Анотація до роботи:

Гук-Лешневська З.О. Діагностичне значення показників метаболізму ліпідів і білків у пацієнтів з хронічними ураженнями печінки та щитоподібної залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2005.

В результаті проведених досліджень виділено критерії надуживання алкоголю (гіперХС, гіперТГ, ІР > 1, супутній хронічний панкреатит) та інфікування вірусами гепатитів (гіпоХС, низький рівень ХС-ЛНГ і ТГ, гіпергаммаглобулінемія, дуже низький ІР) пацієнтів із ознаками ураження печінки та ЩЗ.

Доведено необхідність обстеження хворого з тироїдитом на предмет ураження печінки. Автоімунний тироїдит є позапечінковим проявом ХВГ С.

Мінімальні клінічні ознаки ураження печінки у 90 % обстежених асоціюються з морфологічними змінами. Підвищений рівень ХС-ЛВГ спостерігався у хворих без ознак фіброзу.

Прогностично несприятливі для перебігу уражень печінки різної етіології - гіпоХС, низький рівень ХС-ЛВГ та альбуміну.

1. Традиційне клініко-лабораторне обстеження дає можливість диференціювати ХВГ, АХП та ХНАГ. Для ХВГ характерними є позапечінкові вияви інфікування, в тому числі АІТ. Біохімічними маркерами ХВГ можна вважати гіпоХС, низький рівень ХС-ЛНГ і ТГ, гіпергаммаглобулінемію, дуже низький ІР. Ознаками надуживання алкоголю у хворих на ХВГ можуть бути супутній хронічний панкреатит, вищий рівень ХС і ТГ, ІР>1. У 73% хворих на ХВГ з гіпоХС діагностується віремія. Зміни коефіцієнта Т₃/Т₄ для хворих на ХВГ не характерні.

2. Супутня патологія (хронічний панкреатит, кардіоміопатія, цукровий діабет ІІ типу) частіше зустрічаються у хворих на АХП. Вищий рівень ХС, ТГ, вищий ІР – ознаки надуживання алкоголю в цій групі хворих. У частини хворих на АХП є зменшений коефіцієнт Т₃/Т₄ (< 6); у тих, хто має вищий ІР виявлено більші Т₃ і Т₄, але у межах норми. Частина хворих на АХП (47%) мають гіпоХС, низький рівень альбуміну, вищий вміст гаммаглобулінів та ІР до 1, що може вказувати на недіагностовану скринінговими методами HCV чи HBV-інфекцію.

Хворі з ХНАГ в анамнезі мають вживання гепатотоксичних ліків, професійні шкідливості; у клініці в одних можна виявити симптоми АХП, в інших – клінічні ознаки вірусного ураження при відсутності серологічних маркерів вірусних гепатитів В і С.

3. Ушкодження ЩЗ може бути обумовлене хронічною HCV- чи HBV-інфекцією. Серед пацієнтів, які лікувалися з приводу АІТ у 44% спостерігалася гепатомегалія, у 20% були позитивні маркери хронічної HCV-інфекції з помірними ознаками порушення функції печінки при відсутності тиротоксикозу. Серед хворих на ХВГ підвищені титри antiTG та antiTPO зустрічалися в 42% хворих і поєднувались з відносним лімфоцитозом. Величина титру антитироїдних антитіл була в прямому істотному кореляційному зв’язку з гаммаглобулінами, Т₄, ТТГ і оберненому з ХС-ЛВГ, -ЛП, ПІ. У пацієнтів з невірусними ХЗП і підвищеними антитироїдними антитілами не спостерігався лімфоцитоз, вище названі зв’язки були відсутні.

Пацієнти з ХВГ і позитивними антитілами до ЩЗ мали гіпоХС і нижчий рівень ТГ, ніж хворі на невірусні гепатити. У хворих на ХВГ не було суттєвих відхилень у кількості Т₄, Т₃ і ТТГ в крові і коефіцієнту Т₃/Т₄. Частина пацієнтів з АХП і ХНАГ мали істотно нижчий Т₃/Т₄, ніж пацієнти з ХВГ.

4. Мінімальні клінічні ознаки ураження печінки у 18 з 20 обстежених асоціюються з макро- та мікровезикулярною інфільтрацією гепатоцитів, поодинокими їх некрозами, фокальною інфільтрацією портальних трактів, гіпертрофією клітин Купфера, ознаками фіброзу, ВЧДЗ. Неалкогольний стеатогепатит супроводжувався гіпоХС, ІР до 1, алкогольний – ІР понад 1. Більшому ступеню жирової дистрофії відповідав вищий рівень ХС і ТГ крові. У хворих з гіпоХС був важчий ступінь ВЧДЗ. Підвищений рівень ХС-ЛВГ спостерігався у більшості хворих без гістологічних ознак фіброзу.

5. Незалежно від чинника, який спричинив ураження печінки, клінічно стан хворих з гіпоХС був важчий, ніж з гіперХС. Вміст ХС був у прямому корелятивному зв’язку з альбуміном (r = 0,276), гемоглобіном (r = 0,387) та оберненому – з гаммаглобулінами (r = - 0,416), СРП (r = - 0,540). Низький вміст ХС-ЛВГ супроводжував анемію, виражений інтоксикаційний і цитолітичний синдроми, гіпоальбумінемію, гіпергаммаглобулінемію, вищі титри антитироїдних антитіл. ХС-ЛВГ був в прямому істотному корелятивному зв’язку з альбуміном (r = 0,407), гемоглобіном (r = 0,376) та оберненому з гаммаглобулінами (r = - 0,513).

