Анотація до роботи:

Вдовиченко Р.П. Діяльність міського управління освіти з підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. –Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2006.

У дисертації здійснено дослідження теоретико-методичних, організаційно-педагогічних основ діяльності міського управління освіти з підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, ретроспективний аналіз функціонально-посадових обов’язків директора і розроблено посадову інструкцію, експериментально перевірено критерії ефективності управління ЗНЗ; апробовано методику діагностування рівнів сформованості управлінської компетентності керівників; побудовано модель та теоретично обґрунтовано зміст, структуру діяльності міського управління освіти з даної проблеми. Проведено практичну її інтерпретацію у відповідних методиках і технологіях, перевірено взаємовплив управлінської компетентності керівників на рівень ефективності управління закладом, виявлено позитивну динаміку сформованості рівнів УК.

У дисертації здійснено наукове узагальнення та теоретико-експериментальне розв’язання наукової проблеми розвитку управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів на рівні управління загальною середньою освітою міста. Здобуті у процесі дослідження результати дають підстави для таких загальних висновків.

Дослідження проблеми діяльності міського управління освіти з підвищення управлінської компетентності керівників шкіл зумовлено зміною ідеологічної, філософської та педагогічної парадигм і здійснено з урахуванням реформаційних та модернізаційних процесів у системі освіти, специфіки управлінської діяльності в кожному конкретному закладі та управлінні освітою. Стратегічна мета та завдання, поставлені перед керівниками різних ієрархічних рівнів управління освітою в умовах реалізації гуманістичної парадигми освіти в Україні зумовлює необхідність підвищити управлінську кваліфікацію керівних кадрів на основі реалізації творчого потенціалу, особистісних якостей, засвоєння культурних норм, професійної майстерності в процесі управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Проведений теоретичний аналіз сприяв визначенню таких наукових підходів, як системний, діяльнісний, компетентнісний, особистісний, функціональний, які забезпечили реалізацію мети і завдань дисертаційного дослідження та склали концептуальну основу його реалізації.

Охарактеризовано базові поняття дослідження і представлено різні авторські визначення поняття “управлінська компетентність”, “професійна компетентність” та розкрито наукові підходи (системний, функціональний, інформаційний, компетентнісний) до витлумачення їх суті через різноманітні філософські, педагогічні та психологічні категорії. Дослідження підтверджує той факт, що категорія “професійна компетентність” визначається, головним чином, наявним рівнем професіональної освіти, досвідом і його активним використанням, індивідуально-психічними особливостями (темперамент, характер, соціально-психологічні, професійно-ділові, адміністративно-організаторські, вольові якості), мотивацією до професійної діяльності й неперервної освіти, самовдосконаленням і рефлексією, рівнем творчого потенціалу, стилем взаємодії в системі “людина-людина”, вмінням обирати засоби, адекватні конкретним обставинам, здатністю визнавати власні помилки та коригувати їх і ототожнюється переважною більшістю дослідників у синонімічному плані з терміном “управлінська компетентність”.

Поняття «управлінська компетентність керівника загальноосвітнього навчального закладу» в авторській інтерпретації визначається як складне індивідуально-професійне утворення, яке інтегрує в собі професійні теоретичні знання, практичні уміння, навички, професійно-особистісні цінності і якості та забезпечує кваліфіковане здійснення управлінської діяльності й свідомий вибір моделей поведінки.

Виконане дослідження дало змогу з’ясувати неузгодженість між кваліфікаційними вимогами до посади керівника та існуючою нормативно-правовою базою у галузі освіти й відсутність посадової інструкції, яку розроблено під час експерименту.

У процесі дослідження визначено зміст та структуру управлінської компетентності керівника закладу з позицій системного, діяльнісного та компетентнісного підходів як систему взаємопов’язаних компонентів: змістового (функціонального), процесуально-операційного та особистісного (індивідуально-психічний, мотиваційний, комунікативний і рефлексивно-креативний складники). Модель базується на модернізованому змісті та визначених у результаті контент-аналізу організаційних (суб’єкт управління – керівник ЗНЗ, процес управління, управлінські дії (Д1-Д2-Д3-....Дn), предмет управлінської діяльності, зовнішні та внутрішні умови) і психічних (ціль, мотив, засоби діяльності суб’єкта, результат), структурних елементах управлінської діяльності керівника закладу. Складовими моделі є: цільові функції, методологічні, законодавчо-нормативні, загальнотеоретичні, процесуальні знання; уміння, комплекс якостей особистості та її цінності, здатності, досвід.

