У дисертаційному дослідженні сформульовано основні підходи щодо державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні в цілому і, зокрема, у Харківському регіоні. На основі досліджень розроблено комплекс заходів, що дозволяють провести аналіз перспективних напрямків у зовнішній торгівлі. Крім того, запропоновано заходи щодо поліпшення методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основні наукові і практичні результати роботи сформульовано в таких висновках: 1. Виявлено, що найбільш вигідною формою регулювання зовнішньоекономічної діяльності для України була б така система, що використовує сполучення демократичних принципів та елементів державної монополії на зовнішню торгівлю, що застосовувалась у минулому в СРСР. При цьому доцільно було б ширше застосовувати принципи економіко-географічного районування виробництва. Отже, необхідне визначення основних пріоритетів у виробництві тих чи інших видів продукції, розробка регіональними органами управління виробничих планів випуску продукції пріоритетних напрямків, здійснення загального керівництва торгівлею централізовано на державному рівні. 2. Досвід розвинутих країн в галузі регулювання ЗЕД свідчить про те, що в основному в них застосовуються подібні методи регулювання зовнішньої торгівлі. До них варто віднести застосування протекціоністського захисту національної промисловості при виході з кризи, заохочення експорту готової високотехнологічної продукції, збільшення імпорту сировини і матеріалів для нестатків вітчизняних підприємств. 3. Політика державного регулювання ЗЕД України повинна бути спрямована безпосередньо на покращення системи методів її здійснення і вдосконалення законодавчої бази. Крім того, орієнтуючи ЗЕД на довгострокову перспективу, забезпечуючи формування сприятливих умов на світовому ринку для вітчизняного експорту й активізації інших зовнішньоекономічних зв'язків, а також змінюючи структуру експорту від продажу сировини до пропозиції на світових ринках готової продукції, держава досягне бажаного рівня прибутку від зовнішньої торгівлі. Найбільш прийнятною політикою в галузі зовнішньоекономічної діяльності в Україні є змішана політика протекціонізму і вільної торгівлі з перевагою першої. 4. Державне регулювання ЗЕД в Україні в галузі створення сприятливого інвестиційного клімату повинне бути спрямованим у першу чергу на вдосконалення законодавчої бази в цій сфері, а також на забезпечення фінансової стабільності в країні та досягнення низьких темпів зростання інфляції. Використання цих заходів вносить неоціненний вклад у розвиток народного господарства (зокрема промисловості) країни. 5. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності прямо пропорційне ефективності проведення регіональної політики, що включає в себе структурну, промислову перебудову, проведення інвестиційної політики, спрямованої на створення в регіоні сприятливого інвестиційного клімату, створення вільних економічних зон. Правильне здійснення таких заходів сприяє зміцненню зв'язків України з країнами-партнерами в зовнішній торгівлі. Крім того, заходи, застосовувані державою при проведенні регіональної політики, сприяють більш швидкому економічному зростанню розвинутих регіонів і виходу з депресивного стану відсталих регіонів країни. Слід також зазначити, що економічне зростання регіонів сприяє ефективності зовнішньої торгівлі і забезпечує впровадження нових технологій у вітчизняне виробництво. 6. Проведений аналіз результатів діяльності підприємств різних галузей промисловості показав, що прибутковими в українській промисловості є такі галузі: паливна, нафтовидобувна і нафтопереробна, а також газова промисловості, чорна, кольорова металургія і деревообробна промисловість. Збитковими в нашій країні є вугільна, хімічна і нафтохімічна промисловості, машинобудування і металообробка, а також легка і харчова промисловості. Слід зазначити, що такий висновок було зроблено при аналізі такого показника, як чистий прибуток (збиток) після оподаткування. Відзначимо, що деякі галузі є збитковими тільки після сплати податків підприємствами, що належать до них, а в процесі ведення фінансово-господарчої діяльності ці підприємства мають позитивні результати. Отже, удосконалення системи оподаткування (насамперед, в експортоформуючих галузях промисловості) є однією з найважливіших задач держави. Відзначено, що ті галузі, що є найбільш перспективними з погляду ведення зовнішньоекономічної діяльності, у цей момент збиткові. Отже, у сформованій ситуації необхідна зміна стратегії розвитку виробництва і розробка унікальної регіональної політики для України в цій галузі, тому що використовувати аналогічні політики, уже розроблені Євросоюзом та іншими розвинутими країнами, не є доцільним, що зумовлюється географічними, адміністративно-територіальними, історичними, економічними й іншими особливостями України. 