Анотація до роботи:

Гавенко Н.В. Діагностика, первинна профілактика і корекція дезадаптивних психічних реакцій і станів у студентів-медиків, що навчаються на молодших курсах вузу (1-3 курс). – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків, 2003.

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного і соціально-психологічного дослідження проведено вивчення порушень психічної адаптації у студентів-медиків, що навчаються на молодших курсах. У роботі представлені результати обстеження 662-х студентів, які були поділені на групи: здорові, особи з наявністю окремих симптомів психічної дезадаптації і хворі з урахуванням класифікації МКБ-10. Хворим на невротичні розлади (43 людини) був проведен комплекс розроблених психотерапевтичних заходів.

Застосований комплексний підхід дозволив не тільки вивчити механізми виникнення, розвитку порушень психічної адаптації у студентів, але ж розробити єфективні при цих захворюваннях методи психотерапії.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми розкриття клініко-психопатологічних, психологічних, соціально-психологічних закономірностей формування станів психічної дезадаптації в студентів, які навчаються на молодших курсах вузу, розроблено методи діагностики, психотерапії та психопрофілактики даної патології.

2. Встановлено, що на початкових етапах навчання у студентів-медиків відзначаються як окремі прояви, так і клінічно окреслені форми психічної дезадаптації.

Окремі прояви дезадаптації розвиваються у вигляді порушень з боку емоційної, ефекторно-вольової сфер, сфери мислення та вегетативної системи і характеризуються хвилеподібною динамікою, при якій реєструється зменшення рівня дезадаптивних ознак на 2-му етапі (з 54,8% до 36,3%, p<0,05) та їх підвищення на 3-му етапі (до 63,3%), що обумовлено зростанням навантаження та зміною набутого стереотипу роботи в умовах клінічних кафедр, підвищенням відповідальності при спілкуванні з хворими та переживанням “хвороб 3-го курсу”, коли будь-які ознаки фізичного або психологічного дискомфорту сприймаються як хвороба, що зараз вивчається.

3. Вивчення клінічно окреслених форм психічної дезадаптації в студентів показало, що серед усіх форм переважали розлади адаптації (F43.23) (на 1-му етапі 5,1%, на 2-му 5,4%, на 3-му 2,4%).

Аналіз клінічно окреслених форм дезадаптації свідчив про їх певну динаміку в процесі навчання, яка проявлялася незначним зростанням на 2-му курсі (з 7,2% до 8,2%) та зниженням цього показника на 3-му курсі (до 3,8%).

4. Серед факторів, які впливають на формування психічної дезадаптації, найбільшого значення набувають мікросоціальні стосунки, паління, уживання алкоголю, травми голови, порушення режиму сну, харчування. За результатами нашого дослідження найбільш уразливою щодо розвитку психічної дезадаптації були неодружені студенти, ті, що мешкають удома, які вперше зіштовхуються з новими умовами спілкування, навчання та, відповідно, ситуаціями, які вимагають від них прийняття самостійних рішень.

5. Психологічні особливості особистості у хворих з розладами адаптації характеризувалися перевагою психопатичних, істеричної і депресивних рис, у хворих із соматоформними розладами істероїдних, тривожних і паронояльних рис. Зони психологічного конфлікту були загальними для студентів з різною патологією та локалізувалися у сферах стосунків чоловіків і жінок, жахів і побоювань, усвідомлення провини, власної особистості.

6. Розроблена система психотерапії та психопрофілактики включає використання методів раціональної, групової психотерапії та аутогенного тренування. Раціональна та групова психотерапії застосовувалися в якості лікувальних методів, а аутогенне тренування, окрім цього, мало й профілактичну спрямованість.

7. У результаті використання розробленої системи одержано наступні результати: одужання спостерігалося в 28 студентів (65,1%), значне поліпшення в 10 студентів (23,3%), поліпшення в 3 студентів (7,0%), відсутність позитивної динаміки у 2 студентів (4,7%), погіршення стану не спостерігалося.

При порівнянні методик лікування (у основній та контрольній групах) відзначено, що розроблена система психотерапії становить більш значущий терапевтичний ефект, що обумовлює доцільність її застосування у терапії та профілактикі невротичних розладів у студентів.

Публікації автора:

1. Структура психопатологических проявлений пограничных расстройств у студентов-медиков. // Український вісник психоневрології. Т.7, вип.2(20), - 1999. – С.58-60.

2. Особенности условий возникновения и психотерапевтической коррекции предболезненных психических расстройств у студентов. // Архів психіатрії. №1(19), - 1999. – С.26-28.

3. Пограничні психічні розлади у студентів (клініка, діагностика, систематика). // Український вісник психоневрології. Т.10, вип.4(33), - 2002. – С.51-53.

4. Психотерапевтическая коррекция пограничных психических расстройств у студентов. // Экспериментальная и клиническая медицина. №3, - 2000. – С.30-33.

5. Структура психопатологічних проявів межових розладів у студентів-медиків. // Науково-практична конференція «Сучасні проблеми граничної психіатрії, психотерапії, медичної психології» - Тези. - 1999 р. - Харків. – С.23.

6. Psyhoprothylaxis of borderlin nervous and psychic disorders with students of medical higner educational establis huments. // Book of abstracts of the 17 the World congress of psychotherapy. 1998. – Warsaw. - P.26