За результатами дослідження було визначено такі показники сформованості управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу: функціональний компонент (управління освітнім процесом; адміністративна, фінансово-господарська, викладацька, дослідно-пошукова діяльність; методологічні, законодавчо-нормативні та загальнотеоретичні знання; ставлення до знань і управлінської діяльності); процесуально-операційний (знання способів виконання діяльності та управлінських дій; діагностично-прогностичні, організаційно-регулятивні, оцінно-аналітичні та коригуючі уміння); особистісний (комунікативна і творча діяльність, рефлексія ефективності отриманого результату діяльності, комплекс якостей особистості та її цінностей).

Розроблено методику діагностики, критерії і показники сформованості управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів і визначено чотири рівні: високий, достатній, задовільний і низький та особливості їх виявлення.

Доведено, що цілеспрямована діяльність міського управління освіти з підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів за експериментальною моделлю забезпечує позитивну динаміку її сформованості. На формувальному етапі експерименту 22,0% керівників експериментальної і 12,0% - контрольної групи досягли більш високого рівня управлінської компетентності.

На формувальному етапі експерименту зросла кількість керівників експериментальної групи, управлінська компетентність яких відповідає високому й достатньому рівням відповідно на 5,0% (=13,% - 8,0%) і 6,0% (=51,0% - 45,0%) порівняно з констатувальним етапом, і зменшилась кількість керівників із задовільним та низьким рівнем відповідно на 10,0% (=43,0% - 33,0%) і 1,0% (=4,0% - 3,0%). Для контрольної групи характерним є незмінна кількість респондентів з високим (7,0%) і низьким (5,0%) рівнями управлінської компетентності і збільшення на 12,0% кількості керівників-респондентів з достатнім.

Розроблена, теоретично обгрунтована та експериментально перевірена в процесі дослідження модель системи організаційно-педагогічної діяльності управління освіти виконавчого комітету міської ради з підвищення управлінської компетентності керівників закладів побудована на основі системно-структурного, функціонального, діяльнісного та інформаційного наукових підходів і методологічних основ теорії моделювання з урахуванням особливостей освітнього простору міста Миколаєва та регіону. Модель утворюють взаємопов’язані компоненти: суб’єкти управління, цільове призначення, етапи, види, зміст, форми діяльності, технології, механізми управління, критерії та рівні сформованості управлінської компетентності керівників, кожен із яких є комплексом організаційно-педагогічних умов і засобів, які забезпечують цілеспрямований й опосередкований впливи на підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Дослідженням визначено та апробовано критерії виміру ефективності управління загальноосвітнім навчальним закладом, які структурно утворені з таких компонентів: ефективність управління закладом як соціально-педагогічною системою, результативність якості освіти учнів і фінансово-господарської діяльності та встановлено взаємозв’язок між коефіцієнтами К_УК і К_ЕУ ЗНЗ. Отримане числове значення коефіцієнту кореляції r=0,97 засвідчує високий рівень причинно-наслідкової зумовленості між управлінською компетентністю керівника й ефективністю управління очолюваного ним закладу.

Результати формувального експерименту дозволили визначити педагогічно доцільні традиційні та інноваційні форми і методи підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: масові – колегія управління освіти, наради, конференції, педагогічні виставки, школа резерву керівних кадрів; групові – педагогічні семінари, творчі групи (об’єднання), клуби директорів ЗНЗ, школа управлінської майстерності, школа молодого директора, управлінські тренінги, муніципальна рада з питань освіти, презентації управлінського досвіду; індивідуальні – управлінське консультування, стажування молодих директорів, творчі звіти, а також розробити нові: дні управління в загальноосвітньому навчальному закладі, контрольні діалоги з керівником. Запровадження експериментальної моделі дозволило сформувати соціально-значуще ставлення керівників закладів до підвищення управлінської компетентності, результатів управлінської діяльності та визначення потреб у менеджмент – навчанні.