7. Виявлено, що для найбільш ефективного регулювання експортно-імпортних операцій в Україні доцільно створити ТПК на базі машинобудування, сировинною базою якого могли б стати галузі видобувної і переробної промисловості. Це також дозволить скоротити експортні постачання сировини і збільшити пропозицію готової продукції на світових ринках. 8. Проведений аналіз показав, що для України найбільш доцільно розвивати машинобудування, тому що продукція цієї галузі найбільш затребувана за кордоном, однак зараз ця галузь є збитковою. Отже, створення ТПК – це не єдиний спосіб підвищення якості експортованої продукції. Необхідне залучення інвестицій з метою модернізації устаткування, упровадження нових технологій тощо. Отже, залучення інвестицій в ефективні і конкурентноздатні виробництва – основна задача регіональної інвестиційної політики, що є основною частиною зовнішньоекономічної політики регіону. 9. Проведено аналіз експортного потенціалу Харківської області, який показав, що для ведення зовнішньоекономічної діяльності регіон має вигідне географічне і геополітичне положення. Однак для успішного ведення ВЭД необхідно раціональне використання експортного потенціалу, що в теперішній час використовується не повною мірою. Для цього необхідний розвиток експортоформуючих галузей, до яких у Харківській області належить машинобудування, тому що від стану цієї галузі безпосередньо залежить продуктивність роботи всіх галузей економіки в цілому, не тільки Харківського регіону, але і країни взагалі. Отже, машинобудування і металообробка є однією з найбільш стратегічно важливих галузей для Харківської області. 10. Експортний потенціал області необхідно підтримувати і розвивати як за рахунок машинобудівної галузі, так і за рахунок розвитку переробної промисловості, що повинна стати однією з найпріоритетніших галузей на внутрішньому ринку споживання. Крім того, на наш погляд, у Харківському регіоні необхідне створення територіально-виробничого комплексу на базі машинобудування. 11. Виявлено труднощі, що перешкоджають подальшому успішному веденню ВЭД у Харківській області. Серед інших слід зазначити імпортну залежність області від постачань сировини і палива з країн СНД, неповну завантаженість потужностей на підприємствах машинобудування, зниження обсягів іноземних інвестицій. 12. Виявлено, що головним міжнародним ринком для продукції підприємств машинобудування і металообробки Харківської області є Азія. Крім того, необхідне просування продукції підприємств цієї галузі на Близький Схід, у країни СНД, Африки та Латинської Америки. 13. Визначено, що основою регулювання зовнішньоекономічної діяльності для Харківської області повинне стати регулювання в галузі іноземного інвестування, створення прийнятної системи оподатковування. Важливе значення в процесі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Харківському регіоні здобуває створення регіональних цілісних економічних систем (РЦЭС), що дозволить підвищити якість державного регулювання в цій області. Причому правове регулювання займає одне з перших місць у регіональному керуванні зовнішньою торгівлею. 14. Для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності в Харківській області є доцільним створення ВЕЗ на базі прикордонних територій цього регіону. Це зумовлюється тим, що у великих прикордонних містах (і, отже, їхніх областях) прямий товарообмін більш розвинутий, ніж в інших містах країни. Крім того, «відкриті» території будуть розвиватися швидше, ніж у середньому по Україні. Утворення промислово орієнтованої ВЕЗ дозволить державі значною мірою керувати нею, сприяючи поетапному формуванню різноманітної територіальної організації зовнішньоекономічної діяльності в межах регіону. |