Анотація до роботи:

Ващенко А.В. „Діагностика та хірургічне лікування пухлин стовбурових відділів головного мозку у дітей”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 - нейрохірургія. - Інститут нейрохірургії імені акад. А.П.Ромоданова АМН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення діагностики та хірургічного лікування пухлин стовбурових відділів головного мозку у дітей. Гістологічно верифіковано 57 з 216 пухлин.

Проаналізовано особливості мікротопографії та клінічних проявів пухлин, діагностичну цінність КТ і МРТ. Вказано на більш сприятливий хід захворювання після субтотального видалення пухлин порівняно з частковим.

Показано зростання якості допомоги цим дітям в Інституті в 1996-2005 рр. порівняно з 1986-1995 рр.: збільшено хірургічну активність по видаленню пухлин у 3 рази (p<0,01), знижено загальну післяопераційну летальність у 4 рази (p<0,01).

Розроблено показання та протипоказання до хірургічного лікування дітей з цими пухлинами.

Основні результати роботи впроваджено в нейрохірургічну практику.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми діагностики та лікування дітей з пухлиною стовбурових відділів головного мозку, що виражається в деталізації особливостей мікротопографії пухлин зазначеної локалізації, уточненні їхніх клінічних проявів, у визначенні інформативності методів нейровізуалізації - комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії, а також в обґрунтуванні раціональної лікувальної тактики щодо хворих з цією патологією.

2. Пухлини стовбурових відділів головного мозку в однаковій мірі уражали дітей жіночої та чоловічої статі. Відповідно до топографічного розміщення, пухлини в 31% спостережень розташовувалися у середньому мозку, у 20% спостережень - у мосту головного мозку, у 38% - у мосту головного мозку і довгастому мозку, у 6% - у довгастому мозку, у 5% - у довгастому мозку і верхніх відділах спинного мозку.

3. Пухлини стовбурових відділів головного мозку у 84% гістологічно верифікованих спостережень були представлені гліомами; у 61% спостережень відмічалися високодиференційовані пухлини, у 39% спостережень - низькодиференційовані. У 68% аутопсійних спостережень пухлини мали інфільтративний характер росту.

4. Клінічна картина захворювання в дітей з пухлинами стовбурових відділів головного мозку найбільш часто включала до себе гіпертензивно-гідроцефальний синдром, стовбурову симптоматику та мозочкові порушення. Моносимптомну маніфестацію захворювання відмічено в 52% спостережень. Нетравматичні та травматичні провокуючі фактори, що сприяли маніфестації захворювання, відмічалися з частотою, що не мала статистично значущої різниці - у 6% та 6,5% спостережень відповідно.

5. Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія є інформативними та взаємодоповнюючими інструментальними візуалізуючими методами діагностики пухлин стовбурових відділів головного мозку у дітей. Комп’ютерна томографія є малоінформативною щодо пухлин невеликого розміру в ділянці середнього мозку, моста і краніо-вертебрального зчленування. Магнітно-резонансна томографія є більш інформативною у визначенні вихідного місця росту пухлини та її розмірів. Патогномонічних КТ- та МРТ-ознак гістоструктури пухлини зазначеної локалізації не виявлено.

6. Метою хірургічного лікування є зменшення об’єму пухлини та декомпресія стовбурових відділів головного мозку з метою підготовки хворого до проведення ад’ювантних методів лікування. Вибір адекватного хірургічного доступу ґрунтується на анатомо-топографічних особливостях пухлини стовбурових відділів головного мозку, що визначаються за допомогою нейровізуалізуючих досліджень. Факторами, що обмежують радикальність оперативних втручань, є: дифузний характер росту пухлини та широке поширення її по повздовжній вісі стовбура головного мозку.

7. Використання методів нейровізуалізації, мікрохірургічної техніки та анестезіологічного забезпечення дозволило підвищити хірургічну активність по видаленню пухлин у 3 рази (p<0,01) і знизити загальну післяопераційну летальність з 20% до 5% (p<0,01) у порівнянні з попереднім десятиліттям.

8. У післяопераційному періоді виживаємість хворих
   після видалення високодиференційованих пухлин склала 89%, низькодиференційованих - 75% (за Капланом-Мейєром). Статистично значущої різниці між двома періодами дослідження в динаміці якості життя у хворих з катамнезом більш трьох місяців не виявлено (p>0,05).

