Міцкевич Олег Олександрович. Діагностика та профілактика гнійних ускладнень після металоостеосинтезу переломів довгих кісток у віддаленому післяопераційному періоді (експериментально-клінічне дослідження): дисертація канд. мед. наук: 14.01.21 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2003.
Анотація до роботи:
Міцкевич О.О. Діагностика та профілактика гнійних ускладнень після металоостеосинтезу переломів довгих кісток у віддаленому післяопераційному періоді. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2003.
Дисертація присвячена оперативній травматології, а саме діагностиці та профілактиці гнійних ускладнень після металоостеосинтезу довгих трубчастих кісток.
За нашими даними, у віддаленому післяопераційному періоді травматичної хвороби в 14,67% випадків виникають післяопераційні гнійно-запальні ускладнення в зоні імплантата, які набувають розвитку на фоні порушень імунологічної резистентності з переважним ураженням Т-клітинної ланки та супроводжуються значними порушеннями в обміні органічного матриксу кісткової тканини.
Вивчені клініко-імунологічні, біохімічні та мікробіологічні особливості їх розвитку. Визначено фактори, що сприяють розвитку вторинного імунодефіциту та його роль у подальшому розвитку гнійно-запальних ускладнень у хворих після металоостеосинтезу переломів довгих кісток.
Запропоновано визначати біохімічні показники обміну органічного матриксу кісткової тканини з метою ранньої діагностики таких ускладнень після металоостесинтезу переломів. На основі проведених досліджень розроблено доступну, ефективну та патогенетично обґрунтовану схему профілактики гнійно-запальних ускладнень у хворих після металоостеосинтезу переломів довгих кісток.
Гнійно-запальні ускладнення у віддаленому післяопераційному періоді після металоостеосинтезу довгих кісток значно подовжують термін непрацездатності хворих, стають причиною їх інвалідності. В дисертації наведена доступна схема профілактики та ранньої діагностики таких ускладнень.
У віддаленому післяопераційному періоді травматичної хвороби в 14,67% випадків, за нашими даними, виникають післяопераційні гнійно-запальні ускладнення в зоні імплантата, які набувають розвитку на фоні порушень імунологічного статусу з переважним ураженням Т-клітинного імунітету і супроводжуються значними порушеннями обміну органічного матриксу кісткової тканини.
При неускладненому перебігу післяопераційного періоду порушення імунологічної резистентності та синтетичних процесів органічного матриксу кісткової тканини носять транзиторний характер, відновлення вище згаданих порушень відбувається на 30 – 60 добу післяопераційного періоду.
У хворих із віддаленими гнійно-запальними ускладненнями спостерігається розвиток стійкого вторинного імунодефіциту з переважним ураженням Т-клітинної ланки та відсутність відновлення синтетичних процесів в обміні органічного матриксу кісткової тканини, чому сприяла спільна дія таких стресових факторів, як високоенергетичні, сполучені травми, оперативне втручання, тривала антибіотикотерапія.
Відсутність позитивної динаміки імунологічних та біохімічних показників після 30 доби післяопераційного періоду може служити діагностичним та прогностичним критерієм розвитку віддалених гнійно-запальних ускладнень після металоостеосинтезу довгих кісток.
Стійкий вторинний імунодефіцит сприяє розвитку умовно-патогенної флори в зоні імплантата, а саме грибів роду Candida, які виділені нами у 11,4% хворих із гнійними післяопераційними ускладненнями.
Запропонована доступна схема профілактики віддалених гнійно-запальних ускладнень після металоостеосинтезу переломів довгих кісток сприяє нормалізації процесів обміну органічного матриксу кісткової тканини, зменшенню проявів імунодефіциту вже на 30 добу післяопераційного періоду, профілактуючи, таким чином, віддалені гнійні ускладнення після металоостеосинтезу переломів довгих кісток, що підтверджено результатами клініко-рентгенологічних, імунологічних та біохімічних досліджень.
Публікації автора:
Жук П.М., Міцкевич О.О., Лисенко Д.А., Бабун Д.В., Скоріков М.В., Жук Д.П., Шевченко О.А. Імунологічні аспекти розвитку гнійних ускладнень після остеометалосинтезу переломів кісток // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2001. – Т.5, № 2. – С. 581-582. (Особистий внесок полягає у вивченні сучасного стану проблеми за даними літератури).
Жук П.М., Міцкевич О.О., Лисенко Д.А., Бабун Д.В., Скоріков М.В., Жук Д.П. Роль порушень імунологічного статусу в розвитку гнійних ускладнень після остеометалосинтезу переломів кісток та шляхи їх корекції // Матер. наук.-практич. конф. з міжнар. участю “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів, взаємодія ліків в клінічній практиці”.- Вінниця.–2002.– С. 164-165. (Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу).
Жук П.М., Міцкевич О.О., Лисенко Д.А., Бабун Д.В., Скоріков М.В., Жук Д.П. Порушення імунного статусу у хворих після остеометалосинтезу переломів кісток // Зб. наук. робіт вчених провідних клінік Вінниччини “Актуальні питання медицини”.- Вінниця.- 2002.- Вип. 4.– С. 47-48. (Особистий внесок полягає у проведенні клінічних досліджень, та аналізу первинного матеріалу).
Міцкевич О.О., Жук П.М., Магомедов О.М., Башинський Г.П. Динаміка біохімічних показників обміну органічного матриксу кісткової тканини після металоостеосинтезу переломів довгих кісток при неускладненому та ускладненому гнійною інфекцією перебігах післяопераційного періоду в експерименті // Вісник невідкладної та відновної медицини.– 2002.- Т.3, № 3.– С. 83-85. (Особистий внесок полягає у проведенні експериментальних досліджень, розрахунків, аналізу та узагальнення результатів експериментальних досліджень).
Жук П.М., Міцкевич О.О. До питання про етіопатогенез гнійних ускладнень після остеометалосинтезу переломів кісток // Зб. наук. праць Української військово-медичної академії “Проблеми військової охорони здоров’я”.- Київ.- 2002.– Вип. 11.- С. 569-577. (Особистий внесок полягає у проведенні лікування хворих із гнійними ускладненнями після металоостеосинтезу і аналізу його результатів).
Жук П.М., Мицкевич О.А. Этиопатогенетические особенности развития гнойных осложнений после остеометаллосинтеза переломов костей // Сб. науч. работ IV Междунар. конгресса “Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении”.– Алания.- 2002.– С. 75-76. (Особистий внесок полягає у вивченні особливостей розвитку та перебігу гнійних ускладнень після металоостеосинтезу переломів кісток).
Міцкевич О.О., Жук П.М., Магомедов О.М. Діагностика та профілактика гнійних ускладнень після металоостеосинтезу переломів кісток // Вісник Вінницького державного медичного університету.– 2003.– Т.7, № 1.– С. 73-76. (Особистий внесок полягає у зборі та обробці клінічного матеріалу, розробці схеми профілактики, формуванні висновків).
