Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Геолого-мінералогічні науки / Геохімія


Кошіль Мирослава Богданівна. Донні відклади верхньо-середньої частини р.Дністер (еколого-геохімічний аспект): Дис... канд. геол. наук: 04.00.02 / НАН України; Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". - Львів, 2002. - 248арк. - Бібліогр.: арк. 219-239.



Анотація до роботи:

Кошіль М.Б. Донні відклади верхньо–середньої частини р.Дністер (еколого–геохімічний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.02 – геохімія. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК “Нафтогаз України”. Львів, 2002.

Виявлено літолого-мінералогічні та геохімічні особливості донних відкладів Дністра і Дністровського водосховища, внутрішні зв`язки між окремими літолого-мінералогічними та геохімічними показниками, що характеризують склад і властивості осадів; виділено асоціації мікроелементів у донних відкладах шляхом вивчення їхнього розподілу в гранулометричному спектрі та асоціації рухомих форм макро- і мікроелементів у донних відкладах на підставі системно-статистичної обробки результатів аналізів; з`ясовані джерела надходження мікро- і макрокомпонентів у донні відклади; встановлений ряд геохімічної рухомості мікроелементів; виявлено закономірності просторового розподілу хімічних елементів у донних відкладах р.Дністер та Дністровського водосховища та дано комплексну еколого–геохімічну характеристику донних відкладів як невід`ємного компонента гідроекосистеми.

  1. У донних відкладах р. Дністер і Дністровського водосховища переважають алевритові різновиди (82%) з незначними домішками псамітового (14%) та пелітового компонентів (4%). Донні осади представлені чотирма основними типами – мул піщаний (71%), мул глинистий (17%), пісок замулений (10%) та пісок (2%). Вниз за течією вміст піщаних та крупноалевритових частинок спадає і, відповідно, зростає вміст пелітової (< 0,01) та дрібноалевритової фракцій.

  2. Головними глинистими мінералами пелітової фракції донних відкладів є гідрослюда (26%), змішаношарувата монтморилоніт-хлоритова фаза (19%), каолініт (4%,) і хлорит (2%). Специфікою мінерального складу пелітової фракції донних відкладів гідроекосистеми Дністра є незначне переважання гідрослюди над змішаношаруватим монтморилоніт-хлоритовим утворенням. Вниз за течією простежується збільшення вмісту гідрослюди, хлориту, монтморилоніту та зменшення вмісту змішаношаруватих монтморилоніт-хлоритових утворень і пелітоморфних теригенних домішок (польових шпатів, кварцу, гіпсу). За вмістом породотвірних мінералів у донних відкладах верхньо-середня частина Дністра належить до монтморилоніт-гідрослюдисто-кварцової мінералогічної провінції.

  3. Мікроелементи за відношенням їх середніх вмістів у донних відкладах до їхніх кларків у літосфері, осадових породах і геохімічного фону можна об`єднати у такі групи: 1) елементи, які перевищують кларк літосфери і осадових порід: Sc, Ge, Y, Yb, Sr, Co, Ag, Mo; 2) елементи, які перевищують кларк літосфери: літофільні Sn і Ba; 3) елементи, які перевищують геохімічний фон: Be і Cu; 4) елементи, концентрація яких менша відносно їхнього кларку у літосфері, осадових породах і геохімічного фону: Ga, La, Zr, Ti, Ni, Cr, V, Mn, Pb і Zn.

  4. Майже всі мікроелементи (Pb, Y, Yb, Ti, Sc, Be, Ni, Cr, Mn, Ba, Ga, V, Co, Sr, Mo, Ag, Zn, La) концентруються головно у пелітовій фракції (< 0,01 мм) донних відкладів. Винятком є Ge і Cu, концентрація яких підвищена в алевритовій фракції, а також Sn і Zr, концентрації яких приблизно однакові в алевритовій і пелітовій складових. Мікроелементи в пелітовій фракції нагромаджуються глинистими мінералами – гідрослюдою (переважно Ag, Ge, Pb), хлоритом (Ga, Cu, Yb, Zr, Sr, Ni, Cr, Ti, Co, Mo, Be, Mn), каолінітом (Zn), змішаношаруватими монтморилоніт-хлоритовими утвореннями (Y).

  5. За співвідношенням водорозчинних рухомих форм мікроелементів до їхнього валового вмісту в донних відкладах Дністра і Дністровського водосховища встановлено такий ряд геохімічної рухомості елементів: Cu > Pb > Mo > Zn > Co > Mn > Cr.

  6. За вмістом макрокомпонентів водорозчинна складова донних відкладів є незмінною і належить до HCO3–Ca–Mg групи гідрокарбонатно–кальцієвого типу.

