Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки та пропозиції і окреслити найважливіші результати: 1. Під діагностикою розвитку продуктивних сил регіону розуміється виявлення деформацій та відхилень у їх розвитку на конкретну дату від еталонних показників стану продуктивних сил регіону, які мали б бути досягнуті на цю дату, та окреслення й оцінка проблем, пов’язаних з виникненням, наявністю і подоланням виявлених деформацій та відхилень. 2. Діагностика продуктивних сил — це складний комплекс досліджень. У зв’язку з цим доцільно виділяти різні її види – функціональну, структурну, процесуальну, ретроспективну, стратегічну, ексклюзивну, превентивну, комплексну. Вибір певного виду діагностики залежить від мети, способів її досягнення, реальних цілей розвитку економіки регіону та його раціонального варіанту. 3. На основі оцінки зарубіжного і вітчизняного досвіду здійснення діагностики виявлені певні недоліки зазначеного процесу внаслідок наявності різних підходів щодо з’ясування його суті та ототожнення з економічним аналізом, що не має під собою достатньої аргументації, оскільки діагностика — це комплексне дослідження, що переважно здійснюється з метою визначення системи відліку для побудови стратегічних прогнозів розвитку економіки. 4. Основними шляхами вдосконалення системи прогнозування регіонального розвитку є: активізація робіт з розширення нормативно-правового поля здійснення прогнозування регіонального розвитку та застосування розроблених прогнозів у документації стратегічного значення; залучення науковців різних галузей знань до удосконалення методів прогнозування регіонального розвитку та розробки пропозицій щодо його застосування в планово-прогнозній документації; підготовка та перепідготовка кадрів, здатних здійснювати прогнозування регіонального розвитку та впроваджувати розроблені прогнози в документацію стратегічного значення. 5. Здійснена діагностика розвитку продуктивних сил дозволяє зробити висновок, що Закарпатська область, починаючи з 2000 року, забезпечує високі темпи економічного зростання. За останній час відбулися глибокі зміни в галузевій структурі виробництва, де домінуючі позиції займає промислове виробництво. За останні сім років структура промисловості області зазнала суттєвих змін, які є наслідком залучення інвестицій у харчову та обробну промисловості області; на кінець 2006 року до провідних галузей обробної промисловості відносилися машинобудування (50,7 %), харчова і перероблення сільськогосподарських продуктів (14,2 %), виробництво деревини та виробів з неї (4,2 %). 6. На основі оцінки функціонування нових форм продуктивних сил виявлено, що їх практично неможливо порівняти з еталонною моделлю у зв’язку зі складністю побудови останньої. Тому діагностику нових форм слід здійснювати у вигляді оцінки їх специфічних ознак з метою передбачення специфіки їх функціонування. 7. Розроблений прогноз розвитку продуктивних сил Закарпатської області на період до 2025 року за допомогою використання технології Форсайту передбачає застосування низки методів інноваційно-технологічного прогнозування у напрямі активізації інноваційної діяльності в регіоні, впровадження нових видів економічної діяльності, концентрації зусиль на стимулюванні розвитку високотехнологічних видів діяльності, тісно пов'язаних з розвитком принципово нових технічних рішень: електронної, виробництва оргтехніки та ЕОМ, приладобудування та електротехнічного машинобудування, біотехнологій, нанотехнологій тощо. 8. Діагностика розвитку продуктивних сил у просторовому зрізі дозволила виявити глибоку асиметрію їх розвитку в містах, районних центрах та гірських населених пунктах. Так, в м. Ужгороді сконцентрована четверта частина всіх суб’єктів господарювання, в м. Мукачеві – близько 10%. В той же час у багатьох гірських населених пунктах основною організаційно-правовою формою підприємництва є домашні господарства, які без належної фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки забезпечують більше 95% виробництва валової продукції сільського господарства. Існуюча ситуація вимагає розробки цільової комплексної програми розвитку продуктивних сил гірських територій регіону. 9. Прогноз розвитку продуктивних сил з врахуванням структурних змін в економіці регіону показує на необхідність їх орієнтації на: удосконалення територіальної структури виробництва за рахунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на середнє і точне машинобудування, радіотехнічну, електронну та комп'ютерну галузі промисловості; сільськогосподарське машино- й автомобілебудування, розвиток хімічної промисловості, підприємства легкої, харчової промисловості та лісового господарства; раціональне і комплексне використання місцевих мінерально-сировинних ресурсів, перехід на безвідходні й маловідходні технології, що сприятиме екологізації розвитку продуктивних сил району; ефективне використання місцевих рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейського значення; підвищення економічної діяльності в малих і середніх містах та селах з метою підвищення зайнятості населення, більш повного використання місцевих трудових ресурсів; розширення прикордонного співробітництва із зарубіжними країнами у різних галузях економічної діяльності. Практична реалізація пріоритетних напрямів територіальної організації продуктивних сил у прогнозному періоді стане важливим фактором соціально-економічного розвитку регіону, сприятиме оптимізації структурної перебудови економіки та зростанню життєвого рівня населення. |