Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Анестезіологія та інтенсивна терапія


Кірпічнікова Катерина Петрівна. Діагностика, профілактика та корекція стану тромбонебезпеки при ендопротезуванні кульшового суглобу : Дис... канд. наук: 14.01.30 - 2007.



Анотація до роботи:

Кірпічнікова К.П. Діагностика, профілактика та корекція стану тромбонебезпеки при ендопротезуванні кульшового суглобу.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія. - Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2007.

В роботі узагальнено результати дослідження функціонального стану тромбоцитар-но- судинного, коагуляційного, фібрінолітичного компонентів гемостазу та профілактики тромбоемболічних ускладнень при операціях ендопротезування кульшового суглобу у 100 пацієнтів. Використовуючи дані нового методу дослідження - низькочастотної вібраційної п'єзоелектричної гемовіскозіметрії та коагулограм для оцінки основних ланок системи гемостазу, встановлено, що у даної категорії хворих вже в доопераційцному періоді мали місце гіперкоагуляційні зсуви. Було досліджено вплив тотальної внутрішньовенної анестезії зі штучною вентиляцією легенів, пролонгованої епідуральної анестезії та комбінованої анестезії на основні компоненти гемостазу. Обгрунтовані переваги використання комбінованої анестезії у даних пацієнтів, як компонента комплексної корекції порушень в системі гемостазу. Досліджено вплив різноманітних методів антикоагулянтної профілактики на функціональний стан основних ланок системи гемостазу. Обгрунтовані переваги застосування клексану у даної категорії хворих в післяопераційному періоді. Доведено, що комплексне використання комбінованої анестезії та клексану найбільш ефективно знижує кількість тромбогеморагічних ускладнень в післяопераційному періоді у хворих з ендопротезуванням кульшового суглобу.

Завдячуючи вивченню функціонального стану основних ланок системи гемостазу у хворих при операціях ендопротезування кульшового суглобу вирішено завдання покращення профілактики тромбоемболічних ускладнень шляхом вибору оптимального виду анестезіологічного забезпечення та антикоагулянтної профілактики у даної категорії пацієнтів.

1. При дослідженні стану компонентів системи гемостазу у хворих, що надійшли для проведення ендопротезування кульшового суглобу, виявлені наступні гіперкоагуляційні зсуви: посилення спонтанної агрегації тромбоцитів, активація протромбіно - тромбіноутворення, значне пригнічення фібрінолітичної активності.

2. У відповідь на проведення функціональної проби з двократною локальною гіпоксією верхньої кінцівки у обстежених хворих спостерігалась хронометрична гіперкоагуляція, обумовлена активацією фаз протромбіно - тромбіно - фібріноутвореня, при цьому тромбоцитарно - судинний та фібрінолітичний компоненти гемостазу залишались на початковому рівні. Даний тип реакції системи РАСК слід розцінювати як декомпенсований, що говорить про високу тромбонебезпеку даної категорії пацієнтів.

3. При тотальній внутрішньовенній анестезії зі штучною вентиляцією легенів спостерігалось пригнічення спонтанної агрегації тромбоцитів. Пролонгована епідуральна анестезія супроводжувалась вираженою активацією фібрінолізу та спонтанної агрегації тромбоцитів. Показники коагуляційного компоненту гемостазу змінювалися у бік гіперкоагуляції при обох видах анестезіологічного забезпечення.

4. Комбінована анестезія є переважним методом знеболювання при ендопротезуванні кульшового суглобу, оскільки при ній відмічались найменші гіперкоагуляційні коливання фаз протромбіно - тромбіноутворення, показники спонтанної агрегації тромбоцитів, фібріноутворення та фібрінолітичної активності відповідали нормі.

5. Антикоагулянтом вибору у даної категорії пацієнтів є клексан. У хворих, які отримували клексан 40 мг/добу, з 1 доби післяопераційного періоду протягом 10 днів, спостерігалась нормалізація тромбоцитарно - судинного, коагуляційного, фібрінолітичного компонентів гемостазу до 5 доби післяопераційного періоду. Кількість тромбозів глибоких вен при профілактиці клексаном на 12% менше, ніж при використанні гепарину, та на 4% менше, ніж при використанні фраксипарину. Післяопераційна крововтрата знижувалася на 36,7% - 30,6%, відповідно.

6. При використанні комбінованої анестезії кількість тромбогеморагічних ускладнень в післяопераційному періоді на 24% нижче, ніж при тотальній внутрішньовенній анестезії зі штучною вентиляцією легенів, та на 12,6% нижче, ніж при пролонгованій епідуральній анестезії. У хворих, що оперувались під комбінованою анестезією та одержували клексан, тромбогеморагічних ускладнень в післяопераційному періоді не спостерігалось.

Публікації автора:

1. Сравнительная кровопотеря во время операций эндопротезирования тазобедренного сустава при многокомпонентном наркозе эндотрахеальным способом и эпидуральной анестезии / О.А.Тарабрин, П.М. Воротняк, В.К.Горшков, Е.П. Кирпичникова, И.А. Афа-насьева // Вісник морської медицини. - Одеса, 1999.- №1 ( 5 ). - С.88 - 90.

Дисертант особисто проводив організацію наукових досліджень; брав участь в прове-денні клінічних досліджень.

2. Изменение периферической гемодинамики на этапах хирургического лечения при эндопротезировании тазобедренного сустава /О.А.Тарабрин, П.М. Воротняк, Е.П.Кирпич-никова, И.А..Афанасьева // Вісник морської медицини.- Одеса, 1999. -№4 ( 8 ).- С. 46 - 51.

Дисертант забезпечував підбір літературних джерел, проводив аналіз і узагальнен-ня досліджень, готував матеріал до друку.

3. Выбор рационального метода анестезии при эндопротезировании тазобедренного сустава / О.А.Тарабрин, А.Н.Поливода, П.М. Воротняк, В.К. Горшков, И.А.Афанасьєва, Е.П.Кирпичникова // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2000. - №2 ( 27 ). - С.35 - 39.

Дисертант брав участь в проведені клінічних досліджень, проводив їх статистичну обробку, готував матеріал до друку.

4. Е.П.Кирпичникова, О.А.Тарабрин. Сравнительная характеристика анти-коагулянтной терапии у больных при эндопротезировании тазобедренного сустава // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія.- 2004. - №2. - С.24 - 26.

Дисертант особисто здійснював організацію наукових досліджень, проводив клінічні дослідження та їх статистичну обробку, обгрунтовував висновки роботи.

5. Состояние системы гемостаза у больных, планируемых на эндопротезирование тазобедренного сустава / П.М. Воротняк, Е.П. Кирпичникова, А.В.Симовских, М.О.Костенко, О.А.Тарабрин // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. - 2004. - Т.5. - №1. - С.71 - 73.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу, проводив аналіз і узагальнення досліджень, первинне написання статті.

6. О.А.Тарабрин, А.В.Симовских, Е.П.Кирпичникова. Тромбоэмболия легочной арте-рии. Современная концепция, базовые принципы терапии: Методические рекомендации. - Одесса, 2003. - С. 5 - 31.

Дисертантом особисто написаний перший розділ роботи, проведений огляд літерату-ри з даної тематики.

7. Современные аспекты анестезиологического обеспечения и профилактика тромбогеморрагических осложнений у больных при эндопротезировании тазобедренного сустава / О.А.Тарабрин, А.В.Симовских, П.М.Воротняк, Е.П.Кирпичникова. Методические рекомендации. - Одесса, 2004. - С. 8 - 31.

Дисертантом особисто написані три глави роботи, підготовлен матеріал до друку.