Щитов Олексій Володимирович. Діагностика та хірургічне лікування декомпенсованих виразкових пілородуоденальних стенозів : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2002.
Анотація до роботи:
Щитов О. В. Діагностика та хірургічне лікування декомпенсованих виразкових пілородуоденальних стенозів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальністі 14.01.03 – хірургія. – Інститут хірургії та трансплантології АМН України.- К., 2002.
Дисертація присвячена питанням лікування декомпенсованих виразкових пілородуоденальних стенозів. З метою більш широкого впровадження органозберігаючих операцій загальновизнана стадія декомпенсації поділена на дві стадії: неповної і повної декомпенсації. Основна ознака, за якою розрізняють ці стадії, є оборотність здатності скорочення шлунка, що визначають за допомогою балонографії натщесерце і у відповідь на сильний подразник – черезшкірну електрогастростимуляцію. Основним завданням при цьому є розподіл хворих на тих, у яких порушення моторної функції шлунка можливо віднести до оборотних і хворих з необоротними змінами, у яких шлунок неспроможний забезпечити нормальну евакуацію та обробку їжі після операції. В першій групі доцільне виконання органозберігаючої операції, у другій – патогенетично обгрунтованим втручанням є резекція шлунка.
Розроблена раціональна лікувально-діагностична програма передопераційної підготовки, яка забезпечує протягом 2-3 тижнів у 86,6% хворих нормалізацію водно-електролітного та білкового балансу, загоєння виразки, поліпшення моторики шлунка. У цих паціентів виконана селективна проксимальна ваготомія з різноманітними дренуючими шлунок операціями. Резекція шлунка здійснена у 13,4% хворих за відсутності поліпшення його моторики .
Віддалені результати вивчені у 172 хворих у строки від 1 до 4 років. Атонія шлунка виявлена у 5 (2,7%) хворих, рецидив захворювання - у 10 (5,8%), позитивні результати лікування відзначені у 85,5 %.
Робота містить новий підхід до проблеми діагностики та хірургічного лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, ускладненою декомпенсованим пілородуоденальним стенозом. Запропонований метод дозволяє розширити показання до виконання органозберігаючих операцій. Операцією вибору при декомпенсованих виразкових пілородуоденальних стенозах повинна бути селективна проксимальна ваготомія з дренуючими операціями. Питома вага подібного виду оперативних втручань може сягати не менше 87%.
Вибір типу оперативного втручання при ПДС у стадії декомпенсації повинен ґрунтуватися на оцінці ступеня компенсації моторної функції антрального відділу шлунка.
Диференційно діагностичні критерії стадії декомпенсації при ПДС на підставі скарг, даних рентгенологічних досліджень, гастрокінезіографії після черезшкірної ЕГС дозволяють виявити часткову (стадія неповної декомпенсації) і повну (стадія повної декомпенсації) декомпенсацію моторики шлунка.
Проведення ентерального зондового харчування в поєднанні з черезшкірною ЕГС і противиразковою терапією протягом 2-4 тижнів перед операцією дозволяє відновити водно-електролітний і білковий баланс, зменшити набряк в ділянці ПДС, поліпшити моторику шлунка.
Інфікування слизової оболонки антрального відділу шлунка H.pylori при декомпенсованому виразковому ПДС має місце у 78% хворих.
Проведення противиразкової терапії з огляду на інфікування слизової H.pylori дозволяє скоротити тривалість передопераційної підготовки у середньому з 23 до 16 діб.
Застосування запропонованого способу передопераційної підготовки забезпечує у 70% хворих з ПДС поліпшння моторики шлунка та уможливлює переведення стадії повної декомпенсації в стадію неповної декомпенсації моторно-евакуаторної функції шлунка .
При ПДС в стадії неповної декомпенсації доцільне виконання СПВ з дренувальними шлунок операціями, повної декомпенсації - показана резекція шлунка.
Використання запропонованої хірургічної тактики дозволяє виконати органозберігаючі операції у 86,8% хворих з декомпенсованим ПДС, патогенетично обґрунтовано застосовувати резекцію шлунка у 13,2%, знизити небезпеку виникнення гастростазу після операції до 2,7% і в такий спосіб поліпшити результати їх лікування.
Публікації автора:
Саенко В.Ф., Пустовит А.А., Щитов А.В. Выполнение селективной проксимальной ваготомии по поводу язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, осложненной декомпенсированным пилородуоденальным стенозом // Клінічна хірургія.- 1999 .№5.С.5-7.
Щитов А.В. Способ улучшения моторной функции желудка при декомпенсированных язвенных пилородуоденальных стенозах // Експерим. і клін. медицина.- 1999 .- №3.- С.32.
Пустовит А.А., Щитов А.В., Бекмурадов А.Р. Опыт лечения декомпенсированных язвенных пилородуоденальных стенозов // Галицький лікарський вісник – 1999 .-Т.6, число3.-С.73-74.
Саенко В.Ф., Полинкевич Б.С., Диброва Ю.А, Пустовит А.А., Щитов А.В. Тенденции развития хирургии язвенной болезни // Тези всеукраїнської конференції за міжнародною участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”, присвяченої 60-річчю з дня народження проф. Ніконенко О.С. – Запоріжжя.2001., С.116-117.
Саенко В.Ф, Бабенков Г.Д., Пустовит А.А, Щитов А.В. Хирургическое лечение язвенной болезни двенадцатиперстной кишки //Матеріали міжнар. наук. конф. “Актуальні питання сучасної хірургії”, присвяч. 100-річчю з дня народження проф. Фединця О.К.-Ужгород,1997, -С.14.
Саенко В.Ф., Бабенков Г.Д, Пустовит А.А., Щитов А.В. Предоперационная подготовка больных с декомпенсированными формами ЯПДС //Матеріали міжнар. наук. конф. “Актуальні питання сучасної хірургії”, присвяченої 100-річчю з дня народження проф. Фединця О.К.- Ужгород, 1997 , С.25.
