Анотація до роботи:

Єфименко В.П. Діагностика та лікування травматичних ушкоджень виросткового відростка нижньої щелепи у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2006.

Робота присвячена розробці та обґрунтуванню найбільш інформативних методик обстеження і показань до використання методів лікування дітей з переломами виросткового відростка нижньої щелепи. Обстежені 67 дітей у віці від 1 до 17 років з діагнозом перелом виросткового відростка нижньої щелепи.

В дисертаційній роботі встановлені найбільш часті причини травматичних пошкоджень ВВНЩ у дітей, а також наслідки до яких призводить несвоєчасна діагностика таких травм.

Розроблені та впроваджені в клінічну практику нові способи діагностики переломів виросткового відростка нижньої щелепи у дітей. Встановлені показання до застосування консервативних і хірургічних методів лікування дітей з переломами виросткового відростка нижньої щелепи у дітей.

Доведена клінічна ефективність використання методів хірургічного лікування хворих з переломами виросткового відростка нижньої щелепи в залежності від показань. Описана та обґрунтована методика хірургічного доступу в лікуванні переломів виросткового відростка нижньої щелепи.

Запропонований новий метод іммобілізації нижньої щелепи при її переломах.

На підставі вивчення і порівняльного аналізу результатів діагностики і лікування дітей з переломами виросткового відростка нижньої щелепи в архівній та основній групах, був розроблений діагностично-лікувальний алгоритм, який виключив можливість діагностичних помилок та дозволив вибрати оптимальну методику лікування такої категорії хворих.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної стоматології – підвищення ефективності лікування дітей з переломами ВВНЩ шляхом вдосконалення діагностики та техніки оперативних втручань, індивідуального підходу у визначенні показань до вибору методу лікування.

1. Частота травматичних пошкоджень нижньої щелепи у дітей протягом останніх років зросла на 2% і складає 11,5%. Частота переломів ВВНЩ зросла на 2,5% і склала 15,4% серед травм твердих тканин ЩЛД. Найбільша частота травм нижньої щелепи відзначена у віковій групі 7-12 років (59,7%); переломи виросткового відростка нижньої щелепи склали 56,6%, з них в 77,6% – діагностувались однобічні, а в 22,4% – двобічні. Переломи ВВНЩ в 31% випадків поєднуються з травмами зубів, в 20% – з черепно-мозковою травмою, у 7% випадків – з переломами інших анатомічних ділянок, в 4,5% – з переломами інших кісток лицевого черепа. За клінічними ознаками діагноз перелому ВВНЩ не можливо встановити в 30% випадків.

2. В 12,7% випадків стандартні рентгенологічні методи не дозволили встановити діагноз. Показаннями до проведення додаткових методів дослідження (ехографії, КТ, 3D-КТ) є: неінформативні рентгенологічні знімки в зв’язку з неадекватною поведінкою дитини під час проведення дослідження, наявністю клінічної симптоматики перелому при відсутності рентгенологічного підтвердження, виявлення топічної просторової локалізації малого фрагменту при переломо-вивихах, інтракапсулярних переломах; ехографія на початковому етапі діагностики дозволяє вирішити принципове питання про існування перелому і відтак мотивує подальші дослідження.

3. Показаннями до консервативного методу лікування є: інтракапсулярні переломи, переломи ВВНЩ без- або з незначним (до 30) зміщенням малого фрагменту відносно гілки щелепи. Показаннями до хірургічного методу лікування є: переломи ВВНЩ з суттєвим (більш 30) зміщенням малого фрагменту відносно гілки щелепи, що супроводжуються зниженням суглобової висоти та переломо-вивихи голівки виросткового відростка щелепи.

4. Використання сплінт-системи для іммобілізації нижньої щелепи ефективно при обмеженій кількості зубів для фіксації, що особливо актуально у дітей, дозволяє скоротити час шинування в 2-3 рази, виключає необхідність знеболення даного втручання, а також виключає виникнення гіпертрофічного гінгівіту і травмування тканин пародонту, створює гарні умови для адекватної гігієни порожнини рота. Запропонований парааурикулярний доступ дозволяє мінімізувати травму м’яких тканин в ділянці травмованого суглоба, забезпечити максимальний візуальний контроль всіх етапів операції, виключає травму хряща вуха та забезпечує гарний косметичний ефект.

5. Метод хірургічного лікування переломів ВВНЩ, що використовується нами, дозволяє відмовитись від застосування додаткових фіксуючих пристроїв, що виключає зайву травматизацію кістки в зоні перелому (це особливо важливо у дітей, що пов’язано з зонами росту щелепи), необхідність проведення другого етапу операції по видаленню фіксуючого пристрою, необхідність технічного забезпечення операції, а також скорочує час її проведення.

6. Результатом проведених досліджень є максимальне підвищення якості діагностики переломів ВВНЩ у дітей, що виключило можливість діагностичних помилок (у близько 40% випадків), та поліпшення якості лікування за даними найближчих та віддалених результатів на 30%. Використання запропонованого нами діагностичного та лікувального алгоритму дозволило вибрати вірний метод лікування даної групи хворих, який би мінімізував зайву травматизацію щелепи та навколишніх тканин в зонах росту і знизив кількість ускладнень.

Практичні рекомендації

1. Для діагностики переломів ВВНЩ на початковому етапі для виявлення порушення цілісності кісткових структур суглоба доцільне застосування ехографії на ультразвуковому сканері Aloka 100 (Aloka, Японія) з використанням мультичастотного лінійного датчика 5,0-7,5-9,0 МГц зі скануванням у фронтальній і горизонтальній площинах.

2. З метою підтвердження діагнозу переломо-вивихів та визначення ступеню зміщення малого фрагменту необхідно використовувати КТ чи 3D-КТ;

3. За наявності клінічних та відсутності рентгенологічних ознак перелому ВВНЩ доцільно використання 3D-КТ.