6. Альбумінсинтезуюча функція печінки порушена у хворих всіх груп: гіпоальбумінемія виявлена у 53-65% пацієнтів. Альбумін знаходиться в прямому корелятивному зв’язку з ХС-ЛВГ (r = 0,407, р<0,05), протромбіновим індексом (r = 0,289, р<0,05), гемоглобіном (r = 0,454, р<0,05), Т₃ (r = 0,446, р<0,05) та зворотному – з гаммаглобулінами (r = - 0,656, р<0,05), ШОЕ (r = - 0,398, р<0,05), ТТГ (r = - 0,242, р<0,05). Гіпоальбумінемія супроводжується анемією, вираженим запальним та цитолітичним синдромами, гіпергаммаглобулінемією і зустрічається частіше у пацієнтів з гіпоХС.

Публікації автора:

1. Гук-Лешневська З.О. До питання етіології і діагностики автоімунного тироїдиту // Український медичний альманах. – 2002. – № 3. – С. 39-41.

2. Гук-Лешневська З.О. Стан ліпідного та білкового обміну при алкогольній хворобі печінки // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – № 2. – С. 74-83.

3. Панчишин М.В., Комариця О.Й., Гук-Лешневська З.О. Гіпохолестеролемія – ознака реплікаційної фази хронічних вірусних гепатитів? // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ, 2003. – С. 775-780. (Здобувач – набір тематичних хворих, аналіз отриманих даних).

4. Панчишин М.В., Панчишин Ю.М., Гук-Лешневська З.О. Неалкогольний стеатоз і стеатогепатит: причини, патогенез, клініка і наслідки // Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 4. - С. 114-117. (Здобувач – літературний пошук).

5. Павловський М.П., Гук-Лешневська З.О., Панчишин М.В. Морфолоґічні зміни в печінці при мінімальних клінічних ознаках її ураження // Галицький лікарський вісник. – 2004. - № 4. – С. 54-56. (Здобувач - набір тематичних хворих, статистична обробка матеріалу, підготовка статті).

6. Панчишин Ю.М., Гук-Лешневська З.О. Клініко-гістологічні паралелі у хворих з ознаками гепатиту невірусної етіології // Запорожский медицинский журнал. – 2004. - № 6. - С. 41-45. (Здобувач – набір тематичних хворих).

7. Гук-Лешневська З.О., Панчишин М.В. Особливості клінічного перебігу хронічних хвороб печінки різної етіології // Практична медицина. – 2004. – № 2. – С. 23-30. (Здобувач – набір тематичних хворих, статистична обробка матеріалу, підготовка статті).

8. Гук-Лешневська З.О., Стасишин О.В., Панчишин М.В. Автоімунний тироїдит як можливий позапечінковий прояв вірусного гепатиту С // Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. – Киев, 2001. – С. 189-191. (Здобувач – набір тематичних хворих, огляд літератури, статистична обробка матеріалу, підготовка статті).

9. Гук-Лешневська З.О. Патологічна анатомія хірургічних захворювань ЩЗ в Прикарпатті: зоб, автоімунний тироїдит // Тези 58-ї загальноуніверситетської студентської наукової конференції: тези доповідей. – 1997. – С. 21-22.

10. Проблема зобу у Прикарпатті в аспекті патоморфозу / Лукавецький О.В., Макар Р.Д., Вовк В.І., Гук-Лешневська З.О. // Матеріали науково-практичної конференції, присвячені 50-літтю ЛОЕД, Львів. – 1997. – С. 37-40.

11. Гук-Лешневська З.О., Лукавецька М.О. Автоімунні ураження ЩЗ у Прикарпатському ендемічному вогнищі зоба за даними архіву патогістологічних досліджень післяопераційного матеріалу // Тези 60-ї загальноуніверситетської студентської наукової конференції: тези доповідей. – 1999. – С. 23.

12. Гук-Лешневська З.О. Порівняльна характеристика обміну ліпідів у хворих хронічними гепатитами різної етіології // Тези доповідей VII з’їзду всеукраїнського лікарського товариства, Тернопіль. – 2003. – С. 91.

13. Гук-Лешневська З.О. Автоімунний тироїдит і хронічний вірусний гепатит С – поєднання чи взаємозв’язок? // Матеріали пленуму Асоціації ендокринологів України, присвяченого 25-річчю кафедри ендокринології ЛДМУ імені Данила Галицького, Львів. – 2003. – С. 32.

14. Гук-Лешневська З.О. Характеристика деяких біохімічних параметрів у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки // Матеріали XV з’їзду терапевтів України: тези доповідей, Київ. - 2004. - С. 36-37.

15. Рівень холестеролу крові та віремія при хронічних вірусних гепатитах В і С / М.В. Панчишин, О.Й. Комариця, З.О. Гук-Лешневська, Б.А. Герасун, Д.Є. Телєгін // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2003. – № 1. – С. 170-171.

16. Гук-Лешневська З.О., Пирогов В.А. Холестерол крові та його фракції у хворих з алкогольною хворобою печінки // Вісник Вінницького національного національного медичного університету. – 2004. - № 1. – С. 48.

17. Частота гіпохолестеролемії серед хворих з внутрішньою патологією / М.В.Панчишин, Ю.М.Панчишин, О.О. Сорокопуд, О.Й. Комариця, О.Я. Королюк, З.О. Гук-Лешневська // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. – № 1. – С. 93-94.

18. Комариця О.Й., Гук-Лешневська З.О., Панчишин М.В. Низький рівень холестеролу й тригліцеридів як маркери стеатозу печінки при ХВГ // Сімейна медицина. – 2004. – № 3. – С. 119.