Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі основні висновки і сформулювати пропозиції: 1. Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності є важливим інструментом державного регулювання економіки. 2. Сутність державного фінансового контролю підприємницької діяльності полягає в тому, що він є особливою управлінською функцією держави, реалізація якої передбачає встановлення правових норм, які визначають порядок використання суб’єктами підприємницької діяльності фінансових ресурсів, проведення моніторингу за дотриманням цих норм, виявлення правопорушень в частині використання фінансових ресурсів, їх усунення, блокування незаконних фінансових операцій та здійснення заходів щодо компенсації збитків, нанесених державі, суб’єктам підприємницької діяльності та громадянам. 3. Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності забезпечує на макрорівні – підвищення ефективності функціонування економіки, обіг фінансових ресурсів відповідно до обмежуючих законодавством параметрів, повноту сплати податків та обов’язкових платежів, блокування діяльності, що загрожує національній безпеці держави, монополізує ринки, спрямована на організацію забороненого державою виробництва товарів і надання послуг, несе в собі значні соціальні загрози, які зачіпають інтереси великих груп громадян, порушує законні інтереси держави, суб’єктів підприємницької діяльності та суспільства в цілому; на мікрорівні – попередження та усунення порушень правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, забезпечення дотримання соціальних гарантій працівників та своєчасної виплати заробітної плати, стандартів ціноутворення та встановлення тарифів, платіжної дисципліни, попередження фіктивних фінансових операцій та фактів відмивання “брудних” грошей, попередження і усунення фактів незаконного, нецільового і неефективного використання бюджетних коштів, що передані суб’єктам підприємницької діяльності, фінансових ресурсів, які додатково отримують ці суб’єкти за пільгами з оподаткування, а також дотримання порядку та процедур державних і комунальних закупівель, виявлення нецільового і неефективного використання майна державної і комунальної власності, нецільового використання кредитів та позик, отриманих під гарантії Уряду України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. 4. Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності докорінно відрізняється від державного фінансового контролю господарської діяльності. В Україні процес становлення державного фінансового контролю підприємницької діяльності ще не завершено. В діяльності органів державного фінансового контролю зберігаються старі форми і методи роботи, що були властиві командно-адміністративній системі: мають місце спроби суцільних перевірок і безпідставного контролю суб’єктів підприємницької діяльності, пред’явлення їм неправомірних вимог за результатами контролю та застосування необґрунтованих фінансових санкцій, що є серйозним гальмом у розвитку підприємницької діяльності і ділової активності в Україні. 5. Об’єктами державного фінансового контролю підприємницької діяльності є операції з фінансовими ресурсами, які здійснюються суб’єктами підприємництва, порядок використання яких визначено законодавством. Якщо порядок використання фінансових ресурсів не визначено законодавством, то такі фінансові ресурси використовуються на розсуд власника і не є об’єктом державного фінансового контролю підприємницької діяльності. Разом з тим сьогодні в результаті правової неврегульованості багатьох фінансових аспектів підприємницької діяльності значна частина фінансових ресурсів використовується поза межами правового регулювання і не стала поки що об’єктом державного фінансового контролю підприємницької діяльності. 6. Основними суб’єктами державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Рахункова палата, Міністерство фінансів України, Державний департамент фінансового моніторингу, державна податкова служба, державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство України, Державна митна служба України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна України, уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а також інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, дирекції державних позабюджетних цільових фондів, до сфери відання яких належать суб’єкти підприємницької діяльності. 7. Діюча система державного фінансового контролю підприємницької діяльності є недосконалою, що пов’язано з незавершеністю формування усієї системи фінансового контролю в Україні; зокрема відсутні єдині концептуальні засади його організації, розірване правове поле, відсутня методологічна цілісність та чіткість, допускається дублювання у функціях органів державного фінансового контролю. Внаслідок цього в економіці України мають місце негативні явища, які пов’язані з діями суб’єктів підприємництва: низька платіжна дисципліна, несвоєчасна виплата заробітної плати, приховування доходів від оподаткування, неповний відхід від негрошових форм розрахунків, порушення в процесі приватизації і в зовнішньоекономічній діяльності, нецільове використання бюджетних коштів. Все це обумовлює необхідність докорінної реформи системи державного фінансового контролю в Україні, зокрема державного фінансового контролю підприємницької діяльності. 8. Основними напрямами подальшого розвитку системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності є: формування єдиних концептуальних засад організації державного фінансового контролю підприємницької діяльності з урахуванням сучасних умов розвитку економіки України; створення єдиного правового поля розвитку системи державного фінансового контролю та законодавчого закріплення за його суб’єктами функцій щодо здійснення державного фінансового контролю підприємницької діяльності; формування нових і удосконалення діючих процедур державного фінансового контролю підприємницької діяльності; удосконалення методик державного фінансового контролю підприємницької діяльності; оптимізація організаційних структур державного фінансового контролю; удосконалення кадрового забезпечення системи державного фінансового контролю, створення сучасної науково-дослідної і навчальної бази за міжнародними зразками; створення адекватної сучасним умовам інформаційно-комунікаційної інфраструктури; покращання матеріально-технічного і фінансового забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю. 9. Проведене дослідження дозволило виявити ряд теоретичних і практичних проблем, які потребують розв’язання в інших роботах. Такими проблемами, зокрема, є: розробка нових форм і методів здійснення державного фінансового контролю підприємницької діяльності, яких немає в Україні, включаючи непрямі методи виявлення порушень; чітке визначення системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності в ході адміністративної реформи; правове визначення системи органів державного фінансового контролю підприємницької діяльності та їх функцій, а також розмежування цих функцій в ході проведення адміністративної реформи з одночасним забезпеченням дерегулювання підприємницької діяльності. |