У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблем добровільної відмови при співучасті. Головні наукові і практичні результати роботи складаються з наступних положень: 1. Особливості добровільної відмови при співучасті: 1) суворо індивідуальний характер – при відмові одного співучасника інші не звільняються від кримінальної відповідальності; 2) залежність добровільної відмови співучасника від поведінки виконавця. 2. Добровільна відмова при співучасті – це своєчасне усунення особою по своїй волі особистої участі в злочині внаслідок прийнятого ним остаточного рішення при усвідомленні можливості доведення цього злочину іншими співучасниками до кінця. 3. В діянні особи до добровільної відмови міститься склад готування до злочину або замаху на злочин. 4. Юридичною підставою звільнення від кримінальної відповідальності при добровільній відмові є сама добровільна відмова. 5. Форма добровільної відмови для співвиконавця, що виконує ще і функції іншого співучасника, залежить прямо від цієї додаткової ролі. 6. Добровільна відмова підбурювача можлива тільки в активній формі за умови недоведення злочину до кінця іншими співучасниками. 7. Добровільна відмова організатора і пособника може бути здійснена як в активній формі, так і в пасивній. 8. Добровільна відмова учасника організованої групи розглядається за правилами добровільної відмови інтелектуального пособника. 9. Добровільна відмова учасника злочинної організації неможлива. |