Сокіл Володимир Володимирович. Державне регулювання реструктуризації господарських комплексів шахтарських міст України: Дис... канд. наук з держ. управління : 25.00.04 / Українська Академія держ. управління при Президентові України. - К., 2002. - 216арк. - Бібліогр.: арк. 194-208.
Анотація до роботи:
Сокіл В.В. Державне регулювання реструктуризації господарських комплексів шахтарських міст України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 – регіональне управління. – Українська Академія державного управління при Президентові України, Київ, 2001.
У дисертації висвітлені теоретико-методологічні основи державного регулювання реструктуризації господарських комплексів шахтарських міст, розкриті сутність і форми трансформації їх економіки, обгрунтовані науково-методологічні принципи вивчення еволюції міських поселень, виділені монофункціональні міста України і розкрито значення цих поселень в структурі шахтарських міст. Значна увага приділена стану і еволюції господарських комплексів міст та проблемам їх реструктуризації. Розкриті структура господарського комплексу шахтарського міста, стан економічної бази, соціальні проблеми реструктуризації шахтарського міста, розвиток малого підприємства як фактору реструктуризації шахтарських поселень, формування міського бюджету. Досліджені напрями підвищення ефективності управління реструктуризацією господарських комплексів шахтарських міст, розроблені засади державного регулювання економіки цих міст, визначені шляхи стратегії та джерела інвестування економічного розвитку шахтарських поселень, обґрунтовано території пріоритетного розвитку з метою залучення інвестицій і переходу на модель сталого розвитку.
Вперше в своїй історії Україна зіткнулася з новою для себе проблемою – масовим виведенням з експлуатації фізично зношених і моральнозастарілих підприємств. Це явище особливо негативно відбилося на соціально-економічному і екологічному становищу малих міст з монофункціональною структурою виробництва, зокрема шахтарських, де багаторічні вугледобувні роботи вичерпали вугільні родовища. Перепрофілювання шахт на інший вид діяльності не може бути здійснений, як це відбувається в деяких інших галузях промисловості.
Збереження міст, як свідчить вітчизняний досвід (наприклад м.Прип’ті, м.Славутича), реструктуризація його господарського комплексу вимагає менших суспільних витрат праці ніж ліквідація міського населеного пункту.
Реструкція виробничої чи господарської діяльності шахтарських міст може бути здійснена шляхом зміни акцентів державної регіональної політики, переносу центру її тяжіння з переважно галузевого управління, яке здійснювалось міністерствами і відомствами відповідного профілю, на переважно регіональне управління з боку центральних та місцевих органів влади.
Сьогодні в Україні існує 39 монофункціональних шахтарських міст, в тому числі 17 в Луганській області. Типовим монофункціональним шахтарським містом є м.Антрацит. Містоутворюючими елементами цого міста є шахти, частка яких в структурі промисловості міста сягає майже 80 відсотків. Як і в інших монофункціональних шахтарських містах мають місце негативні тенденції в їх розвитку: скорочується людність, погіршуються умови праці і життя населення, деградує виробнича база і соціальна інфраструктура, загострюється соціально-політична ситуація. Вивчення стану економіки, екології, праці і побуту населення, винайдення шляхів подальшого розвитку міста Антрацит дає змогу розробити принципові підходи до наукового обгрунтування шляхів, форм і методів подальшої еволюції всіх шахтарських міст України, а не тільки Луганщини.
Необхідно більш обережно, поступово, економічно і екологічно обгрунтовано підходити до питань виведення з експлуатації фізичнозношених і морально застарілих вугледобувних підприємств. Запаси вугілля в українському Донбасі, при сучасних обсягах його видобутку, дозволяють здійснювати вуглевидобуток в усій озорій перспективі – впродовж чотирьо – шести століть. Помилки, які були припущені при поспішному “закритті” деяких шахт призвели до фізичного знищення виробничих потужностей, негативним екологічним наслідкам (затопленні, підтопленні грунтів, руйнуванні робочих колективів, техногенним катастрофам, обезлюдненню міст та інше).
Реструктуризація шахтарських міст – процес довготривалий та капіталомісткий. В сучасних умовах нема ні першого ні другого. В той же час збереження і подальший розвиток вугільної промисловості, а отже і шахтарських міст, потребує перш за все винайдення інвестиційних джерел для відтворення, а потім і подальшого розвитку вугледобувної промисловості України. Дослідження і власний досвід практичної роботи дає підстави вважати що скорочення, погіршення умов вуглевидобутку в Україні пов’язані не скільки із скороченням покладів вугілля, погіршення геологічних умов їх идобутку, скільки недостатніми обсягами капітальних вкладень і помилками в їх використанні.
