Анотація до роботи:

Кулик А.М. Державне регулювання економічного розвитку приватних агроформувань в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою – Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2005.

Проаналізовано особливості економіко-правового регулювання, процеси земельного та аграр-ного реформування в Україні, основні тенденції та перспективи розвитку приватних агроформувань, становлення агроринку та його інфраструктури в пореформенний період. Узагальнено комплексну систему управління та підтримки сільгосппідприємств з урахуванням сезонності й ризиковості їх діяльності, необхідності покращення фінансово-кредитного обслуговування, гнучкішого оподатку-вання, матеріально-технічного забезпечення.

Розглянуто основні типи економіко-математичних моделей та проблеми інформаційного забезпечення діяльності приватних агроформувань. На основі запропонованої в роботі оптиміза-ційної моделі одержано практичні результати стосовно вибору ефективних ринкових стратегій діяльності середньостатистичного приватного агропідприємства.

Досліджено сучасний стан нормативно-правового забезпечення реформ, розглянуто категорії власності, право власності на землю та майно, проблеми оренди, лізингу. Проаналізовані основні методи та засоби реалізації нормативно-правових засад на практиці, акцентовано увагу на типових порушеннях чинного законодавства при проведенні реформ і вказано способи їх запобігання та усунення. Запропоновано впроваджувати в практику діяльності приватних агропідприємств передові науково-технічні досягнення, покращити підготовку та перепідготовку сільськогосподарських фахівців. Рекомендовано інформатизувати діяльність, розвинути інфраструктуру обслуговування агропідприємств.

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та розв’язано актуальну наукову проблему дер-жавного регулювання економічного розвитку приватних агропідприємств, яка полягає у виробленні теоретичних положень, обґрунтуванні системи засобів і інструментів державного регулювання АПК, розробці основних напрямів і організаційно-методичних засад його впровадження на практиці, а також оптимізації стратегій видів діяльності приватних агропідприємств із використанням розв’язків задачі математичного програмування.

Виконане дослідження дає змогу сформулювати наступні висновки та пропозиції:

1. У дисертації обгрунтовано роль державного регулювання, яка полягає в усуненні протиріч у системі нормативно-правових, економічних, організаційних і інших документів, заходів і практичних дій органів влади (державного управління) на всіх рівнях, підвищенні ступеню їхньої компетентності, дієвості та оперативності керівництва реформуванням аграрного сектору економіки, в запобіганні порушенням законодавства та зловживанням.

2. Для своєчасного й ефективного регулювання процесу становлення нових форм господа-рювання, заснованих на приватній власності на землю та засоби її обробітку, міністерствам і іншим органам центральної влади запропоновано організувати його соціально-економічний моніторинг, прогнозувати розвиток агропідприємств і запобігати негативним явищам, скоротити пряме державне втручання в механізм суспільного відтворення, здійснити адміністративну реформу з метою посилення ролі Міністерства аграрної політики та усунення дублюючих функцій в управлінні економічними процесами.

3. Новоутворені організаційно-правові форми господарювання (товариства, кооперативи, особливо приватні підприємства чи агрофірми й фермерські господарства) доцільно об’єднувати з переробними та торгівельними підприємствами, з фінансово-кредитними установами. Це дасть мож-ливість відстежувати кон’юктуру попиту та пропозиції, ринків збуту, виробляти єдині “правила гри” для всіх учасників технологічного ланцюга, забезпечити реальну фінансову підтримку великих і дрібних власників на селі.

4. Для прискорення розвитку фермерства в Україні слід вдосконалити фінансово-кредитну підтримку та страхування ризиків їх діяльності, підвищити рівень механізації й сервісного обслуго-вування фермерства, розвивати кооперацію праці, об’єднувати й спільно використовувати землі та інші засоби виробництва, що перебувають у приватній власності. Спільне використання приватної власності може стати основним напрямком удосконалення організаційно-правових структур сільськогосподарського виробництва.

5. У зв’язку зі списанням частини бюджетних боргів потрібно повернути до майнового паю підприємств-наступників та додатково перерозподілити ту частину подільного колективного майна, що пішла на погашення боргових зобов’язань колгоспів чи КСП перед державою.

