Анотація до роботи:

Ольшевська Н.С. Діагностика і диференціальна діагностика нічних страхіть неорганічної етіології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена рішенню важливої наукової задачі – визначенню нозологічної приналежності синдрому нічних страхіть неорганічної етіології, їх коморбідністі з психічними захворюваннями непсихотичного рівня, удосконаленню діагностики і диференціальної діагностики синдрому нічних страхіть неорганічної етіології і фантазій, що кардинально впливає на терапевтичну тактику й експертну роботу, а також має економічне значення. На основі системного підходу (клініко-психопатологічне, клініко-етологічне, клініко-лінгвистичне, клініко-аналітичне та нейрофізіологічне обстеження) встановлено зв'язок символізації і нозологічної приналежності синдрому нічних страхіть неорганічної етіології. Виявлено клініко-етологічні, клініко-лінгвістичні взаємозв'язки, вербально-невербальні трансляції. Встановлено гендерні відмінності в реалізації невербальної й вербальної поведінки при розповіді про нічне страхіття і фантазію. Оцінено єфективність комплексної методики діагностики і диференціальної діагностики нічних страхіть неорганічної етіології.

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування й нове рішення наукового завдання – підвищення якості діагностики нічних страхіть неорганічної етіології і їх диференціальної діагностики з фантазіями через розробку на основі системного підходу комплексної методики діагностики і критеріїв диференціальної діагностики нічних страхіть неорганічної етіології.

2. Встановлено зв'язок символізації і нозологічної приналежності синдрому нічних страхіть неорганічної етіології. Виявлено, що нічні страхіття неорганічної етіології в 10% складають самостійну нозологічну групу. Нічні страхіття неорганічної етіології коморбідні з депресивними епізодами (4%), тривожно-депресивними станами (9%), розладами адаптації (7%), соматоформними розладами (6%) і неврастенією (16%).

3. У результаті дослідження виявлено клініко-етологічні і клініко-лінгвістичні взаємозв'язки. Клініко-етологічні кореляції виявляються: у взаємозв'язку експлозивної симптоматики та каналу пози (r=0,23, p<0,05), соматичної симптоматики й доброзичливої та субмісивної поведінки (r=-0,21; r=-0,20, p<0,05); фобічної симптоматики та жестової активності (r=0,24, p<0,05), астенічної симптоматики і незначної питомої ваги каналу міміки та високої відносної ваги каналу жесту (r=-0,26; r=0,27, p<0,05). Клініко-лінгвістичні кореляції виражаються: у взаємозв'язку депресивної симптоматики й ускладнення предикативної структури та малої інформативності тексту (r=0,25; r=-0,24, p<0,05), тривожно-фобічної симптоматики й егоцентричності мови (r=0,29, p<0,05), експлозивної симптоматики та високої директивності висловів (r=0,24, p<0,05).

4. В результаті вивчення невербальної і мовної поведінки в період презентації сновидіння виявлено вербально-невербальні і невербально-вербальні трансляції, що полягають у відбитті контексту інформації одним з вказаних видів поведінки. При вербалізації вигаданого сновидіння у психічно здорових осіб подібних перенесень не спостерігається. Реалізація агресії під час презентації сфантазованого сновидіння жінками відбувається переважно за допомогою невербальної поведінки, тоді як чоловіками – через вербальну поведінку.

5. Встановлено, що невербальній поведінці чоловіків і жінок під час презентації страхітливого сновидіння властиві наступні типологічні особливості. В репертуарі невербальної поведінки чоловіків агресивно-попереджувальні ознаки переважають над субмісивними в 5 разів, у жінок – в 3 рази. У невербальній поведінці чоловіків по відношенню до жінок питома вага комунікації по каналу пози вища (на 5,7%). Демонстрація подвійних комплексів елементів репертуару поведінки більш виражена в групі жінок, ніж у групі чоловіків (на 7,8%).

6. Виявлено, що мовній поведінці чоловіків і жінок під час презентації страхітливого сну властиві наступні типологічні особливості. Мовній поведінці чоловіків у порівнянні з мовою жінок характерна менша директивність і складність синтаксичної структури тексту (КД менше в 1,5 рази; складних речень менше на 6,13%), яка поєднується з більш вираженою опредмеченістю дії і активністю суб'єктів тексту (на 0,25).

7. За допомогою комплексної методики діагностики і диференціальної діагностики синдрому нічних страхіть неорганічної етіології виявлено, що фантазіям характерна наступна символіка: мати, батько, гнітюча обстановка, горе при завершеності сюжетів: «втрата батьків», «безвихідність». При фантазуванні домінують (більш ніж в два рази) (p<0,0001) субмісивні ознаки невербальної поведінки, на 5,9% (p=0,004) – активність каналу міміки, на 13,4% – подвійні, на 17,7% – потрійні і на 4,1% – множинні комплекси елементів (p<0,0001). Вербальна поведінка відрізняється високим значенням психолінгвістичних коефіцієнтів: КД – в 2 рази (p<0,001), КТ – в 1,5 рази (p=0,005), КОД – в 1,2 (p=0,001) рази вище, ніж в розповідях про нічні страхіття. Структурі мови характерний складніший предикативний склад (на 4,5% (p<0,001)) і спрощений (на 5% (p=0,039)) синтаксичний, при низькій інформативній густоті тексту (p<0,001). Доведено ефективність (32%, (p<0,05)) розробленої методики для діагностики афективних, невротичних, пов'язаних зі стресом і соматоформних розладів коморбідних з синдромом нічних страхіть неорганічної етіології та їх диференціальної діагностики з фантазуванням.

Публікації автора:

1. Ольшевская Н.С. Расстройства сна при депрессиях // Таврический журнал психиатрии. –2002. – Т. 6, №3. – С. 79-82.

2. Ольшевская Н.С. Методика исследования ночных кошмаров // Таврический журнал психиатрии. – 2002. – Т. 7, №1. – С. 42-44.

3. Ольшевская Н.С. Психосемантический анализ кошмарного сновидения и связь психопатологии переживаний с символизацией // Таврический журнал психиатрии. – 2003. – Т. 7, №3. – С. 64-67.

4. Ольшевская Н.С. Эротическая символика в кошмарных сновидениях в норме и при психопатологии // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, №1 (40). – С. 38-43.

5. Ольшевская Н.С. Клинико-лингвистический подход в объективизации ночных кошмаров // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 3 (40). – С. 52-56.

6. Ольшевская Н.С. Использование клинико-этологического подхода в диагностике кошмарных сновидений // Материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 300-летию Санкт-Петербурга «Актуальные проблемы современной неврологии, психиатрии и нейрохирургии». – СПб: Электронстандарт-принт, 2003. – С. 195-196.

7. Ольшевская Н.С. Клинико-этологический подход в объективизации ночных кошмаров и фантазирования // Таврический журнал психиатрии. –2005. – №1. – С. 32-36.