4. Хірургічний метод лікування, що складається з відкритої репозиції (реплантації) малого фрагменту застосовується при переломах ВВНЩ зі значним зміщенням (більше 30) голівки щелепи та переломо-вивихах.

5. Для забезпечення максимальної візуалізації та отримання гарного косметичного результату при хірургічному лікуванні переломів ВВНЩ рекомендований парааурикулярний доступ.

6. Для лікування переломів ВВНЩ зі зміщенням голівки щелепи більше 30 при збереженні кісткового контакту між фрагментами, що підтверджується даними КТ (3D-КТ) та інтраопераційно, – рекомендована відкрита репозиція без фіксації малого фрагменту.

7. Методом вибору лікування переломів ВВНЩ без- або зі зміщенням малого фрагменту менше 30 та інтраартикуляційних переломів – є консервативний, що передбачає іммобілізацію нижньої щелепи.

8. Для забезпечення іммобілізації нижньої щелепи при недостатній кількості зубів для фіксації, створення умов для адекватної гігієни порожнини рота та мінімізації ускладнень з боку тканин пародонту рекомендовано використання шинуючої сплінт-системи.

Публікації автора:

1. Харьков Л.В., Яковенко Л.Н., Коротченко Г.М., Ефименко В.П. Проблемы детского травматизма челюстно-лицевой области // Современная стоматология. – 1998. – № 3. – С. 21-24. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, його узагальнення, аналіз та статистична обробка результатів.

2. Харьков Л.В., Коротченко Г.М., Ефименко В.П., Караванов Д.В. Укушенные рани челюстно-лицевой области у детей и их лечение // Современная стоматология. – 1998. – № 4. – С. 18-20. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів.

3. Харьков Л.В., Ефименко В.П. К вопросу о классификации травматических повреждений тканей челюстно-лицевой области у детей // Вісник стоматології. –2001. – № 2. – С. 52-56. Здобувачу належить аналіз наукової літератури, збір клінічного матеріалу і обробка отриманих результатів.

4. Єфименко В.П. Діагностика травматичних ушкоджень суглобового відростка нижньої щелепи у дітей // Новини стоматології. – 2002. – № 2. – С. 31.

5. Харьков Л.В., Ефименко В.П. Травматические повреждения мягких тканей челюстно-лицевой области у детей // Вісник стоматології. – 2003. – № 2. – С. 12-14. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, його узагальнення, аналіз та статистична обробка отриманих результатів, написання висновків.

6. Харьков Л.В., Коротченко Г.М., Єфименко В.П. Методи хірургічного та консервативного лікування переломів нижньої щелепи у дітей // Новини стоматології. – 2004. – № 4. – С. 22-24. Здобувачу належить набір і формування груп пацієнтів, проведення дослідження, аналіз результатів.

7. Єфименко В.П. Використання назубної іммобілізації фрагментів при переломах нижньої щелепи у дітей // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2004. – № 1. – С. 95.

8. Ефименко В.П. Характеристика механических повреждений челюстно-лицевой области у детей Украинского мегаполиса // Материалы V Международной конференции челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, Россия. – СПб., 2000. – С. 57.

9. Єфименко В.П. Деякі питання діагностики та лікування переломів суглобового відростка нижньої щелепи у дітей // Матеріали науково-медичної конференції студентів і молодих вчених. – К., 2000. – С. 86.

10. Ефименко В.П. Характеристика механических повреждений твердых тканей челюстно-лицевой области у детей // Материалы VIII Международной конференции челюстно-лицевих хирургов и стоматологов, Россия. – СПб., 2003. – С. 69.

11. Єфименко В.П., Коротченко Г.М. Посттравматичні запальні процеси щелепно-лицевої ділянки у дітей // Матеріали науково-практичної кнференції “Нові технології в діагностиці та лікуванні одонтогенної інфекції та захворювань слизової оболонки порожнини рота”, Одеса. – 2004. – С. 74.

12. Ефименко В.П. Способ иммобилизации нижней челюсти у детей // Материалы IХ Международной конференции челюстно-лицевих хирургов и стоматологов, Россия. – СПб., 2004. – С. 69.

13. Єфименко В.П. Один з методів вибору хірургічного лікування переломів суглобового відростка щелепи у дітей // Матеріали II (IX) з`їзду Асоціації стоматологів України. – 2004. – С. 327-328.

14. Єфименко В.П. Актуальні питання діагностики переломів суглобового відростка нижньої щелепи у дітей // Матеріали Ювілейного VIII з`їзду ВУЛТ, м. Івано-Франківськ. – 2005. – С. 302-303.

15. Ефименко В.П. Способ иммобилизации нижней челюсти у детей // Материалы X Международной конференции челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, Россия. – СПб., 2005. – С. 321.

16. Пат. 6384А Україна А 61 С 7/36 Спосіб лікування переломів нижньої щелепи при обмеженій кількості зубів / Харьков Л.В., Єфименко В.П.; Заявл. (22) 09.07.2004; Опубл. 15.01.2004; Бюл. № 1.

17. Пат. 13337 Україна А 61 С 7/36 Спосіб лікування переломів нижньої щелепи, які комбінуються з вивихами постійних зубів / Ефименко В.П.; Заявл. (22) 09.11.2005; Опубл. 15.03.2006; Бюл. № 3.

18. Пат. 13338 Україна А 61 И 17/94 Спосіб оперативного доступу при хірургічному лікуванні переломів виросткового відростка нижньої щелепи / Харьков Л.В., Коротченко Г.М., Ефименко В.П.; Заявл. (22) 09.11.2005; Опубл. 15.03.2006; Бюл. № 3.