Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання лікування хворих з абсцесом печінки, яке передбачає впровадження мініінвазивних методів лікування, спрямованих на зменшення частоти ускладнень, летальності, запобігання виникненню рецидивів у віддаленому періоді. 1. Абсцес печінки – тяжке захворювання, в основі якого лежить порушення прохідності жовчовивідних шляхів і масивне забруднення печінки і жовчних проток високовірулентною, полівалентною мікрофлорою, а також інфікування посттравматичних гематом і кістозних утворень печінки. 2. Біліарний абсцес – найбільш частий тип абсцесу печінки (спосте-рігають у 57,6 % хворих), характеризується вираженими клінічними симптомами гнійно–септичного холангіту, найбільш складний для лікування, летальність становить 19,5 %. 3. Розроблена схема обстеження хворих з абсцесом печінки, що включає поетапне застосування неінвазивних та інвазивних методів дослідження з огляду на інформативність попередніх тестів (протягом 24 – 48 год), дозволяє верифікувати діагноз абсцесу печінки, встановити його локалізацію, природу обтурації жовчовивідних шляхів за наявності біліарного абсцесу, визначити тактику лікування. 4. Засосування реанімаційно–хірургічного підходу, що включає інтенсивну передопераційну підготовку, пункційну санацію і дренування абсцесу під контролем ультразвукового дослідження, а також ранню інструментальну або хірургічну корекцію непрохідності жовчовивідних проток, є пріоритетним у лікуванні хворих з біліарним абсцесом печінки. 5. Проведення багаторазових лікувальних, прицільних пункцій і дрену-вання абсцесу печінки під контролем ультразвукового дослідження забезпечує ефективну санацію гнійних вогнищ у 80% хворих. 6. У хворих з біліарними абсцесами печінки, що утворилися на тлі холедохолітіазу і рубцевого стенозу жовчовідвідних анастомозів, оперативній корекції непрохідності жовчовивідних шляхів повинна передувати спроба інструментальної корекції її шляхом здійснення ендоскопічної холедохолітотомії або дилатації ділянок стенозу жовчовідвідних анастомозів з використанням черезшкірного черезпечінкового доступу. 7. За наявності контактних абсцесів печінки внаслідок гострого деструктивного холециститу методом вибору є лапароскопічна холецис-тектомія, санація і дренування абсцесів. 8. Принципи лікування ехінококових кіст печінки, ускладнених абсцедуванням, після верифікації діагнозу за допомогою пункційного методу аналогічні таким паразитарних кіст (хіміотерапія, виконання мініінвазивних чи радикальних або паліативних втручань). |