Анотація до роботи:

Карлійчук О.Г. «Діагностика та лікування епендимом ділянки кінського хвоста». — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.05 — нейрохірургія. — ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемі покращення результатів хірургічного лікування хворих з епендимомами ділянки кінського хвоста за рахунок своєчасного застосування сучасних методів діагностики, диференційованого використання новітніх нейрохірургічних технологій з урахуванням гістологічного варіанту епендимоми та її топографічно-анатомічного розташування.

Клінічний матеріал базується на 74 спостереженнях хворих з епендимомами ділянки кінського хвоста, які перебували на лікуванні в клініці ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» в період з 1988 по 2007 рр.

Вивчені гістологічні особливості, ступені диференціації епендимом кінського хвоста. Міксопапілярний гістологічний варіант пухлини був виявлений у 33 (45%) хворих (grade I), клітинно-відростковий — у 11 (15%), папілярний — у 5 (7%) пацієнтів (grade ІI), анапластичний — у 25 (34%) (grade ІІI).

Проведено клінічний розподіл епендимом ділянки кінського хвоста в залежності від варіантів їх топографічно-анатомічного розташування.

Уточнений ступінь інформативності рентгенологічних (спондилографія) та нейровізуалізуючих (комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія) методів дослідження в діагностиці епендимом кінського хвоста і кінцевої нитки спинного мозку.

Розроблені шкала та критерії оцінки якості життя хворих з епендимомами ділянки кінського хвоста, проведений її аналіз в до- та післяопераційному періодах.

Визначена оптимальна тактика діагностики та лікування епендимом кінського хвоста і кінцевої нитки спинного мозку.

З’ясована залежність результатів хірургічного лікування від ступеня анаплазії пухлини та радикальності видалення останньої.

В дисертації представлені теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми діагностики і лікування епендимом ділянки кінського хвоста та кінцевої нитки спинного мозку: досліджено особливості клініко-неврологічних проявів епендимом, вивчено їх гістологічні характеристики, визначено оптимальну лікувально-діагностичну тактику у пацієнтів з епендимомами ділянки кінського хвоста.

1. Епендимоми ділянки кінського хвоста спинного мозку однаково часто траплялись як у чоловіків (57% випадків), так і жінок (43% випадків), співвідношення статей дорівнює 1,31/1 відповідно. Середній вік хворих 35 років. Достеменної різниці в щорічних (в період з 1988 по 2007 рр.) коливаннях захворюваності на епендимоми кінського хвоста не виявлено.

2. Серед епендимом ділянки кінського хвоста та кінцевої нитки спинного мозку переважали міксопапілярні пухлини — їх було діагностовано у 33 (45%) хворих, анапластичні — у 25 (34%), клітинно-відросткові — у 11 (15%), папілярні — у 5 (7%). У 45 (60,81%) випадках епендимоми розташовувались на рівні Th_XII–L_IV сегментів спинного мозку.

3. Клінічна картина захворювання характеризувалася розладами рухової та чутливої сфери, дисфункцією тазових органів, трофічними розладами. Клінічні прояви епендимом ділянки кінського хвоста не залежали від кількості сегментів, які займала пухлина, в той час як вираженість неврологічних розладів визначалася поперечним розміром новоутворення та компремуючим впливом останнього на епіконус і конус спинного мозку.

4. У діагностиці епендимом ділянки кінського хвоста використовувались такі методи діагностики: спондилографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу найбільшу діагностичну цінність має магнітно-резонансна томографія, за допомогою якої можна не тільки визначити топічну локалізацію епендимоми, а й з великою долею вірогідності передбачити морфо-гістологічні особливості пухлини та визначити тактику оперативного лікування.

5. Оптимізація техніки мікрохірургічного видалення епендимом ділянки кінського хвоста полягає у видаленні арахноїдальної оболонки з корінців та зони росту пухлини, в особливостях виключення судин, які живлять і дренують новоутворення, у видаленні кінцевої нитки разом з пухлиною, якщо вона є зоною первинного росту останньої.

6. Застосування сучасних методів діагностики та нейрохірургічних технологій протягом останнього дисятиріччя (1998–2007 рр.) дозволило досягти задовільних результатів хірургічного лікування епендимом ділянки кінського хвоста у 62,16% випадків, при цьому у 4 рази зменшилась кількість рецидивів захворювання, покращилась якість життя пацієнтів.

7. Оптимальна лікувальна тактика пацієнтів з епендимомами ділянки кінського хвоста полягає у ранньому встановлені діагнозу та мікрохірургічному видаленні пухлини. Чим менший розмір епендимоми, тим більшою є радикальність її видалення, меншими — травматизація невральних структур і рівень післяопераційного неврологічного дефіциту. У післяопераційному періоді МРТ-контроль проводиться не рідше 1 разу на рік впродовж 5–10 років з метою раннього виявлення рецидиву захворювання

8. У 15 (20%) хворих після хірургічного лікування спостерігалось минуще поглиблення неврологічної симптоматики, переважно у вигляді дисфункції тазових органів. Патологічні симптоми регресують протягом 3–12 місяців після операції.

9. Рецидиви та продовжений ріст епендимом кінського хвоста виявлені у 10 (14%) і 9 (12%) пацієнтів відповідно. Рецидиви переважали за наявності анапластичного варіанту пухлини.

10. Візуально повне видалення пухлини єдиним блоком є найбільш ефективним методом хірургічного лікування епендимом кінського хвоста спинного мозку, за якого частка рецидивів захворювання в найближчому та віддаленому післяопераційному періодах не перевищує 2,7%.

11. Покращити якість життя хворих з епендимомами ділянки кінського хвоста в ранньому післяопераційному періоді вдалося у 40 (54,04%) хворих за рахунок усунення больового синдрому.

Публікації автора:

1. Слынько Е.И. Хирургическое лечение эпендимом конского хвоста спинного мозга и его результаты / Е.И. Слынько, А.Г. Карлийчук // Укр. нейрохірург. журн. — 2007. — №2. — С.46–50.

(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні клінічного матеріалу, проведенні аналізу результатів дослідження, їх статистичній обробці, формулюванні висновків).

2. Карлійчук О.Г. Діагностика та гістобіологічні особливості епендимом ділянки кінського хвоста і термінальної нитки спинного мозку / О.Г. Карлійчук // Буковинський мед. вісник. — 2007. — №4. — С.132–136.

3. Слинько Є.І. Найближчі та віддалені результати хірургічного лікування епендимом кінського хвоста / Є.І. Слинько, О.Г. Карлійчук // Укр. нейрохірург. журн. — 2008. — №4. — С.47–51.

(Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні аналізу результатів дослідження, їх статистичній обробці, ілюстративному оформленні статті схемами і таблицями, формулюванні практичних рекомендацій).

4. Карлійчук О.Г. Хірургічне лікування епендимом кінського хвоста і термінальної нитки спинного мозку / О.Г. Карлійчук // Клін. анатомія та оперативна хірургія. — 2009. — №1. — С.22–25.