від провідної тематики; передачу експресивності мовлення персонажів драми, розкриття їх справжніх намірів та почуттів у ремарках; надання мовленню персонажів реплік, нетипових їхньому віку, соціальному стану; незавершеність ідеї персонажа перебиванням самого себе та завершенням ідеї в наступній репліці; збереження автентичної тональності мовлення персонажів, на яких робиться алюзія. Запропонована методика вивчення драматургічного дискурсу Теннессі Вільямса в комунікативно-когнітивній парадигмі відкриває нові можливості подальшого розгляду драматургічного дискурсу: перспективним у подальших дослідженнях з цієї проблематики є зіставно-порівняльний аналіз когнітивних стилів різних драматургів; контрастивне дослідження реалізації концепту САМОТНІСТЬ у драматичних творах різних авторів та вивчення ІНТРИГИ в діахронному аспекті, її комунікативно-когнітивне втілення в драмах представників різних епох та течій у драматургії. Основні положення роботи викладено в таких публікаціях: Авраменко О.В. Мовленнєвий жанр ПЕРЕКОНАННЯ та його мовленнєва реалізація у драматичному творі (на матеріалі драми “The Case of the Crashed Petunias” by Tennesy Wiliams) / Оксана Володимирівна Авраменко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. – К., 2006. – Вип.9. – С.380-384. Авраменко О.В. Емоційні мовленнєві жанри у драматургічному дискурсі Теннессі Вільямса / Оксана Володимирівна Авраменко // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: зб. наук. пр. – Львів, 2007. – Ч.1. – С.295-298. Авраменко О.В. Мовленнєвий жанр як проміжна категорія між мовленнєвим актом та дискурсом / Оксана Володимирівна Авраменко // Нова філологія. Функціональне та лінгвопрагматичне вивчення мовних одиниць. Актуальні питання лінгвістики тексту та дискурсології: зб. наук. пр. – Запоріжжя, 2007. – Вип. 26.– С.213-216. Авраменко О.В. Динаміка зв’язків мовленнєвих жанрів у дискурсі / Оксана Володимирівна Авраменко // Слов’янський вісник: зб. наук. пр. – Серія “Філологічні науки”. – Рівне, 2007. – Вип.7. – С.15-18. Авраменко О.В. Розгортання блоку конфліктогенних мовленнєвих жанрів (на матеріалі сучасних американських драматургічних творів) / Оксана Володимирівна Авраменко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. – К., 2007. – Ч.1. – Вип.23. – С.3-8. Авраменко О.В. Реалізація мовленнєвого жанру ПЕРЕКОНАННЯ в американському драматургічному тексті ХХ століття / Оксана Володимирівна Авраменко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. – К., 2007. – Вип.11. – С.417-423. Авраменко О.В. Жанр “Драма” в сучасній дискурсології / Оксана Володимирівна Авраменко // Нова філологія: зб. наук. пр. – Запоріжжя, 2008. – Вип.32. – С.8-12. Авраменко О.В. Лінгвокультурологічний концепт як ментальна одиниця дискурсу / Оксана Володимирівна Авраменко // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. – К., 2008. – Вип.20. – С.256-260.
|