Анотація до роботи:

Лазаренко Г.М. Макродактилія стопи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі хірургічного лікування макродактилії стопи. Встановлено, що ріст плеснових кісток та фаланг збільшених пальців пропорційний росту таких же променів на здоровій стопі.

На основі біомеханічного дослідження ходьби хворих на макродактилію стопи за методикою опорних реакцій виявили певну закономірність: у всіх хворих до оперативного втручання, незалежно від уражених пальців та їх кількості, крива графіків трьох складових опорних реакцій мала однотипний характер. Після оперативного лікування, незалежно від об’єму хірургічного втручання, у всіх хворих крива опорних реакцій наближалася до норми.

На основі патоморфологічного дослідження вивчено стан кісток та м’яких тканин при макродактилії стопи. Встановлено, що прогресуючі дистрофічні зміни починаються з чотирьох років. Встановлені особливості гістологічної будови тканин стопи у дітей різних вікових груп дозволяють нам вважати, що макродактилія стопи є пороком закладки, а не патологією росту.

Проведене дослідження регенераторного потенціалу кісток стопи показало наявність більш високих показників регенераторного потенціалу кісткової тканини у хворих на істинну макродактилію стопи до 10 років у порівнянні з контролем та дослідною групою, що дало можливість теоретично обґрунтувати тактику та строки оперативних втручань у цієї категорії хворих.

Запропоновані методики оперативної корекції стопи, які грунтуються на застосуванні правила визначення оптимальних розмірів довжини та ширини стопи, що підлягає реконструкції.

Розроблено показання до ампутації нижньої кінцівки у хворих на макродактилію стопи. Застосування запропонованих методик хірургічного лікування хворих на макродактилію стопи сприяло досягненню кращих результатів та скороченню строків лікування.

1. Істинна макродактилія стопи є вродженою вадою розвитку опорно-рухового апарату, яка проявляється рівномірним збільшенням та пропорційним ростом уражених ділянок стопи без морфологічних змін в зонах росту, а також збільшенням масиву м’яких тканин переважно за рахунок жирової клітковини.

2. Макродактилія стопи порушує опорно-кінематичну функцію стопи, що проявляється збільшенням загального часу опори за рахунок значного подовження міжпоштовхового періоду, скороченням часу заднього та переднього поштовху.

3. Дослідження регенераторного потенціалу кісткової тканини та патоморфологічні дослідження показали наявність підвищеного регенераторного потенціалу кісткової тканини у віці від 1 до 10 років, що проявляється ефективністю клонування колонієутворюючих одиниць фібробластів (КУОф) серед 10⁵ ядровмісних клітин, та наростанням дегенеративно-дистрофічних змін у всіх тканинах збільшених променів стопи у дітей з 4 років.

4. Лікування макродактилії стопи повинно бути виключно оперативним, спрямованим на забезпечення оптимальних розмірів стопи та збереження опорно-кінематичної функції нижньої кінцівки. Операції на окремих сегментах уражених пальців (дефатизація, епіфізіодез) не ефективні, оскільки не впливають на зменшення розмірів стопи.

5. Лікування хворих на макродактилію стопи доцільно виконувати до 4-річного віку, реконструкція стопи повинна бути одноетапною, що забезпечує добрий анатомо-функціональний результат та попереджає трофічні розлади стопи.

6. Застосування розроблених тактичних принципів удосконалених оперативних методик та впровадження одноетапного хірургічного лікування сприяло отриманню задовільних косметичних та функціональних результатів лікування у 73,3 % хворих на макродактилію стопи.

Практичні рекомендації. Для встановлення діагнозу у хворих на макродактилію стопи необхідно дотримуватись стандартизованої методики клініко-рентгенологічного обстеження. Реконструкція стопи із застосуванням методик, які поділені за однотипністю, повинна грунтуватись на запропонованій робочій класифікації.

Для забезпечення адекватних розмірів стопи при виконанні операції необхідно користуватись правилом визначення оптимальних розмірів стопи.

Оперативне втручання повинно виконуватися одноетапно до 4-річного віку.

Хворі з макродактилією стопи на фоні судинної патології підлягають комплексному клініко-рентгенологічному, ультразвуковому обстеженню для встановлення судинної патології.

При відсутності перспектив для відновлення адекватних розмірів стопи у хворих з макродактилією стопи на фоні судинної патології реконструктивне лікування недоцільне, рекомендованою є ампутація гомілки та протезування.

Публікації автора:

1. Міхневич О.Е., Астахова В.С., Лазаренко Г.М. та інші. Макродактилія стопи та її хірургічне лікування. // Методичні рекомендації. Київ, 2001. 12 с.

Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних.

2. Лазаренко Г.М. Макродактилія стопи. // Літопис травматології та ортопедії. – 2002р. – № 3-4. – С. 113 – 115.

3. Лазаренко Г.М., Панченко Л.М. Парціальний гігантизм нижньої кінцівки // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2002. – №4(35). – С. 42 – 45.

Дисертант провела лікування хворих на макродактилію стопи, проаналізувала отримані результати.

4. Лазаренко Г.М., Михневич В.О. Одноэтапное хирургическое лечение некоторых форм макродактилии стоп. // Современные технологии диагностики, лечения и реабилитации повреждений и заболеваний опорно-двигательной системы. Материалы VII съезда травматологов-ортопедов Республики Бєларусь. Гомель, 3-5 октября 2002. – С. 285 – 287.

Дисертант провела лікування хворих на макродактилію стопи, сформулювала висновки.

5. Лазаренко Г.М., Панченко Л.М. Обгрунтування тактики хірургічного лікування хворих з макродактилією стопи на основі вивчення остеогенного потенціалу кісток стопи. // Матеріали конференції „Нові технології в хірургії”.Альманах клінічної медицини, №2, Київ, 27-28 листопада 2002. – С. 125 – 127.

Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних.

6. Лазаренко Г.М., Якімов Д.Ю. Особливості діагностики та оперативного лікування макродактилії стопи. // Актуальні питання сучасної травматології та ортопедії. Матеріали міжобласної науково-практичної конференції. Київ- Житомир 5-6 грудня 2002. – С. 165 – 175

Дисертант провела лікування хворих на макродактилію стопи, сформулювала висновки.

7. Лазаренко Г.М. Чи доцільне збереження пальців при макродактилії стопи? // Літопис травматології та ортопедії. – 2003р. – № 1-2. – С. 42 – 45.

8. Лазаренко Г.М. Морфологія тканин стопи при макродактилії. // Тези. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю присв’яченої 85- річчю Інституту травматології та ортопедії АМН України. Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології. Київ 19-21 травня 2004р. – С. 113 – 115.

9. Лазаренко Г.М., Бруско А.Т. Патологічні зміни тканин стопи у хворих на макродактилію. // Літопис травматології та ортопедії. – 2004. – № 1-2. – С. 42 – 44.

Дисертант провела лікування хворих на макродактилію стопи, проаналізувала отримані результати.

10. Лазаренко Г.М. Макродактилія стопи: проблеми хірургічного лікування. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2004р. – № 3(42). – С. 67 – 69.

11. Лазаренко Г.М., Рой І.В., Драч Л.О. Біомеханіка ходьби у хворих на макродактилію за даними реєстрації опорних реакцій. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2005. – №1(44). – С. 49 – 53

Дисертант провела лікування хворих на макродактилію стопи, проаналізувала отримані результати, сформулювала висновки.

12. Лазаренко Г.М. Особливості росту кісток у хворих на макродактилію стопи. // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2005р. – № 4(47). – С.47– 49.