1. В дисертації приведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми діагностики і лікування хворих з пухлинами ділянки задніх відділів ІІІ шлуночку, що виражається в деталізації особливостей мікротопографії ділянки задніх відділів ІІІ шлуночку і розташованих в ній пухлин, в уточненні клінічних проявів вказаних пухлин, у визначенні інформативності сучасних діагностичних методів — комп'ютерної томографії і магнітно-резонансної томографії, в обгрунтуванні раціональної лікувальної тактики у хворих з вказаною патологією. 2. Пухлини ділянки задніх відділів ІІІ шлуночку представляють собою гетерогенну групу новоутворень, основну частину яких складають пінеальноклітинні, гліальні і гермінативноклітинні пухлини. Залежно від напрямку росту пухлини змінюються її мікротопографічні взаємостосунки з навколишніми структурами мозку і судинними магістралями. 3. Клінічна картина пухлин ділянки задніх відділів ІІІ шлуночку представлена гіпертензійно-гідроцефальним синдромом, що поєднується із стовбуровою та мозочковою симптоматикою. Паралітичне розширення зіниці є патогномонічним для пухлин вказаної локалізації. 4. Найбільш інформативними і взаємодоповнюючими методами дослідження, які дозволяють визначити точну локалізацію пухлини, її розміри, форму, структуру, характер росту, взаємостосунки з навколишніми анатомічними утвореннями головного мозку, а також ступінь вираженості гідроцефалії, є комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія; остання є більш інформативною у визначенні початкового місця росту пухлині. 5. Вибір найбільш адекватного хірургічного доступу грунтується на анатомо-топографічних особливостях пухлин ділянки задніх відділів ІІІ шлуночку. Оптимальні умови для радикального видалення пухлин забезпечують підтенторіальний-надмозочковий доступ, який показано при невеликих, серединно розташованих пухлинах, і потилочно-транстенторіальний доступ, який застосовується при пухлинах з супратенторіальним розповсюдженням. 6. Основним методом лікування доброякісних пухлин пінеальної ділянки є радикальне хірургічне видалення. Чинниками, що обмежують радикальність оперативних втручань, є інфільтрація пухлини в прилеглі структури мозку і її тісні взаємостосунки з крупними судинними колекторами. 7. В комплекс лікування хворих із злоякісними пухлинами пінеальної ділянки повинна бути включена променева терапія. Застосування лікворошунтуючої операції та променевої терапії показано в спостереженнях інфільтративно ростучих пухлин і при присутності дисемінації пухлини. 8. Використання сучасних методів дослідження, мікрохірургічної техніки і сучасного анестезіологічного забезпечення дозволили провести видалення пухлини в 24% спостережень, лікворошунтуючі операції — в 66,4% спостережень, доповнені променевою терапією — у 2/3 хворих, підвищити хірургічну активність з 42% до 92%, понизити післяопераційну летальність з 21,6% (1994–1999 рр) до 0% (1999–2004 рр.). 9. Раціональна лікувальна тактика у хворих з пухлинами ділянки задніх відділів ІІІ шлуночку передбачає індивідуальний підхід залежно від тяжкості стану, стадії захворювання, гістоструктури пухлини. Тривалість життя хворих вища після тотального видалення порівняно з субтотальним і частковим її видаленням (p<0,05), а також після часткового видалення астроцитоми порівняно з герміномою (p<0,05). |