Анотація до роботи:

Лябах А.П. Діагностика та хірургічне лікування набутих деформацій стопи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено проблемі хірургічного лікування набутих деформацій стопи, яка вирішена на основі вивчення патомеханогенезу деформування стопи. Встановлено, що статико-динамічні характеристики стопи обумовлені взаємодією суглобів стопи та плантарного апоневрозу і визначаються положенням заднього відділу стопи при навантаженні. Запропоновані методики оперативної корекції деформованої стопи, які грунтуються на застосуванні стандартизованої схеми обстеження хворих та математичному аналізі. На основі патоморфологічного та ультразвукового досліджень вивчено структурно-функціональний стан скелетних м’язів та зміни регіонарної гемодинаміки у хворих з ішемічною контрактурою стопи. Встановлено, що прогресуючі дистрофічні зміни у м’язах перебігають на фоні хронічної ішемії ураженої нижньої кінцівки. На основі клініко-ультразвукових критеріїв розроблено показання до ампутації гомілки у хворих з ішемічною контрактурою стопи. Застосування запропонованих методик хірургічного лікування хворих з набутими деформаціями стопи сприяло досягненню кращих результатів та скороченню строків лікування.

1. Стопа людини являє собою геометрично детермінований механізм, що характеризується певними статико-динамічними параметрами, циклічна зміна яких під час навантаження обумовлена взаємодією суглобів стопи та плантарного апоневрозу.

2. Положення заднього відділу стопи у фронтальній площині визначає силу натягу плантарного апоневрозу у всі періоди одноопорного навантаження стопи.

3. Геометрична будова стопи обумовлює показники опорних реакцій; девіації заднього відділу спричиняють збільшення загального часу опори, зміну структури періодів одноопорного навантаження стопи та збільшення амплітуди вертикальної складової опорних реакцій, наслідком чого є збільшення енергоємкості ходьби при деформаціях стопи.

4. Патогенетичний підхід до хірургічного лікування набутих деформацій стопи повинен грунтуватися на анатомічному принципі і законах геометрії, що лежить в основі проектування коригуючих резекцій та застосування інтраопераційної розмітки при їх виконанні.

5. Розроблений на основі теоретичних розрахунків спосіб V-подібної резекції стопи забезпечує ідеальну корекцію переднього еквінусу стопи, зберігає заплеснові суглоби, не вкорочує стопу. Запропонована V-подібна резекція як окреме втручання та в поєднанні з деваризуючою остеотомією п’яткової кістки виступають позитивною альтернативою клиноподібній та серпоподібній резекціям, трьохсуглобовому артродезу.

6. Розроблена методика проектування та інтраопераційної розмітки при коригуючих операціях на скелеті стопи в поєднанні з внутрішньою фіксацією забезпечує кісткове зрощення резекованих поверхонь протягом 4 – 5 тижнів, що скорочує строки лікування хворих у порівнянні із традиційними методиками.

7. Ішемічне пошкодження м’язів є типовим закономірно перебігаючим патологічним процесом, який проявляється фіброзним та фіброзно-жировим переродженням м’язів, їх вкороченням та втратою ними скорочувальних властивостей; виразність дистрофічних та некротичних змін посилюється із зростанням ступеня тяжкості ішемічної контрактури.

8. Морфологічні зміни обумовлюють характерну ультразвукову картину – втрату перистості, дифузну ехогенність, потовщення ішемізованих м’язів, утворення гіпоехогенних (гідрофільних) ділянок в місцях некрозів у реактивно-відновному періоді; подальша еволюція ішемічного процесу характеризується наростанням ехогенності фіброзованих м’язів. Функціональний дефіцит фіброзованого м’яза проявляється мінімальним приростом потовщення під час ізометричного скорочення, у випадках тотального фіброзу функція м’яза відсутня.

9. Периферична гемодинаміка у хворих з ІКС за даними ультразвукового дослідження характеризується ознаками хронічної ішемії нижньої кінцівки; патоморфологічним субстратом виступають тяжкі патологічні зміни судин та нервів ураженого сегменту, в основі яких лежить розростання сполучної тканини в судинній стінці та товщі нервового стовбура, проліферація ендотелію та гліальних клітинних елементів, що призводить до різкого звуження просвіту артеріальних судин та повної або часткової загибелі осьових циліндрів.

10. Система клініко-інструментальної діагностики та хірургічного лікування хворих з ІКС дозволяє застосувати диференційований, патогенетично обгрунтований підхід до хірургічного лікування хворих на різних стадіях перебігу ішемічного процесу; критерії перспективності лікування дають можливість встановити показання до ампутацій нижньої кінцівки і, таким чином, уникнути тривалого, багатоетапного та невиправданого з функціональної точки зору лікування.

