У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка виявляється у з’ясуванні основних компонентів механізму державного регулювання фармацевтичного ринку України, визначення місця комплексного дослідження фармацевтичного ринку в системі економічних знань, його зв’язку з маркетингом і аналізом. Проведене дослідження виявило зв’язок між механізмом державного регулювання фармацевтичного ринку, по-перше, з вивченням історії національної економіки країни, по-друге, з організацією і плануванням діяльності суб’єктів фармацевтичного ринку під впливом державного регулювання. Особливості правового поля, що регламентує операції з медикаментами, полягають у застосуванні державою економічних та адміністративних методів впливу на суб’єктів ринку. Через встановлення максимальних норм торговельних націнок на ліки втілюється один із економічних методів державного регулювання економіки. За результатами дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції: 1. В умовах становлення ринкової економіки виникла необхідність у науково обґрунтованому, комплексному підході до вивчення фармацевтичного ринку, яка знайшла своє відображення у схемі комплексного дослідження фармацевтичного ринку, що логічно пов’язана з маркетинговими дослідженнями підприємства та аналізом ринку. 2. Узагальнюючи етапи становлення фармацевтичного ринку, треба проводити їхню класифікацію за принципом функціональної спеціалізації на лоні історичного та економічного розвитку країни в процесі формування національного господарства. Крім того, дослідження засвідчило, що на кожному наступному етапі розвитку фармацевтичної справи щоразу відбувалась глибша функціональна спеціалізація учасників фармацевтичного ринку та його інфраструктури. 3. Два підходи до змістового навантаження поняття “фармацевтичний ринок”, а саме: словниково-юридичний та літературно-історичний, склалися об’єктивно та мають право на паралельне існування у фаховій, нормативній і публіцистичній літературі. 4. Для стану виробництва лікарських засобів і виробів медичного призначення визначальними є такі чинники: природні, демографічні, екологічні, чинники суспільного розвитку, історико-географічні, культурно-освітні, медико-соціальні (з гуманістичним забарвленням), фінансово-економічні, чинники нормативно-правового поля, державної політики, науково-інноваційні, матеріально-технічні. 5. Модель формування фінансового результату від основної діяльності торговельного фармацевтичного підприємства ґрунтується на механізмі його формування у системі обліку такого підприємства та дає змогу контролюючим органам і менеджерам знаходити необхідну (бажану/планову) величину обсягу реалізації, щоб вийти на планову величину прибутку, або надає можливість розрахувати прибуток до оподаткування при бажаних/планових обсягах продажу медикаментів. Параметри моделі розраховуються на основі даних, отриманих із регістрів бухгалтерського обліку. 6. Сегментацію фармацевтичного ринку України варто проводити у чотири етапи, які ґрунтуються на характеристиці фармацевтичного товару за АТХ-класифікацією та на різниці у потребах споживачів. 7. Соціальна значимість як особливість товару на ринку лікарських засобів і виробів медичного призначення та морально-етичні принципи суспільства вимагають особливого підходу до формування цін на медикаменти. Контроль з боку держави у вигляді регулювання граничних розмірів торговельних націнок на медикаменти дає змогу стежити за обґрунтованістю цін, що встановлюються на життєво важливі ліки та обмежує їхнє необґрунтоване підвищення за умов нееластичного попиту та багаторазового перепродажу через торговельних посередників на шляху від виробника до споживача. Тому важливо застосовувати нові форми ведення торговельної практики. 8. Доцільність розширення діяльності торговельних фармацевтичних підприємств (аптечних закладів) обґрунтовується через дію ефекту операційного лівериджу, що сприяє підвищенню прибутковості після збільшення постійних витрат і подолання рівня беззбитковості. 9. На підставі критичного аналізу нормативно-правового забезпечення фармацевтичного ринку вважаємо, що доцільно внести зміни до ЗУ “Про ПДВ”, а саме: відновити дію п. 5.1.7., згідно з яким “звільняються від оподаткування операції з продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні в належному порядку, в тому числі діяльність з такого продажу аптечними закладами”, що стане передумовою для призупинення дії низки законодавчих та нормативних документів, які дублюють чи взаємо відміняють дію одне одного. 10. Зважаючи на державне регулювання норм торговельних націнок як особливості ціноутворення на медикаменти, пропонуємо аптечним закладам та Державному управлінню з контролю за цінами використовувати метод ціноутворення торговельних фармацевтичних підприємств, запропонований у дисертації, а також внести роз’яснення щодо окремих норм законодавчого забезпечення, які стосуються визначення терміна “ціна виробника”. 11. Пріоритетним напрямом розвитку фармринку України є збільшення експортного потенціалу, а серед низки проблемних питань, які підлягають державному регулюванню в найближчому майбутньому, головним вважаємо подолання технічних бар’єрів у сфері міжнародної торгівлі. На основі огляду міжнародного досвіду державного регулювання діяльності суб’єктів фармацевтичного ринку та вимог до якісних показників продукції вважаємо перспективним його застосування в Україні, зокрема, щодо впровадження гармонізованих стандартів лабораторної, виробничої, дистриб’юторської практики на фармацевтичному ринку (GLP, GCP, GMP, GDP). Консолідація, що відбуваються на фармацевтичних ринках різних країн світу, активізує розвиток глобальних процесів взаємного визнання і гармонізації. 12. Зважаючи на особливості медикаментів як товару, реклама значної кількості препаратів може виявитись недоцільною і некоректною з огляду на їхню високу значимість при лікуванні важкохворих людей та цілковиту непотрібність чи навіть шкідливість для здорового населення. Враховуючи таку особливість ліків, як товару, вважаємо за потрібне проводити попереднє виявлення доцільності рекламної діяльності щодо окремого лікарського засобу, керуючись алгоритмом прийняття рішення про доцільність реклами, який ми запропонували у вигляді схеми. |