  7. На відміну від розподілу водорозчинних рухомих форм компонентів у донних відкладах р.Дністер, до визначальних факторів накопичення водорозчинних рухомих форм компонентів донних відкладів Дністровського водосховища, крім “природного” фактору (літологічні особливості порід і катіонно-аніонний склад природних вод), належить і “техногенний”. Ці відмінності зумовлені різними гідродинамічними режимами ріки і водосховища. В цілому розподіл рухомих вмістів макро- і мікрокомпонентів свідчить про задовільний стан Дністра, про відсутність на даному етапі регіонального забруднення донних відкладів басейну Дністра; незначний вплив забруднення зафіксовано лише на декількох локальних ділянках.

  8. Виявлено такі закономірності розподілу водорозчинних рухомих форм окремих макрокомпонентів і мікроелементів вниз за течією в донних відкладах р.Дністер і Дністровського водосховища: збільшення вмісту PO42– і F пов`язане з наявністю верхньовендських фосфоритовмісних товщ; збільшення вмісту NH4+ і NO3 свідчить про підвищений вміст цих компонентів у донних відкладах водосховища, порівняно з р.Дністер, що, ймовірно, зумовлене руйнуванням захоронених органічних решток в осадах; підвищений вміст Со, Мо і Cr у донних відкладах Дністровського водосховища, порівняно з р.Дністер, пов`язаний зі збільшенням вниз за течією пелітової складової, глинисті мінерали (гідрослюда і хлорит) якої сорбують ці важкі метали; вміст гідрокарбонат-іона максимальний у центральній частині і зменшується в західному і східному напрямках, що зумовлене зміною літології корінних порід (доломіти і вапняки силуру змінюються на заході теригенною товщею девону, на сході – теригенною товщею верхнього венду); крива поліноміальної регресії для сульфат-іона має бімодальний характер і відображає ступінь розповсюдження гіпсо-ангідритової товщі неогену.

Публікації автора:

  1. Кошіль М.Б. Гідрогенні геохімічні ореоли Верхнього Дністра // Мінерал. зб.– 2000.– №50, вип.1.– С. 121–130.

  2. Кошіль М.Б. Мінералогічний склад пелітових фракцій донних відкладів верхньої течії Дністра // Мінерал. зб. – 2000. – №50, вип.2. – С.106–109.

  3. Кошіль М.Б. Рухомі форми елементів у донних відкладах середньої течії Дністра // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2000. – №4. – С.109–114.

  4. Кошіль М.Б. Еколого–геохімічна характеристика донних відкладів Дністровського водосховища // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – №3. – С.87–95.

  5. Дослідження Дністра: 10 років громадської екологічної експедиції "Дністер"/ Під ред. М.І. Жарких. – Львів-Київ: “Політична думка”, 1998. –216 с. / Сеньковський А.Ю., Кошiль Л.Б., Кошіль М.Б. Еколого-геохiмiчна характеристика Днiстровського водосховища – С. 41 – 56.

  6. Senkovskyi A., Koshil L., Koshil M. Ecologo-geochemical model of the Novodnistrovsk reservoir. // “The International Ecological Seminar Lviv-Vadul-li-Voda”. 9-23 of September 1996, Chisinau. – 1996. – P. 91 – 102.

  7. Сеньковський А.Ю., Кошiль Л.Б., Кошіль М.Б. Еколого-геохiмiчнi особливості донних відкладів Новоднiстровського водосховища // Тез. доп. 3-го міжнар. симпозіуму “Застосування математичних методів i комп’ютерних технологій при розв’язанні задач геохімії i охорони навколишнього природного середовища”. – Львiв, 1996. – С. 21–22.

  8. Кошіль М.Б. Гідрогенні геохімічні ореоли Верхнього Дністра // Тез. доп. ІІІ Всеукраїнської наук.–практ. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство.”. – Київ, 2000. – С. 112–113.

  9. Кошіль М.Б., Карабин В.В. Еколого–геохімічні особливості Середнього Дністра // Тез. наук. конф. “Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи”. – Львів, 2000. – С. 137–138.

  10. Кошіль М.Б., Хома А.А., Карабин В.В. Мінералого–геохімічні особливості донних відкладів Новодністровського водосховища // Тези доп. молодіжної наук. конф. “Наука про Землю – 2001”. – Львів, 2001. – С.95–96.

  11. Скульська Л.Й., Яремчук Я.В., Кошіль М.Б. Застосування методики півкількісного рентгено–фазового аналізу для вивчення пелітової фракції донних відкладів Дністра // Тези міжнар. наук. конф. “Геологія горючих копалин України” (до 50-річчя Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК “Нафтогаз України”). – Львів, 2001. С.257–258.

  12. Sprynskyi M., Koshil M., Lebedynets M., Pelypets M. Stratification of the contents of heavy metals in alluvial depositions of the Dnister river // II Intern. Conf. “Metals in the environment”. Lithuania, 2001. P.137–138.