Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Геолого-мінералогічні науки / Загальна та регіональна геологія


Азімов Олександр Тельманович. Дослідження диз'юнктивних дислокацій земної кори аерокосмічними методами (на прикладі регіонів України) : Дис... д-ра наук: 04.00.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Азімов О.Т. Дослідження диз’юнктивних дислокацій земної кори аерокосмічними методами (на прикладі регіонів України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2008.

Уперше обґрунтовано теоретичні засади і розроблено новий структурно-геодинамічний методологічний підхід до геологічного дешифрування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і проблемно орієнтованої інтерпретації його результатів. Розроблено класифікацію компонентів сучасного ландшафту типових регіонів платформної частини України (Український щит – УЩ, Дніпровсько-Донецька западина – ДДЗ) та особливостей їх відображення на даних ДЗЗ щодо геоіндикації кінематичних характеристик різнорангових диз’юнктивів і пов’язаних з ними полів деформацій. Для районів УЩ і ДДЗ побудовано уточнені структурно-тектонічні картосхеми масштабів 1:200 000–1:50 000. Установлено закономірності просторово-генетичного зв’язку пасток вуглеводнів у ДДЗ із вузлами перетину відроджених диз’юнктивів.

Робота є теоретико-методологічною основою для розробки методичних засад складання структурно-тектонічних, геодинамічних і прогнозних карт нового покоління різних масштабів з застосуванням ДЗЗ/ГІС-технологій, вирізнення структур для проведення пошуково-розвідувальних досліджень на наявність в них родовищ корисних копалин, виконання інженерно-сейсмологічного районування територій, інженерно-вишукувальних робіт з метою вибору площ, придатних для будівництва промислових об’єктів, вирішення ряду геоекологічних та інших практичних завдань.

Проведені комплексні дослідження дозволяють зробити такі головні висновки.

  1. Вперше обґрунтовано теоретичні засади і розроблено новий структурно-геодинамічний методологічний підхід до геологічного дешифрування даних ДЗЗ і проблемно орієнтованої інтерпретації його результатів, який полягає у виділенні та диференціації різнорангових полів тектонічних напруг (стиснення, розтягнення) і морфокінематичних характеристик розривних порушень на молодому і сучасному етапах розвитку земної кори за особливостями комплексу компонентів ландшафту денної поверхні відповідного порядку. Застосування підходу дозволяє поглиблювати уявлення та отримувати нові відомості про характер і напрямок пов’язаних з диз’юнктивними структурами вертикальних і горизонтальних рухів та геодинамічних напруг (стиснення–розтягнення) на молодому і сучасному етапах тектогенезу.

  2. Використання у процесі ГРР уперше розробленої концептуальної технологічної схеми перетворення, дешифрування і геологічної інтерпретації даних ДЗЗ на основі застосування геоінформаційних технологій уможливлює адекватніше виявлення і визначення характеристик не лише диз’юнктивних структур, але й інших утворень земної кори різних порядків.

  3. З позицій вказаного підходу розроблено та обґрунтовано класифікацію компонентів сучасного ландшафту типових регіонів платформної частини України (УЩ, ДДЗ) та особливостей їх відображення на даних ДЗЗ щодо геоіндикації морфокінематичних характеристик диз’юнктивів і пов’язаних з ними полів деформацій.

На основі застосування розробленого підходу геологічного дешифрувавння/інтерпретації даних ДЗЗ протягом вирішення конкретних завдань на типових територіях (ділянках) отримано такі результати:

  1. Доповнено встановлені раніше дані про те, що будова сучасного ландшафту і характер його зображення на матеріалах ДЗЗ переважно мають просторово-генетичний зв’язок із структурами кристалічного фундаменту, осадового чохла, діючими в них полями деформацій, геофізичними полями, які разом утворюють складну систему, що діалектично саморозвивається. Це засвідчує, що молоді й сучасні тектонічні рухи загалом просторово успадковані від попередніх етапів розвитку земної кори.

  2. На прикладі геоструктур України (УЩ, ДДЗ), використовуючи результати дешифрування даних ДЗЗ і ґрунтуючись на принципі системності, підтверджено результати досягнень попередніх дослідників про те, що в земній корі існує складна ієрархія полів геодинамічних напруг різних масштабних рівнів. Це зумовлює специфіку зв’язку між цими полями і різнопорядковими розривними порушеннями, що проявляється в їхніх просторових і морфокінематичних характеристиках унаслідок особливостей інтерференції полів деформацій регіонального і вищих рангів, а також у відображенні цих процесів у структурі компонентів сучасного ландшафту.

  3. Рангово класифіковано віддешифровані за даними ДЗЗ об’єкти геологічного генезису. Виявлено, що мережа лінеаментів та їх зон загалом відображає регіональний геотектонічний розломно-блоковий каркас докембрійської основи та покриваючої її осадової товщі. Цей каркас зумовлює загальний структурний план територій досліджень і схему розташування в їх межах окремих геологічних утворень.