9. Порівняльний аналіз двох груп хворих: в одній - летальні випадки, в іншій - без летальних випадків - не виявив статистично значущих відмінностей по тривалості анамнезу, наявності та варіантам провокуючих факторів, більшості клінічних ознак (p>0,05).

10. Порівняльний статистичний аналіз показав, що в групі хворих з летальними випадками рівень якості життя 30 балів був у 2,5 рази частіш, ніж у групі без летальних випадків (p<0,001). У групі хворих без летальних випадків рівень якості життя 40 балів був у 1,4 рази частіш (p<0,001), а рівень якості життя 50 балів зустрічався в 3,4 рази частіш (p<0,01), ніж у групі з летальними випадками.

11. Статистичне дослідження дозволило виявити прогностично сприятливі фактори для тривалості життя хворого, що визначаються на етапі встановлення діагнозу пухлини стовбурових відділів головного мозку - вік дитини більш 3 років, рівень якості життя 50 балів, відсутність грубої стовбурової симптоматики, локалізація пухлини в середньому мозку або мосту головного мозку; несприятливі фактори - вік дитини до 3 років, рівень якості життя 40 балів, тетрапарез, локалізація пухлини в довгастому мозку, а також у довгастому мозку і верхніх відділах спинного мозку.

12. У виборі раціональної лікувальної тактики щодо дітей із зазначеною патологією визначальним є індивідуальний підхід залежно від тяжкості стану, стадії захворювання, характеру росту і поширення пухлини, наявності оклюзійної гідроцефалії.

Публікації автора:

1. Вербова Л.Н., Шамаев М.И., Малышева Т.А., Ващенко А.В. Анатомо-хирургические особенности опухолей ствола головного мозга у детей // Укр. нейрохірург. журн. - 2004. - №2. - С. 42-49.

(Дисертантом зібрано клінічний матеріал, підготовлено вступ до статті, ілюстрації з МРТ-грамами, таблиці, проведено узагальнюючий аналіз анатомо-хірургічних особливостей пухлин стовбурових відділів головного мозку у дітей).

2. Шамаев М.И., Ващенко А.В. Микротопография опухолей стволовых отделов головного мозга у детей // Укр. нейрохірург. журн. - 2006. - №2. - С. 70-76.

(Дисертантом визначено мету роботи, проаналізовано літературу за темою статті, зібрано секційний матеріал, підготовлено вступ до статті та табличні дані, проведено узагальнюючий аналіз мікротопографічних особливостей цих пухлин, зроблено висновки щодо цих особливостей).

2. Вербова Л.Н., Шамаев М.И., Малышева Т.А., Ващенко А.В. Морфологические особенности опухолей ствола головного мозга у детей // VI Дальневосточная междунар. конф. нейрохирургов и неврологов
   (23-25 сентября 2004 г., Хабаровск). - Хабаровск, 2004. - С. 52-54.

(Дисертантом проведено підбір патоморфологічного матеріалу, проаналізовано літературні дані стосовно теми статті, зроблено висновки щодо морфологічних особливостей пухлин стовбурових відділів головного мозку у дітей).

1. Вербова Л.Н., Ващенко А.В. Особенности диагностики опухолей ствола головного мозга у детей // Науково-практична конференція “Актуальні питання променевої діагностики та лікування онкологічних захворювань” (15-16 квітня 2004 р., Чернівці): Матеріали конф. - Чернівці, 2004. - С. 210-212.

2. Zozulya Y., Verbova L., Orlov Y., Shamaev M., Tsymbaliuk V., Chuvashova O., Malysheva T., Vashchenko A. Brainstem tumors in children // The 13th World Congress of Neurological Surgery (19-24 June 2005, Morocco). - Marrakesh, 2005. - P. 1765.

3. Вербова Л., Орлов Ю., Шамаев М., Ващенко А., Малышева Т., Чувашова О. Опухоли ствола головного мозга у детей: диагностика и лечение // IV съезд нейрохирургов России (18-22 июня 2006 г., Москва): Материалы съезда. - М., 2006. - С. 388.