Барчина Юрій Михайлович. Діагностика та лікування спастичного синдрому у хворих із застарілими ускладненими пошкодженнями хребта : дис... канд. мед. наук: 14.01.21 / Інститут травматології та ортопедії АМН України. — К., 2006. — 156арк. : мал., табл. — Бібліогр.: арк. 122-140.
Анотація до роботи:
Барчина Ю.М. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ СПАСТИЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ З ЗАСТАРІЛИМИ УСКЛАДНЕНИМИ ПОШКОДЖЕННЯМИ ХРЕБТА. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія.
Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2006.
Дисертація є дослідженням, яке присвячене комплексному лікуванню хворих з спастичним синдромом з застарілими пошкодженнями хребта і спинного мозку на основі розробки нових та
удосконалення існуючих способів лікування та ортопедичної корекції контрактур кінцівок.
Дисертаційна робота базується на результатах обстеження та лікування 100 хворих з спастичним синдромом з застарілими пошкодженнями хребта і спинного мозку.
Спастичний синдром різниться за своїми клінічними проявами у залежності від рівня та ступеню ураження спинного мозку. Так, при пошкодженнях в шийному та верхньо-грудному відділах і переважно у хворих класів А - В за Frankel, на відміну від ушкоджень середньо-грудного і грудо-поперекового відділів і хворих класів С – Д, спастичний синдром рано виникає після травми, більш виражений, швидко прогресує і гірше піддається лікуванню. У хворих із пошкодженням в шийному та верхньо-грудному відділах крім того ще спостерігається значний больовий синдром, який посилює спастичні порушення м’язового тонусу.
Лікування хворих з спастичним синдромом при застарілих ускладнених пошкодженнях хребта повинно бути патогенетично обгрунтованим, тобто із урахуванням рівня та ступеню ушкодження спинного мозку. Всім потерпілим доцільно призначати консервативну терапію, спрямовану на відновлення функції спинного мозку, спеціальний масаж з елементами релаксації м’язів, спеціальний комплекс ЛФК, спеціальні укладки та розблокування хребта, а при наявності больового синдрому – терапію на його ліквідацію. При неефективності цих заходів призначати медикаментозну протиспастичну терапія та іншу фізіотерапію (введення ліків по БАТам і ендолюмбально, ДЕНС, рефлексотерапія). Важливим моментом в комплексному лікуванні хворих з спастичними проявами є самоорганізація хворого, яка полягає в спеціальних курсах спрямованих на саморегуляцію м’язового тонусу за рахунок здійснення кінематичної та ідеомоторної лікувальної фізкультури.
Запропонований комплекс реабілітаційних заходів дає можливість у хворих з спастичним синдромом при пошкодженнях в шийному відділі отримали хороші та задовільні результати у 14,6 ± 0,7 % та 16,1 ± 1,2 % класів А - В і у 28,3 ± 1,8 % та 46,9 ±1,9 % класів С – Д, в грудному відділі відповідно – класів А та В 26,0 ± 1,4 % та 34,4 ± 0,8 % і класів С - Д – 37,7 ± 1,4 та 59,6 ± 1,9 %, грудо-поперековому - класів А та В - 21,6 ± 1,7 % і класів С – Д - 45, 4 ± 1,3 % та 69,0 ± 0,9 %.
1. Спастичний синдром – складний патологічний процес порушень м’язового тонусу, в який задіяні не тільки нервові, судинні структури, а і вся опоро–рухова система кінцівок та тулуба. У зв’язку з чим, діагностичні та лікувальні заходи повинні бути спрямовані на всі ланки патологічного процесу для покращення результатів лікування і якості життя хворих при застарілих пошкодженнях хребта і спинного мозку.
2. Спастичний синдром різниться за своїми клінічними проявами у залежності від рівня та ступеню ураження спинного мозку. Так, при пошкодженнях в шийному та верхньо-грудному відділах і переважно у хворих класів А - В за Frankel, на відміну від ушкоджень середньо–грудного і грудо-поперекового відділів і хворих класів С – Д, спастичний синдром рано виникає після травми, більш виражений, швидко прогресує і гірше піддається лікуванню. У хворих із пошкодженням в шийному та верхньо–грудному відділах крім того ще спостерігається значний больовий синдром, який посилює спастичні порушення м’язового тонусу.
3. Найбільш інформативними у визначенні стану спастичності та її динаміки при лікуванні є:
а/ клінічні методи - шкали визначення спастичності (АШФОРТ), больового синдрому, захисних рефлексів Марі – Фуа та клонусів;
б/ електрофізіологічні – ТЕМГ (сумарна тривалість ЕМГ).
