Анотація до роботи:

Гончарова Я.А. Діагностика і лікування хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, 2002.

Дисертація присвячена удосконаленню існуючих і розробці нових діагностичних критеріїв хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію, а також поліпшенню методів її лікування. На підставі ретельного обстеження і лікування 60 хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію різного віку й етіології було уточнено клінічну картину, удосконалені діагностичні критерії за допомогою ЕМГ-дослідження неврогенної аміотрофії. Визначений характер неврогенних порушень при больових синдромах плечового сплетіння (мієлінопатія, аксонопатія, змішана форма) та імунологічних змін. У залежності від результатів розроблена диференційна терапія, яка містіть в собі ацилизін, дексаметазон, метаболічні препарати (мілдронат, АТФ-лонг, L-карнітин) та імуномодулятори (спленін). Ефективність цієї терапії доведена статистично.

1. За результатами дисертаційного дослідження, подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення важливої наукової задачі – діагностики, лікування і прогнозування перебігу неврогенної аміотрофії плечового поясу. Мета була досягнута об'єднанням критеріїв ранньої діагностики досліджуваного захворювання і його терапії – шляхом проведення цілеспрямованих інструментальних (електронейроміографії, допплерографії) та імунологічних досліджень

2. Неврогенна аміотрофія плечового поясу являє собою самостійне захворювання периферичної нервової системи з визначеними хворобопровокуючими чинниками (переохолодження і перенесені інфекційні захворювання) та чітко окресленою клінічною картиною, що має характерну стадійність і послідовну зміну фаз. Для першої гострої (алгічної) стадії характерне виникнення вираженого болю в області плечового поясу. Другій стадії притаманне зменшення больового синдрому, що супроводжується розвитком атрофій м'язів плечового поясу, переважно в дельтоподібному, двоголовому і надостному м'язах.

3. Рецидивування є характерною ознакою даного захворювання. Воно починається з поновлення інтенсивного больового синдрому, помітного і швидкого прогресування наявної раніше аміотрофії, появи нових аміотрофій і виникнення імунного дисбалансу.

4. Голчасте ЕМГ-дослідження дозволяє розділити хворих з больовим синдромом плечового поясу на групу хворих з неврогенною аміотрофією і на групу з патологією корінця і/чи мотонейронів. Стимуляційне ЕНМГ є основною методикою ранньої діагностики НА у фазі алгії. Для мієлінопатії при неврогенній аміотрофії характерне зниження ШПЗ більше ніж на 40%, а амплітуди М-відповіді не більше ніж 20%. Для аксонопатії типовим є зниження ШПЗ не більше ніж на 25%, а амплітуди М-відповіді не менше ніж на 60%, характерним для змішаної форми (аксоно-мієлінопатія) є ШПЗ від 25% до 40%, і амплітуди М-відповіді від 20% до 60%.

5. При допплерографії у хворих на НА визначається дистонія з підвищенням чи зниженням тонусу стінок магістральних артерій, дефіцитом кровообігу по них, а також дистонії магістральних він верхніх кінцівок з помірно вираженим венозним застоєм.

6. Для хворих на НА у гострій і підгострій стадії захворювання характерна перевага Т-супресорної активності над її Т-хелперною активністю, а також кількісне зниження В-клітин при їхньому функціональному дисбалансі за рівнем імуноглобулінів М і G і приєднання аутоімунного процесу за показниками циркулюючих імунних комплексів.

7. Диференційованою терапією гострого періоду НА є тимчасова іммобілізація, протибольові і протизапальні препарати, курси фізіотерапії, при мієлінопатії – кортикостероїди; фолієва кислота, метіонін, вітамін В₁₂, при аксонопатії – мілдронат, розчин прозерину чи галантаміну. Розроблена схема диференціального лікування приводить до зниження тривалості захворювання, виразності залишкових явищ після видужання, сприяє запобіганню рецидивів і прискорює реабілітацію хворих.

Публікації автора:

1. Евтушенко С.К., Гончарова Я.А. Особенности электромиографических показателей у больных с рецидивирующей невралгической амиотрофией плечевого пояса Персонейдж-Тернера // Український вісник психоневрології. – 2000. – Т.8, №3 (25). -С.16-17.

2. Гончарова Я.А., Луцкий И.С., Фисталь Э.Я., Штутин А.А., Солошенко В.В. Электрофизиологическая диагностика невралгической амиотрофии плечевого пояса // Український медичний альманах. – 2000. – Т.3, №4. – С.54-55.

3. Евтушенко С.К., Гончарова Я.А., Луцкий И.С. Клинико-инструментальная диагностика невралгической амиотрофии плечевого пояса // Вісник невідкладної і відновної медицини. – Т.2, №1. – 2001. – С.57-59.

4. Евтушенко С.К., Гончарова Я.А. Клинико-электромиографическая диагностика миелино- и аксонопатий как маркер невралгической амиотрофии // Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоров'я. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2001. – С. 297-300.

5. Гончарова Я.А. Особенности электромиографических изменений у больных рецидивирующей невралгической амиотрофией Персонейдж-Тернера // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. (Сборник статей). -Донецк. – 1999. – Выпуск 3. – Т.1. – С. 36-39.

6. Луцкий И.С., Гончарова Я.А. Подход к терапии невралгической амиотрофии Персонейджа-Тернера // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. (Сборник статей). – Донецк: ООО «Лебедь». – 1997. – С.60-61.

7. Гончарова Я.А. Новое в подходе к диагностике и терапии рецидивирующей невралгической амиотрофии Персонейдж-Тернера // Актуальные проблемы медицины Донбасса. (Тезисы научных трудов молодых ученых и специалистов). – Донецк. – 1997. – С.13-14.