У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання відносно розроблення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні. Це знайшло своє відображення у формуванні теоретичних положень стосовно державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні, розробленні рекомендацій щодо якісної зміни законодавчого забезпечення в умовах ринкових реформ та підготовці пропозицій, спрямованих на оптимізацію напряму діяльності держави, що досліджувався. Основними теоретичними підсумковими положеннями та практичними пропозиціями проведеного дисертаційного дослідження є: 1. На момент проголошення незалежності Українська держава не мала власної системи органів державного регулювання зовнішньої торгівлі та розвинутої нормативно-правової бази у цій сфері. Процеси демонополізації зовнішньоекономічної діяльності, лібералізація цієї сфери зумовили створення власного законодавчого забезпечення та державних органів для здійснення напряму діяльності держави, що досліджувався. В сучасних умовах, можна констатувати, що державне регулювання зовнішньої торгівлі є, з одного боку, одним з напрямів реалізації зовнішньоекономічної політики, з іншого, – державної регуляторної політики. 2. Державне регулювання зовнішньої торгівлі – це діяльність органів державної влади, яка являє собою здійснення цілеспрямованого впливу на поведінку суб’єктів підприємницької діяльності шляхом здійснення регуляторної діяльності в сфері зовнішньої торгівлі, реалізації положень регуляторних актів зовнішньої торгівлі та застосування заходів адміністративного примусу щодо правопорушень в зовнішній торгівлі. Зазначений напрям діяльності держави має власні об’єкт, мету, завдання та принципи. 3. Державне регулювання зовнішньої торгівлі в Україні кількісно має достатнє законодавче забезпечення, яке потребує якісного вдосконалення. Сьогодні є нагальним та необхідним законодавче визначення сучасних засад державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні. 4. На даний час система органів державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні визначена недостатньо чітко та має певні недоліки. Зокрема, існує об’єктивна необхідність створення та нормативного закріплення дієвих механізмів взаємодії та співпраці між органами державного регулювання зовнішньої торгівлі, чіткого визначення компетенції цих органів з метою усунення дублювання окремих їх повноважень, що має оптимізувати державне регулювання зовнішньої торгівлі в цілому. 5. Однією з основних умов здійснення зовнішньої торгівлі є її легітимність. Легітимація здійснення зовнішньої торгівлі включає загальну легітимацію здійснення зовнішньої торгівлі та легітимацію здійснення зовнішньоторговельних операцій з певними товарами, кожна з яких полягає у проходженні певних адміністративних процедур. Адміністративні процедури в сфері легітимації зовнішньої торгівлі мають завершуватися наданням адміністративної (управлінської) послуги у формі видачі відповідного дозвільного документу. Це сприятиме впровадженню адміністративної реформи в державне регулювання зовнішньої торгівлі, зміні характеру відносин між державними органами та приватними особами. 6. Дисертантом зроблено висновок про необхідність удосконалення адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення в зовнішній торгівлі, що пропонується визначити як протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб’єктом підприємницької діяльності навмисно або з необережності, за яке законами України встановлена адміністративна відповідальність. 7. З метою забезпечення рівності суб’єктів підприємницької діяльності перед законом, необхідними є встановлення однакового кола правопорушень, за які можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності як фізичні, так і юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, та уніфікація видів стягнень, що можуть бути до них застосовані. 8. Дослідження організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні дозволило внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів цієї сфери, зокрема: Господарського кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Крім того, аналіз сучасного стану організаційно-правового аспекту державного регулювання зовнішньої торгівлі дозволив зробити висновок про необхідність прийняття нових нормативно-правових актів та сформулювати пропозиції до проекту Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (щодо нової редакції Закону). | 