  4. На підставі методологічного застосування комп’ютеризованих технологій вперше створено ДО робіт з ГДП-200 для топографічного аркуша номенклатурою M-36-XXVI (Сміла) (центральна і південна частини КНП) в електронному вигляді, яку рекомендовано для використання на підприємствах Держгеолслужби України.

  5. Для районів УЩ (КП, КНП) і ДДЗ (Центральний сегмент) побудовано уточнені структурно-тектонічні картосхеми м-бу 1:200 000 (для ділянок деталізації – 1:100 000 і 1:50 000), які суттєво доповнюють існуючі й рекомендовані як основи подальшого вивчення територій. З’ясовано, що спеціалізація розломно-блокової тектоніки районів визначається парагенезисом зон диз’юнктивів таких переважаючих простягань: для північно-східного схилу КП – 355–0 і 265–270, 305–315 і 40–55; для центральної та південної частин КНП – 0±5 і 260–270, 35±5 та 60±5 і 310±5.

  6. Ортогональні розривні зони за своєю кінематичною природою у більшості випадків представлені скидами (субмеридіональні) та підкидами (субширотні), згідно з прикладеними зусиллями вони є згрупованими тектонічними тріщинами відриву; діагональні зони порушень – це типові деформації сколу, які яскраво виражаються ешелонованими смугами кулісоподібно розташованих окремих зсувів. Просторово-часова еволюція диз’юнктивних структур відбувається в умовах дії новітніх регіональних тектонічних напруг субмеридіонального стиснення та субширотного відносного розтягнення.

Кільцеві утворення ландшафту земної поверхні здебільшого відображають об’ємно-площові неоднорідності літосфери, які пов’язані із складчастою її будовою і диференційованими рухами її різнорангових блоків. Вони суттєво впливають на перебудову сучасної структури і геодинамічну обстановку територій.

  1. Вперше в межах локальних ділянок північно-східного схилу КП за даними ДЗЗ виділено і ландшафтно-геодинамічно аргументовано 11 площадок, потенційно придатних для будівництва сховищ небезпечних промислових відходів у геологічних формаціях. Для цих ділянок побудовано уточнені схеми їх розломно-блокової будови з елементами молодої та сучасної геодинаміки масштабу 1:100 000. Виділені лінійні та об’ємно-площові об’єкти рекомендовано для подальших цілеспрямованих деталізаційних ГРР цієї частини КП. Їх врахування засвідчило високу геологічну достовірність отриманих результатів, що виражається підтвердженням низки передбачуваних тектонічних порушень геофізичними методами.

  1. Встановлено, що в межах Центрального сегмента Дніпровського грабена ДДЗ зони розвитку відомих і прогнозних нафтогазоперспективних пасток різноманітних типів у палеозойських відкладах просторово-генетично здебільшого пов’язані з розривними порушеннями північно-західного напрямку (300–320).

  2. Визначено структурно-тектонічну локалізацію вказаних пасток як параґенез відроджених диз’юнктивних деформацій північно-західної орієнтації (300–320, у районі Срібнянської депресії 305–320, переважно розвивалися в умовах геодинамічного розтягнення) і північно-східного напрямку (35–60, у межах Срібнянського прогину 35–55, здебільше зазнавали дій сил стиснення). У прогнозуванні (або деталізації) та обґрунтуванні 53 локальних об’єктів вказаного типу в межах Центрального сегмента Дніпровського грабена западини автор брав пряму участь. Прогнозовано нову Ушивсько-Гарбутихинську зону розвитку комбінованих перспективних на нафту і газ пасток, що рекомендована для опошукування детальною сейсморозвідкою.

  3. На ділянці Юліївка–Богодухів Північного борту ДДЗ виділено або уперше подовжено шість структурних ліній (зон), у межах яких розвинені встановлені та прогнозовані нафтогазоперспективні локальні горстоподібні блоки поверхні кристалічного фундаменту і покриваючих їх відкладів осадочного чохла.

  4. Виявлено, що генезис та історія геологічного розвитку горстоподібних блоків зумовлені геодинамічною активністю встановлених або передбачуваних розривних дислокацій північно-східного (40–60) і північно-західного (300–315) простягання, до вузлів перетину яких вони просторово тяжіють. З-поміж локальних горстоподібних блоків у межах Юліївсько-Богодухівської ділянки автор брав безпосередню участь у прогнозуванні 12 об’єктів, у деталізації та обґрунтуванні – 13 (разом 25 об’єктів). Складено відповідну картосхему прогнозних об’єктів масштабу 1:50 000, яка рекомендована для застосування під час подальших ГРР у районі.

  5. Перспективи подальших досліджень диз’юнктивних та інших геоструктур аерокосмічними методами вбачаються у моделюванні різноманітних природних процесів у геосистемах, зумовлених ендо- та екзогенними чинниками, з позицій синергетичного підходу на основі застосування комп’ютерних технологій.