Розгляд проблеми дослідження на теоретичному, методичному й практичному рівнях, одержані результати дозволяють стверджувати: вихідна методологія є адекватною поставленим завданням, які в ході дослідження реалізовані, мету досягнуто, підтвердилися всі компоненти гіпотези – підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів є ефективним за умов визначення змісту і структури управлінської компетентності, врахування мотивів професійної діяльності й професійно-особистісних якостей керівників, освітніх потреб і цілеспрямованої діяльності міського управління освіти з означеного аспекту.

Водночас проведене дослідження повною мірою не вичерпує усіх аспектів і не претендує на повне розв’язання цієї комплексної проблеми. Подальшої розробки потребує визначення й обґрунтування цілісної системи підвищення управлінської компетентності керівників шкіл на субрегіональному рівні та в системі післядипломної педагогічної освіти; змісту правової та інформатичної компетентності керівників закладів, критеріїв і технологій оцінювання їх управлінської компетентності.

Публікації автора:

1. Вдовиченко Р.П. Інноваційний простір системи освіти м. Миколаєва // Директор школи, ліцею, гімназії. –2001. -№4. –С.38-39.

2. Вдовиченко Р.П. Деякі аспекти діяльності міського управління освіти з підвищення професійної компетентності керівників шкіл // Нова педагогічна думка. –Рівне. - Тематичний спецвипуск. -2002. -№3-4. -С.101-108.

3. Вдовиченко Р.П. Діяльність міського управління освіти з підвищення професійної компетентності керівників шкіл // Освіта і управління. –2003. –Т.6. -№1. –С.33-40.

4. Вдовиченко Р.П. Професійна компетентність керівників закладів освіти – оптимальна умова якісної освіти учнів // Вересень. – Спецвипуск. –Миколаїв. - 2004. – С.53-58.

5. Вдовиченко Р.П. Функціонально-посадові вимоги до професійної управлінської діяльності керівника школи // Рідна школа. -2005. –С.16-21.

6. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М. Комп’ютерна підтримка діяльності установ і закладів як стратегія управління //Педагогічні науки: Зб. наук. пр. -Випуск ХХХVІІ. –Херсон, 2004. –С.19-25.

7. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М. Проблеми профільного навчання у старшій школі на регіональному рівні // Освіта і управління. –2004. –Т.7. -№2. –С.71-77.

8. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М., Дорошенко Ю.О. Реалії і перспективи профільного навчання у старшій школі м. Миколаєва // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. -Спецвипуск. –2004. -№16. –С.80-90.

9. Вдовиченко Р.П. Інформатизація управлінської діяльності // Кращі практики соціальної політики органів місцевого самоврядування в Україні: Посібник. –К.: 2003. – С.20-21.

10. Вдовиченко Р.П. Активізація діяльності органів учнівського самоврядування на рівні міста // Право на гідне життя: кращі практики місцевого самоврядування. –Київ, 2004. -№3 –С.23-26.

11. Вдовиченко Р.П. Педагогічний аналіз в управлінні розвитком школи: Зб. ст. до Всеукраїнської науково-практичної конференції “Освітні технології у школі та вузі”. –14-16 квітня, 1999 р. –Миколаїв. –С.89-92

12. Вдовиченко Р.П. Стратегічні напрямки розвитку системи загальної середньої освіти в Миколаєві // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України”. -21 листопада, 2003 р. –Миколаїв. –С.13-20.

13. Вдовиченко Р.П. Наукові підходи до розкриття суті поняття “професійна компетентність” керівників шкіл. –Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства”. –22-24 квітня, 2004 р. –С.28-31.

14. Вдовиченко Р.П., Керівнику школи: Зб. наук.-практ. матеріалів. –Миколаїв: Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради. -2000. –39с.

15. Вдовиченко Р.П. Методичні рекомендації “Педагогічні розсипи”. –Миколаїв: Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради. -2000. -83с.

16. Вдовиченко Р.П. Освіта Миколаєва 2003. Керівнику навчального закладу. –Миколаїв: Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради. -2003. -41с.

17. Вдовиченко Р.П. Методичні рекомендації “До методичної скарбниці заступника директора”. –Вип. 1. –Миколаїв: Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради.-2003. -24с.