269. Сличко Іван Йосипович. Діагностично-лікувальна тактика при травмі печінки на етапах надання медичної допомоги: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005. , табл.
Анотація до роботи:
Сличко І.Й. Діагностично-лікувальна тактика при травмі печінки на етапах надання медичної допомоги.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, 2005.
Дисертацію присвячено вирішенню питань ранньої діагностики та лікування постраждалих з травматичними пошкодженнями печінки.
Робота носить експериментально-клінічний характер. Експериментальна частина виконана на лабораторних тваринах (30 щурів лінії Вістар), клінічна частина ґрунтується на аналізі результатів лікування 252 постраждалих з травматичними пошкодженнями печінки.
На підставі вивчення патоморфологічних змін паренхіми печінки у різні терміни після травми доведено, що найбільш руйнівні зміни супроводжують закриті травми печінки і відрізняються простяжністю зони деструкції тканини не тільки у ділянці рани, але поза її межами, викликаючи морфо-функціональні розлади непошкодженої печінкової паренхіми.
Розуміння потенціальної тяжкості тупої травми печінки призвело до удосконалення діагностичних та лікувальних заходів щодо неї на усіх етапах надання медичної допомоги. Це у свою чергу, дозволило знизити загальну летальність серед постраждалих з травмою печінки на 4,2%.
Поглиблене вивчення патоморфологічних змін при травмі печінки в експерименті на лабораторних тваринах сприяло визначенню нових аспектів патогенезу травматичної хвороби, що стало основою для удосконалення діагностично-лікувального процесу та сприяло покращенню результатів лікування постраждалих з травмою печінки.
Клінічний перебіг ЗТП характеризуються переважною тяжкістю, порівняно із колото-різаними пораненнями, що обумовлено специфічним механогенезом пошкодження, тяжкістю стану постраждалих, більшою частотою супутніх пошкоджень, особливостями патоморфологічних змін печінки.
Розроблена експериментально-біологічна модель стандартизованої закритої травми печінки є найбільш адекватною для екстраполяції закономірностей перебігу травми на людину.
ЗТП викликає реактивні зміни у ділянці інтактної паренхіми печінки у перші хвилини після травми з подальшим розвитком дистрофічних змін, що обумовлює менш сприятливий прогноз, ніж при колото-різаних пораненнях.
Реальна розповсюдженість ТП та летальність серед постраждалих цієї категорії перевищує відповідні показники лікувальних закладів.
Тактико-діагностична послідовність на ранньому етапі надання медичної допомоги з ЗТП дозволила підвищити ефективність діагностики на догоспітальному етапі з 14,6% до 28%, та скоротити загальний час доопераційних діагностичних заходів на 17 хв.
Рання нутріційна підтримка позитивно впливає на перебіг травматичної хвороби при ТП та сприяє профілактиці гепатодепресивного синдрому.
Удосконалення діагностично-лікувальної тактики дозволило знизити загальну летальність серед постраждалих з ТП на 4,2%.
Публікації автора:
Сличко І.Й., Доманський Б.В, Йосипенко І.О. Деякі питання лікувальної тактики при травматичних пошкодженнях печінки // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва.- 2003.-С.58-60.
Сличко І.Й, Кукуруз Я.С. Реінфузія крові у хворих з травмою печінки // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва.- 2004.-Т.5, №4.-С.67-69.
Сличко І.Й. Про доцільність ентеральної підтримки у постраждалих з травмою печінки //Військова медицина.-№4.-2004.-С.85-89.
