Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нервові хвороби


Скоробреха В`ячеслав Захарович. Діагностика рухових конверсійних розладів та їх реабілітація у осіб молодого віку : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2005.



Анотація до роботи:

В.З. Скоробреха «Діагностика рухових конверсійних розладів та їх реабілітація у осіб молодого віку». – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби – Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України – Харків, 2005.

Дисертація присвячена проблемі збереження здоров'я військовослужбовців з руховими конверсійними розладами і їхньої реабілітації до відновлення повної працездатності і можливості продовження служби в збройних силах.

Досліджені домінуючі види функціональних розладів у хворих в госпіталях Одеського і Хабаровського військових округів. Розроблені для діагностики рухових конверсійних розладів методи контактної і дистанційної термографії, що раніше не застосовувалися з цією метою.

Розроблена і теоретично обґрунтована система реабілітації хворих з руховими конверсійними розладами і її застосування в умовах військових госпіталів.

Апробація виявила високий ступінь її ефективності: з 330 військовослужбовців продовжили службу 260 чоловік (78,79 %); зі звільнених у запас – 70 чоловік (21,21 %) – усі працевлаштовані.

Запропонована система, яка включає комплексний підхід до лікування хворих (залежність від етіологічного фактора) і розроблену методику застосування феназепама, може бути використана й у лікарнях Міністерства охорони здоров'я.

Ключові слова: рухові конверсійні розлади; система реабілітації; етіологічний фактор; методика застосування феназепама; контактна і дистанційна термографія.

1. В дисертації наведені теоретичні узагальнення з проблеми дослідження, теоретично обґрунтований і експериментально перевірений новий підхід до розв’язання проблеми збереження здоров'я військовослужбовців строкової служби, зокрема системи реабілітації рухових конверсійних розладів до відновлення повної працездатності і можливості продовжити службу в збройних силах.

2. Результати аналізу історій хвороби дозволили встановити, що в рухових конверсійних розладах у хворих військовослужбовців домінують парези і паралічі (66,06 %). Наявність гіперкінезів була у 12,12 %, мутизма і сурдомутизма у 9,39 %, дорсопатіїй у 6,67 %, нападів у 4,24 %, абазій у 1,52 % спостережених.

3. Виявлено подібність та відмінності серед різновидів рухових конверсійних розладів за двома військовими округами: подібність виявляється в тому, що в обох військових госпіталях (Хабаровському та Одеському) перше місце займали парези і паралічі (62,60 % і 71,40 % відповідно); на другому – гіперкінези (12,80 % і 11,15 % відповідно); розходження полягають в тому, що в Хабаровському військовому госпіталі наступні місця розподілялися у такий спосіб: 3-є місце – мутизм, сурдомутизм (11,80 %); 4-е – дорсопатії (6,40 %); 5-е – напади (4,40 %); 6-е – астазія, абазія (2,00 %). В Одеському військовому госпіталі: 3-є місце – дорсопатії (7,15 %); 4-е – мутизм, сурдомутизм (5,56 %); 5-е – напади – (3,99 %); 6-е - астазія, абазія (0,75 %).

4. Розроблена і теоретично обґрунтована система реабілітації рухових конверсійних розладів у військовослужбовців в умовах стаціонарного лікування і її застосування у військових госпіталях, що передбачає повний спектр заходів від моменту надходження хворого в стаціонар до моменту відновлення його повної працездатності.

5. Розроблено методику застосування феназепаму як фармакологічного засобу при реабілітації рухових конверсійних розладів, яка вперше застосована в умовах військових госпіталів. В середньому доза повинна складати 0,2-0,3 мл 3 % розчину феназепама; необхідно слідкувати за початком короткочасного періоду утрати свідомого контролю пацієнтом над своїми діями і вербальною практикою. Доцільним є застосування до періоду спання сугестивних методів впливу на хворого: навіювання і фіксація уваги на тому, що кінцівка «запрацювала» і після сну вона буде такою ж працездатною.