4. Лікування хворих з спастичним синдромом при застарілих ускладнених пошкодженнях хребта повинно бути патогенетично обгрунтованим, тобто із урахуванням рівня та ступеню ушкодження спинного мозку. Всім потерпілим доцільно призначати консервативну терапію, спрямовану на відновлення функції спинного мозку, спеціальний масаж з елементами релаксації м’язів, спеціальний комплекс ЛФК, спеціальні укладки та розблокування хребта, а при наявності больового синдрому – терапію на його ліквідацію. При неефективності цих заходів призначати медикаментозну протиспастичну терапія та іншу фізіотерапію (введення ліків по БАТам і ендолюмбально, ДЕНС, рефлексотерапія). Важливим моментом в комплексному лікуванні хворих з спастичними проявами є самоорганізація хворого, яка полягає в спеціальних курсах спрямованих на саморегуляцію м’язового тонусу за рахунок здійснення кінематичної та ідеомоторної лікувальної фізкультури.
5. Використання бальної системи оцінки спастичності за шкалами АШФОРТ, больового синдрому, клонусів, захисних рефлексів Марі – Фуа, а також неврологічної симптоматики дозволяє більш ретельно оцінити результати комплексного лікування хворих з спастичним синдромом при застарілих ускладнених пошкодженнях хребта та прогнозувати перспективи відновлення втрачених функцій цієї категорії хворих і покращення якості їх життя.
6. Запропонований комплекс реабілітаційних заходів дає можливість у хворих з спастичним синдромом при пошкодженнях в шийному відділі отримали хороші та задовільні результати у 14,6 ± 0,7 % та 16,1 ± 1,2 % класів А - В і у 28,3 ± 1,8 % та 46,9 ±1,9 % класів С – Д, в грудному відділі відповідно – класів А та В 26,0 ± 1,4 % та 34,4 ± 0,8 % і класів С - Д – 37,7 ± 1,4 та 59,6 ± 1,9 %, грудо-поперековому - класів А та В - 21,6 ± 1,7 % і класів С – Д - 45, 4 ± 1,3 % та 69,0 ± 0,9 %.
Особистий внесок дисертанта полягає у аналізу клінічних проявів спастичного синдрому у спінальних хворих та отриманих результатів, оформленні висновків щодо цієї групи хворих
Особистий внесок дисертанта полягає в лікуванні хворих з спастичним синдромом у спінальних хворих, аналізу отриманих результатів.
2. Барчина Ю.М., Сташкевич А.Т. Застосування лікувальної гімнастики і мануальної терапії в щадному режимі в лікуванні спастики у спінальних хворих при застарілих ускладнених пошкодженнях хребта // Літопис травматології та ортопедії. - №1-2, 2004. – С.90 – 92.
Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні частини клінічних досліджень.
3. Сташкевич А.Т., Барчина Ю.М. Антигомотоксичний препарат Traumel S в комплексному лікуванні спастичних проявів у спінальних хворих //Український нейрохірургічний журнал. - №1 (25), 2004. – С.74- 76.
4.Сташкевич А.Т., Барчина Ю.М. Комплексное консервативное лечение спинальных больных со спастическими нарушениями.// Матер. наук.- практ.конф.- Київ – Слов’янськ, 2004.- 11- 13.
Особистий внесок дисертанта полягає у аналізу результатів комплексного лікування хворих з застарілими пошкодженнями хребта і спинного мозку.
5.Сташкевич А.Т., Барчина Ю.М., Еремик Н.Е. Лечение спастических проявлений у спинальных больных / Сб.науч. работ VI конгресса с международным участием «Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении» Москва (Россия) - Анталия (Турция), 24 – 30 апреля 2004г.- С.88.
Особистий внесок дисертанта полягає у обґрунтуванні комплексного лікування спастичного синдрому у хворих при застарілих пошкодженнях хребта і спинного мозку.
6. Барчина Ю.М., Сташкевич А.Т. Применение лечебной гимнастики и щадящей мануальной терапии в лечении спастики у спинальных больных при застарелых осложненных повреждениях позвоночника/ Сб.науч. работ VII конгресса с международным участием «Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении» Москва (Россия) - Анталия (Турция), апрель 2005г.- С.45.
Особистий внесок дисертанта полягає у запропонуванні і впровадженні спеціальної лікувальної гімнастики та елементів мануальної терапії при лікуванні спастичного синдрому у спінальних хворих.
7. Кобись Т.О., Барчина Ю.М., Третяк В.С. Ефективність застосування магнітолазерної терапії в реабілітації хворих з травмою спинного мозку // IХ міжнародний науковий конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх» / Тези доповідей IX міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх» , - 20 – 23 вересня 2005 р., Київ. – 792 с.
Особистий внесок дисертанта полягає в застосуванні магнітолазерної терапії при лікуванні спінальних хворих.
