1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності діагностики та лікування хворих з когнітивними порушеннями при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання алкоголю шляхом визначення і врахуван- 16 ня при терапії цих хворих клініко-біохімічних закономірностей, що відображають співвідношення вираженості когнітивних розладів та рівня порушень вуглеводного метаболізму. 2. Встановлено клінічні особливості когнітивних порушень в залежності від перебігу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю від незначних змін у протіканні пізнавальних процесів, зниження здатності до концентрації уваги, виснажливості психічної діяльності та недостатності репродукційного компоненту пам’яті при синдромі залежності від алкоголю, до більш виражених порушень у формі когнітивного дефіциту із зниженням фіксаційного та репродукційного компонентів пам’яті, звуженням кола інтересів, зниженням здатності до узагальнення при наявності в структурі захворювання алкогольних психозів, та до стійких та визначаючих подальший прогноз захворювання змін психоорганічного характеру у вигляді зниження всіх ознак інтелектуально-мнестичної функції, втратою здатності до абстрагування та узагальнення, неспроможністю виділити суттєві ознаки та конкретно – ситуаційним характером асоціацій при амнестичному синромі, деменції та іншому стійкому когнітивному розладі, які виникли внаслідок вживання алкоголю. 3. У хворих з синдромом залежності від алкоголю виявлені наступні особливості функціонального стану піруватдегідрогеназної системи та циклу Корі: в 3 рази збільшується компенсована гіпотолерантність (23.3%) по відношенню до контрольної групи (6,7%) р<0,05, в 6 разів збільшується піруватдегідрогеназна нормотолерантність, асоційована із В1-вітамінною недостатністю (6,7% та 43,3% відповідно, р<0,05), що свідчить про недостатність функціонування піруватдегідрогеназної системи та вказує на дисрегуляцію гліколізу та глюконеогенезу. У хворих, які перенесли гострі алкогольні психози, аналіз параметрів активності піруватдегідрогеназної системи у порівнянні з даними контрольної групи вказує на наявність істотної піруватдегідрогеназної недостатності та порушення гормональної інтеграції процесів гліколізу та глюконеогенезу у вигляді виникнення станів піровіноградного діабету з В1-вітамінною недостатністю (38,3%), компенсованого піровіноградного діабету (23,4%), піруватдегідрогеназної гіпотолерантності із В1-вітамінною недостатністю (30,0%). Найбільш значні зміни в станах гормональної регуляції вуглеводного обміну виявлені у хворих з амнестичним синромом, деменцією та іншим стійким когнітивним розладом, які виникли внаслідок вживання алкоголю. Аналіз даних показників свідчить про наявність прихованої інсулінової недостатності і діабетичну спрямованість вуглеводного метаболізму у даної групи хворих. Так, піровиноградний діабет із В1-вітамінною недостатністю виявлено у 44,0% осіб, стан загальної гіпотолерантності – у 32,0%, піровиноградний діабет компенсований – у 16,0%, а піруватдегідрогеназна гіпотолерантність із В1-вітамінною недостатністю – лише у 8,0%осіб. 17 4. Доведено, що з наростанням та поглибленням когнітивних розладів зростає недостатність функціонування піруватдегідрогеназної системи та дисрегуляція гліколізу та глюконеогенезу. При вираженому когнітивному дефіциті стан піруватдегідрогеназної системи характеризується зміщенням показників в бік піровиноградного діабету із В1-вітамінною недостатністю та загальної гіпотолерантності. 5. Такі показники функціонального стану піруватдегідрогеназної системи та циклу Корі, як рівень пірувату у капілярній крові через 2 години після вуглеводного сніданку, піруватдегідрогеназна активність капілярної крові через 2 години після вуглеводного сніданку, сумарний вміст a-кетокислот у нічній порції сечі та сумарний вміст a-кетокислот у 2-годинній порції сечі після вуглеводного сніданку, можуть бути використані в якості маркерів контролю ефективності терапії при лікуванні когнітивних порушень у хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. 6. Встановлено позитивний вплив препаратів інстенон та гепа-мерц на когнітивну сферу із нормалізацією показників вуглеводного обміну в досліджуваних групах. Так, гепа-мерц здійснює активізуючий вплив на піруватдегідрогеназну систему хворих з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, що проявляється у підвищенні активності піруватдегідрогенази крові та зниженні рівня пірувату на 120-й хвилині глюкозотолерантного тесту. Інстенон впливає на стан піруватдегідрогеназної гіпертолерантності, асоційованої із гіперінсулінізмом, зменшуючи при цьому показники піруватдегідрогеназної активності крові та підвищуючи рівень пірувату. Також відмічено вірогідний вплив препарату на збільшення піруватдегідрогеназної активності крові при піровиноградному діабеті з В1-вітамінною недостатністю. 7. Застосування піруватдегідрогеназного, піруватемічного та піруватуричного тестів на толерантність до глюкози дозволило диференційовано використовувати патогенетичні методи терапії когнітивних порушень у хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, що сприяло зменшенню клінічних проявів та покращенню біохімічних показників і дало змогу прогнозувати якість та тривалість ремісії, а також рівень соціальної реадаптації у даного контингенту осіб. |