11. Застосування системи діагностики та хірургічного лікування хворих з набутими деформаціями стопи сприяло досягненню кращих анатомо-функціональних результатів лікування, які за розробленою схемою оцінки перевищували традиційні оперативні методики: трьохсуглобового артродезу – на 20 %, підтаранного артродезу – на 21 %, клиноподібної та серпоподібної резекцій – на 15 %.

Практичні рекомендації. Для встановлення клінічного та анатомічного діагнозу у хворих з набутими деформаціями стопи необхідно дотримуватись стандартизованих методик клініко-рентгенологічного обстеження та обчислювати структуру деформації.

Реконструкція стопи із застосуванням методик трьохсуглобового артродезу, V-подібної резекції, остеотомій п’яткової кістки повинна грунтуватись на запропонованій методиці геометричного проектування.

Для забезпечення точності корекції при виконанні артродезів і резекцій стопи необхідно користуватись методикою інраопераційної розмітки із застосуванням спиць-орієнтирів та міліметрової лінійки.

Хворі з ішемічною контрактурою стопи підлягають комплексному клініко-рентгенологічному, ультразвуковому та електронейроміографічному обстеженню для встановлення періоду захворювання, ступеня тяжкості деформації, поєднаної патології нервових стовбурів, ознак хронічної ішемії нижньої кінцівки.

При відсутності перспектив для відновлення захисної чутливості плантарної поверхні стопи та ультразвукових ознаках хронічної ішемії нижньої кінцівки (колатеральний тип кровотоку по тильній артерії стопи та задній великогомілковій артерії, відсутня або споворена реакція на функціональну пробу) у хворих з ішемічною контрактурою стопи реконструктивне лікування недоцільне, рекомендованою є ампутація гомілки та протезування.

Публікації автора:

1. Лябах А.П. Клінічна діагностика деформацій стопи. – К.: ЗАТ ”Атлант ЮемСі”, 2003. – 110 с.

2. Лябах А.П. Структура еквінусних деформацій у хворих з ішемічною контрактурою стопи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина, 1999, вип.7. – С.214 – 216.

3. Лябах А.П. Вимірювання прохідного тиску у хворих з ішемічною контрактурою стопи // Вісник ортопедії, травматології та протезування, 1999, № 1(25).- С.45- 46.

4. Страфун С.С., Гайович В.І., Курінний І.М., Лябах А.П., Дрюк М.М., Лєсков В.Г. Використання м’язових та шкірно-м’язових трансплантатів при лікуванні хворих з ішемічною контрактурою стопи // Клінічна хірургія. – 1999. - № 6. – С.6 – 7. (Аналіз первинного матеріалу, оцінка віддалених результатів лікування).

5. Лябах А.П., Страфун С.С., Лєсков В.Г. Невроліз та нейропластика у хворих з ішемічною контрактурою стопи // Клінічна хірургія. – 1999. - № 11. – С.29 – 31. (Розробка показань до ранньої ревізії нервів, збір даних та аналіз результатів лікування).

6. Лябах А.П. Ускладнення після переломів п’яткової кістки та їх хірургічне лікування // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2000. - № 2(27). – С.17 – 19.

7. Лябах А.П. Хірургічна корекція молоткоподібної та молоточковидної деформації суглобів пальців стопи // Український медичний часопис. – 2000. - № 2(16). – С.62 – 64.

8. Лябах А.П., Курінний І.М., Гайович В.В. Лікування еквінусної контрактури у хворих з наслідками травм нижньої кінцівки // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Київ. – 2000. – С.255 – 257. (Аналіз патогенетичних чинників еквінусних контрактур та обгрунтування методики розширеної мобілізуючої операції при виражених еквінусних контрактурах).

9. Лябах А.П. Оперативна корекція деформацій заднього відділу стопи // Клінічна хірургія. – 2000. - № 11. – С.45 – 47.

10. Лябах А.П. Хірургічне лікування застарілих переломовивихів у суглобі Лісфранка // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2001. - № 1. – С.26 – 30.

11. Лябах А.П., Страфун С.С. Ішемічне ураження власних м’язів стопи – мала ішемічна контрактура стопи (клініка та діагностика) // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2001. - № 2. – С.52 – 54. (Аналіз первинного матеріалу, вивчення структури деформованої стопи при ішемічному ураженні власних м’язів стопи, описання клінічної картини малої ІКС).

12. Лябах А.П., Страфун С.С., Курінний І.М., Гайович В.В., Лєсков В.Г. Оперативна корекція деформованої стопи після ішемічного ушкодження власних м’язів // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2001. - №3. – С.27 – 32. (Оцінка результатів лікування, розробка показань до двохетапної корекції загального еквінусу стопи при ішемічному ураженні м’язів гомілки та стопи).