Суспільні витрати праці на виведення з експлуатації фізичнозношених і моральнозастарілих основних фондів є однопорядковими з будівництвом нового шахтного фонду його інновацією. Винайдення ресурсів для одночасного вирішення цих проблем дуже проблематично. Необхідні певні проміжні етапи в реструктуризації господарських комплексів шахтарських міст: це розвиток малого підприємництва і не тільки в сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населння, але і у виробничій діяльності, в залученні до цієї справи власних коштів населення.
Основною умовою розв’язання складних соціально-економічних проблем подальшого розвитку шахтарських міст повинен стати принцип партнерства в досягненні єдиної мети між усіма державними, самоврядними, громадськими, політичними структурами і населенням. В цьому випадку місто повинно розглядатися як корпоративне підприємство. За принципами корпоративного підприємства повинно будуватися і управління таким містом.
Реструктуризація шахтарських міст передбачає послідовне вжиття сукупності організаційно-економічних, соціальних, правових, інформаційно-технічних заходів, направлених на усунення суперечностей між вимогами ринку і недосконалою системою форм та методів управління містами. Ці заходи повинні здійснюватися шляхом зміни економічної структури міст і діючої системи управління, впровадження сучасних форм менеджменту, забезпечуючи підприємствам міста конкурентоспроможність продукції та послуг на внутрішньому і зовнішніх ринках. З цією метою необхідно ширше впроваджувати маркетингові дослідження в практику розвитку міст, маркетинг міста передбачає як зробити місто найбільш привабливим для життєдіяльності і виробництва і реалізацію цієї привабливості, забезпечуючи тим самим приплив інвестицій і економічне зростання. Основними інструментами маркетингу міста є маркетингове дослідження і планування, розробка бізнес-планів і цільових комплексних програм, наукове обґрунтування перспектив розвитку, активна реклама міста як населеного пункту, зручного для життя і підприємства.
Враховуючи сучасну ситуацію, яка характеризується обмеженістю бюджетних коштів на всіх територіальних рівнях, оцінки масштабів реальної незайнятості населення шахтарських міст, проблеми зайнятості населення повинна стати одним із першочергових заходів у діяльності органів управління різних територіальних рівнів. При цьому функції по розробці і нормативно-законодавчому забезпеченню діяльності в цьому напрямі доцільно покласти на державні органи влади, а функції безпосередньо організаційної роботи – значною мірою на органи місцевого самоврядування.
Особливу увагу необхідно приділити організації професійної підготовки (як правило, на базі наявних у місті і регіоні навчальних закладів) безробітних громадян для наступної роботи в недержавному секторі економіки, включаючи заняття підприємницькою діяльністю і само зайнятістю, по професії “підприємець” (менеджер малого бізнесу), а також по інших спеціальностях, які вимагаються на ринку праці (бухгалтер, офіс-менеджер, маркетолог та ін.).
Публікації автора:
Сокіл В.В. Про програми підтримки малого та середнього бізнесу в Україні // Управління сучасним містом.-1999.-С.52-65.
Сокіл В.В. Проблеми впливу органів місцевого самоврядування на соціально-економічний розвиток територій // Зб. наукових праць УАДУ при Президентові України. – в 4-х т. / За ред . В.І.Лугового, В.М.Князєва.-К.:Вид-во УАДУ, 2000.-Вип.2.-4.ІІ.-С.236-239.
Сокіл В.В. Розвиток господарського комплексу шахтарського міста Антрацит // Історія України. Науковий збірник.- Київ- Донецьк. Інститут історії НАНУ, Донецький національний університет, 2001.-С.137-181.
Сокіл В.В. Соціальні проблеми шахтарського міста // Управління сучасним містом.- 2001.- №4-6 (2).- С.136-142.
Сокіл В.В. Участь органів місцевого самоврядування у процесах реструктуризації промислового регіону // Стратегія економічного розвитку регіонів в умовах адміністративної реформи в Україні. Науковий збірник К.- Харків. Харківський філіал УАДУ при Президентові України.- 2000.- С.79-80.
Сокіл В.В., Наврозув Ю.В. Фінансово-економічні проблеми розвитку промислового міста // Вісник УАДУ при Президентові України. 1998.- №2.- С.219-223.
Сокіл В.В. Економічна безпека та реструктуризація шахтарських міст України // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України; Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 15-16 травня 2001 р.) К.Національний університет імені Т.Шевченка, 2001.- С.146-147.