У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні напрямків розвитку правового регулювання відносин у сфері оренди державного та комунального нерухомого майна. Для розв'язання наукового завдання дисертанткою обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо вдосконалення орендного законодавства з метою підвищення ефективності його застосування та захисту прав та інтересів його учасників. На підставі проведеного дослідження сформульовано такі основні висновки: 1. Удосконалено визначення оренди державного та комунального майна з урахуванням того, що доцільним є наділення орендаря як правом користування, так і правом володіння майном з метою посилення захисту його інтересів у договорах з державними та комунальними органами. Це надасть можливість безпосереднього захисту орендарем його прав від порушень з боку третіх осіб. 2. Обґрунтовано пропозиції щодо змісту та форми договору оренди державного та комунального нерухомого майна, а саме обґрунтовано доцільність: закріплення в ст. 287 Господарського кодексу України повноважень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо розроблення проектів Типових договорів оренди державного та комунального нерухомого майна та віднесення до компетенції Кабінету Міністрів України повноважень щодо їх затвердження; з метою гарантування і захисту прав власників, забезпечення офіційного визначення і юридичного закріплення державою прав суб'єктів господарювання на оренду певного об'єкта державного та комунального нерухомого майна запропоновано доповнити Господарський кодекс України статтею «Форма договору оренди державного та комунального нерухомого майна» такого змісту: «Договір оренди нерухомого майна підлягає обов'язковій державній реєстрації незалежно від терміну його дії»; виключення з переліку істотних умов договору оренди державного та комунального нерухомого майна умови щодо порядку використання амортизаційних відрахувань та доповнення умовою щодо порядку й строку оплати комунальних платежів (у випадку зобов'язання орендаря сплачувати комунальні платежі), а також щодо виду діяльності, який орендар має намір здійснювати з використанням орендованого нерухомого майна. Внесено пропозицію щодо закріплення мінімального розміру страхової суми під час страхування об’єкта оренди не менше за розмір вартості орендованого майна, визначеного в договорі, а строку дії договору страхування – не менше терміну дії договору оренди. 3. Запропоноване запровадження обов’язкової публікації оголошення про конкурс у друкованому засобі масової інформації, який розповсюджується не тільки за передплатою, а й у вільному продажу, та надання права конкурсній комісії у разі відсутності на засіданні конкурсантів підтверджувати неушкодженість конвертів з пропозиціями щодо оренди майна. 4. Аргументовано необхідність уточнення моменту, з якого договір оренди державного та комунального нерухомого майна вважається укладеним, визначення порядку передачі об'єкта оренди при укладанні та розірванні договору, зміни переліку об’єктів, які не можуть бути об'єктами оренди, порядку реалізації орендарем переважного права на укладення договору на новий строк та здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна. 5. Уточнено порядок пролонгації та підстави припинення договору оренди державного та комунального нерухомого майна, а саме запропоновано: встановлення терміну направлення сторонами заяви про намір припинити або продовжити строк дії договору за місяць до закінчення терміну дії договору оренди; заміна в Законі України «Про оренду державного та комунального майна» такої підстави, як банкрутство орендаря та ліквідація юридичної особи, такою підставою, як ліквідація орендаря або орендодавця; обґрунтовано необхідність виключення з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» такої підстави для дострокового розірвання договору оренди, як невиконання сторонами своїх зобов'язань, оскільки спеціальний правовий режим використання державного та комунального майна вимагає конкретизованого обсягу підстав, які можуть бути використані для розірвання таких договорів; для забезпечення майнових інтересів орендодавця обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення в Законі України «Про оренду державного та комунального майна» такої підстави дострокового розірвання договору оренди, як невнесення орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення терміну платежу, що усуне наявну прогалину законодавства, за якої наявність заборгованості з орендної плати є підставою тільки для її стягнення, а не для дострокового розірвання договору оренди. Запропоновані зміни до чинного законодавства доцільно закріпити в Законі України «Про оренду державного та комунального майна» та Господарському кодексі України. | 