13. Лябах А.П., Страфун С.С. Актуальні проблеми діагностики та лікування хворих з ішемічною контрактурою стопи // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2002. - № 1. – С.5 – 8. (Аналіз сучасної літератури, узагальнення власних результатів діагностики та лікування хворих з ІКС).

14. Лябах А.П., Бруско А.Т. Морфологічні зміни м’язів при ішемічній контрактурі стопи // Проблеми остеології. – Том 5. – 2002. - № 1. – С.14 –18. (Аналіз первинного матеріалу, описання макроскопічної картини, участь у формулюванні висновків).

15. Лябах А.П., Вовченко Г.Я. Застосування ультразвукового дослідження в оцінці структурно-функціонального стану м’язів у хворих з ішемічною контрактурою стопи // Клінічна хірургія. – 2002. - № 3. – С.45 – 47. (Участь у розробці функціональних тестів та формулюванні висновків, співставлення ультразвукових даних та клінічної картини ішемічного ураження м’язів гомілки та стопи).

16. Лябах А.П., Страфун С.С., Курінний І.М. Оперативна корекція еквінусних деформацій у хворих з ішемічною контрактурою стопи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина, 2002.–вип.17.–С.158–161. (Аналіз первинного матеріалу, патогенетичне обгрунтування методик оперативної корекції еквінусних деформацій у хворих з ІКС, розробка показань до мобілізації гомілковостопного суглоба).

17. Лябах А.П., Страфун С.С. Транспозиція m.tibialis posterior для відновлення активного розгинання стопи // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Київ, 2002. – С.498 – 506. (Аналіз сучасної літератури, узагальнення власних результатів діагностики та лікування хворих з ІКС).

18. Лябах А.П. Підтаранний артродез з кістковою пластикою в лікуванні хворих з набутими деформаціями стопи // Літопис травматології та ортопедії. – 2002. - № 3-4. – С.41 – 44.

19. Лябах А.П. Нові підходи в лікуванні порожнистої деформації стопи // Альманах клінічної медицини. – 2002. – Вип.2. – С.144 – 148.

20. Лябах А.П., Вовченко Г.Я., Гуч А.О. Особливості регіонарної гемодинаміки у хворих з ішемічною контрактурою стопи за даними ультразвукового дослідження // Клінічна хірургія. – 2002. - № 10. – С.19 – 23. (Вперше виявлений факт підвищення регіонарного систолічного тиску у хворих з ІКС, модифікація методики функціональної проби, теоретичне пояснення можливого механізму підвищення регіонарного систолічного тиску у хворих з ІКС).

21. Лябах А.П. Новий спосіб оперативної корекції переднього еквінусу стопи // Вісник ортопедії, травматології та протезування.– 2002. - №4.–С.45– 49.

22. Лябах А.П., Ковальчук А.В., Найдьонов О.І. Діагностика порожнистої деформації стопи в амбулаторно–поліклінічній практиці // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2003. - №1. – С.58 – 62. (Аналіз та узагальнення первинного матеріалу, розробка дифереційно-діагностичних критеріїв порожнистих деформацій стопи).

23. Лябах А.П., Голопатюк А.С. Остеотомія п’яткової кістки за Dwyer у лікуванні варусної девіації заднього відділу стопи // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2003. - № 2. – С.21 – 26. (Аналіз та узагальнення первинного матеріалу, визначення розмірів ділянки резекції, формулювання висновків).

24. Лябах А.П., Рой І.В., Драч Л.О. Біомеханіка нормальної та патологічної ходьби за даними реєстрації опорних реакцій // Літопис травматології та ортопедії. – 2003. - № 3 – 4. – С.17 – 21. (Ідея та теоретичне обгрунтування дослідження, розробка методики клінічного моделювання, формулювання висновків).

25. Лябах А.П., Міхневич О.Е., Міхневич В.О. Устілка для лікування еквінусної контрактури стопи. Патент України 42379А. Промислова власність. – Бюл. № 9. – 2001. (Ідея винаходу – підвищення під передній відділ стопи при ходьбі діє як редресуючий момент на задні відділи гомілковостопного суглоба).

26. Лябах А.П. Спосіб лікування порожнистої деформації стопи. Патент України 46547А. Промислова власність. – Бюл. № 5. – 2002.

27. Лябах А.П., Страфун С.С., Лєсков В.Г. Сучасна клінічна діагностика ішемічних контрактур стопи // Методичні рекомендації, Київ. – 2001. – 12 с. (Розробка фрагментів класифікації ІКС, теоретичне обгрунтування анатомічного підходу до діагностики ІКС).