У дисертації представлено теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, яка виражається у розробленні теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування ефективної бюджетної політики та її головного індикатора державного бюджету. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість викласти висновки та пропозиції, що характеризуються науковою новизною та мають практичне значення: 1. Визначено, що державний бюджет може відігравати важливу роль в якості інструмента ефективної макроекономічної політики, коли належні бюджетні ресурси і їх ефективне використання забезпечують збалансованість економіки та фінансову стійкість економіки. З метою забезпечення цих можливостей запропоновано розглядати державний бюджет як інструмент макроекономічного регулювання через функції фінансового забезпечення та фінансового регулювання. У цьому зв’язку обґрунтовано необхідність, в процесі формування бюджету та бюджетної політики, розширення переліку обов’язкових макроекономічних показників, на основі яких здійснюється макрофінансове планування, за рахунок введення показників бюджетної ресурсомісткості та витратомісткості. 2. Запропонована конкретизація формулювання етапів передавального механізму впливу бюджетної політики країни на стратегічну ціль. Він має наступну послідовність: накопичення капіталу; розширення сукупного попиту; зростання виробництва, рівня зайнятості; зростання бюджетних доходів і видатків; зниження інфляції; макрофінансова стабілізація; економічне зростання. 3. Доведено, що у вітчизняній практиці податкової політики порушуються основоположні принципи оподаткування, зокрема простота нарахування та сплати платежів, зручність, гнучкість та нейтральність оподаткування. Визначено, що за тестом В. Танзі, який був доповнений розробленими нами індексами дискримінації та законодавчої стабільності, ефективність податкової системи України залишається на низькому рівні. 4. Запропоновано, в залежності від стратегічних напрямків, видатки державного бюджету України розподілити на бюджет поточних потреб суспільства, бюджет економічного розвитку, бюджет майбутнього. Доведено необхідність структурного реформування, в бік збільшення видатків для бюджету майбутнього, що має бути орієнтоване на вирішення завдань якнайшвидшого нагромадження людського капіталу, формування економіки знань, екологізації виробництва, соціального вирівнювання доходів. 5. Розроблено методику розрахунку коефіцієнтів короткострокової бюджетної ефективності на основі функцій державного бюджету. Розраховано коефіцієнт бюджетної ефективності та обґрунтовано, що відносна бюджетна ефективність утворилася лише починаючи з 2005 року. Доведено, що саме цей період є оптимальним як точка відліку нормалізації стану фіскальної політики в контексті узгодження стратегій податкової та бюджетної політики та систематизації бюджетної політики в залежності від стратегічних цілей. 6. Обґрунтовано, що структурний дефіцит державного бюджету є аналітичним інструментом оцінки ефективності фіскальної політики в довгостроковому періоді та розроблено методику його розрахунку на основі визначення рівня природного безробіття та потенційного ВВП. 7. Розроблено модель поквартального прогнозування основних параметрів державного бюджету, що враховує вплив на його рівень основних макроекономічних показників протягом 2001-2007 років. Статистичні оцінки розрахованих коефіцієнтів моделі підтверджують достовірність і точність її параметрів. Побудована модель відповідає всім статистичним критеріям і може бути використана для практичних прогнозних розрахунків при обґрунтуванні бюджетної політики, що підтверджено результатами її апробації на прикладі 2008 року. 8. Розраховано мультиплікатор державних закупівель та мультиплікатор трансфертних платежів, який менше мультиплікатора державних закупівель пропорційно граничній схильності до споживання, і на цій основі сформовано альтернативний прогнозний варіант державного бюджету України на прикладі 2008 року зі структурним дефіцитом на рівні 1,6% ВВП. 9. Доведено доцільність переорієнтації стратегічної спрямованості сучасної бюджетної політики на досягнення структурної збалансованості державного бюджету, що очищена від економічного циклу та узгоджуються з політикою протициклічності. |