6. У комплексному підході до лікування рухових конверсійних розладів повинна приділятися увага психотерапевтичним методам і соціально-орієнтованим заходам. З психотерапевтичних методів рекомендується застосовування навіювання (сугестія); одномоментна пульспсихотерапія; методи раціональної та консервативної психотерапії; методи і прийоми психологічної деонтології (етика поведінки лікаря в присутності хворого).

До переліку соціально-орієнтованих заходів повинні входити: звільнення зі складу збройних сил; переведення в інші частини; переведення в допоміжні підрозділи, робочі команди, медичні частини (меддепо, медичний батальйон і т.п.).

7. Ефективність запропонованої системи реабілітації функціональних розладів і моделі її застосування визначалася за результатами повернення до ладу військовослужбовців строкової служби і згідно катамнестичним даним. Із загальної кількості обстежених продовжили службу в збройних силах 78,79 %, звільнені – 21,21 %. Всі звільнені в запас або вступили до вищих навчальних закладів і коледжів (48,58 %), або влаштувалися на роботу до підприємств різної форми власності (31,42 %), на сільськогосподарські підприємства (11,43 %).

Практичні рекомендації:

Розроблена і апробована система реабілітації рухових конверсійних розладів дозволяє на ранніх стадіях встановити діагноз, визначити ведучий етіологічний фактор, і, в залежності від останнього, призначити диференційовану терапію, що дозволяє відновити повну працездатність і можливість продовжити службу в лавах збройних сил.

Закріплення одержаних результатів здійснюється на основі впровадженого метода перспективної орієнтації.

Запропонований метод дистанційної та контактної термографії розширює можливості виявити вегетативні порушення в картині рухових розладів, документально їх зафіксувати для рішення наукових та експертних задач.

Визначено, що застосування розчину феназепама в комплексному лікуванні рухових конверсійних розладів більш ефективне, ніж при застосуванні інших бензодіазепінів і забезпечує стійку клінічну ремісію. Результати дослідження впроваджені в міській клінічній лікарні м. Одеси, а також в гарнізонних госпіталях м. Харкова, м. Одеси (Методичний посібник для командирів, офіцерів виховної роботи та лікарів „Актуальні проблеми психогігієни та психопрофілактики у військових частинах та підрозділах”, Одеса, 1998 р.; Інформаційний лист УОЗ Одеської обласної держадміністрації, 13.01.2005). Одержане здобувачем деклараційний патент на корисну модель „Спосіб лікування рухових конверсійних розладів” UA № А61N1/18 бюл. №11, 15.11.2004.

Публікації автора:

В.З. Скоробреха «Діагностика рухових конверсійних розладів та їх реабілітація у осіб молодого віку». – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби – Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України – Харків, 2005.

Дисертація присвячена проблемі збереження здоров'я військовослужбовців з руховими конверсійними розладами і їхньої реабілітації до відновлення повної працездатності і можливості продовження служби в збройних силах.

Досліджені домінуючі види функціональних розладів у хворих в госпіталях Одеського і Хабаровського військових округів. Розроблені для діагностики рухових конверсійних розладів методи контактної і дистанційної термографії, що раніше не застосовувалися з цією метою.

Розроблена і теоретично обґрунтована система реабілітації хворих з руховими конверсійними розладами і її застосування в умовах військових госпіталів.

Апробація виявила високий ступінь її ефективності: з 330 військовослужбовців продовжили службу 260 чоловік (78,79 %); зі звільнених у запас – 70 чоловік (21,21 %) – усі працевлаштовані.

Запропонована система, яка включає комплексний підхід до лікування хворих (залежність від етіологічного фактора) і розроблену методику застосування феназепама, може бути використана й у лікарнях Міністерства охорони здоров'я.

Ключові слова: рухові конверсійні розлади; система реабілітації; етіологічний фактор; методика застосування феназепама; контактна і дистанційна термографія.