6. Необхідно розширювати повноваження та функції кредитних спілок з наданням їм права залучення коштів фізичних і юридичних осіб, здійснення фінансово-кредитних операцій, активізувати за участю НБУ та комерційних банків формування агро-промислово-фінансових груп, які об’єднували б у єдину господарську систему фінансові установи, СГП, підприємства-переробники та структури зі зберігання й реалізації готової продукції.

7. Потрібно продовжити роботу центральних та місцевих органів влади щодо розвитку та вдосконалення ринкової сільськогосподарської інфраструктури, усунення монополізму, недобросовіс-ної конкуренції в підприємницькій діяльності, створення конкурентного середовища при закупівлі ресурсів і реалізації сільськогосподарської продукції, запобігання втручанню органів виконавчої влади в господарську діяльність підприємств, спрощення порядку митних процедур при переміщенні через митний кордон України сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів.

8. На основі запропонованої економіко-математичної моделі діяльності приватного агропідприємства методами математичного програмування в роботі визначено оптимальні стратегії діяльності для середньостатистичного сільськогосподарського підприємства Львівщини, згідно з якими найдоцільнішими видами діяльності є виробництво яєць, молока, вирощування зернових і розвиток свинарства. Навіть незначне підвищення ефективності праці в цих видах діяльності вивільняє певні обсяги ресурсів, які можуть бути перерозподілені між іншими видами діяльності.

9. Рекомендується покращити комп’ютерно-технічну підготовку молодих спеціалістів, які скеровуються на роботу в агропідприємства, налагодити перепідготовку керівних працівників і фахівців сільського господарства на місцях, у тому числі з основ використання комп’ютерної та оргтехніки, за рахунок формування цільових урядових і регіональних програм, створення спеціальних фондів тощо.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях

1. Кулик А.М. Застосування теорії Є. Слуцького до оптимізації маркетингової стратегії приват-ного агропідприємства // Вісник Львівського університету. Серія економічна. – Вип. 32. – 2003.– С. 111 – 118.

2. Кулик А.М. Удосконалення важелів управління АПК // Вісник Львівського університету. Серія економічна. – Вип. 33. – 2004. – С. 192 – 196.

3. Кулик А.М., Романчук О.Я. Аналіз можливостей виходу України на європейський ринок зерна / В кн. “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методологія статистич-них оцінювань соціально-економічних процесів” (Зб. наук. праць). Вип. 3 (XLI). – Львів: ІРД НАН України, 2003. – С. 141 – 150.

4. Романчук Я., Кулик А. Аналіз математичних моделей і управління діяльністю агропідпри-ємств // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Комп’ютерна інженерія та інформаційні техно-логії”. – 2004. – № 521. – С. 81 – 84.

Публікації в інших виданнях

5. Кулик А.М. Економіко-правові засади приватних агроформувань: стан і проблеми // Матері-али доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Ринкова трансформація еконо-міки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 24-25 жовтня 2003 р.). – Львів: ЛНУ. – 2003. – С. 135 – 136.

6. Кулик А.М. Інноваційна діяльність ВНЗ при підготовці молодих економістів-аграрників // Матеріали доповідей науково-методичної конференції “Інноваційна діяльність в системі вищої освіти”. – Івано-Франківськ: ІФДТУНГ. – 2000. – С. 90 – 91.

7. Кулик А.М. Ринок землі та методологія його аналізу // Зб. наук. праць. Бучацький інститут менеджменту і аудиту. – Вип. 1.– 2004. – С. 86 – 90.

8. Кулик А.М. Удосконалення сільськогосподарської податкової політики // Тези Міжн. наук.-практ. конф. “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні”.– Львів: ЛНУ. – 2005. – С. 49 – 51.

9. Кулик А.М., Романчук Я.П., Твердохліб І.П. Модель оцінки маркетингової стратегії приват-ного агроформування з використанням теорії Є. Слуцького // Матер. допов. V Міжн. конгресу українських економістів, м. Львів, 22 – 26 травня 2000 року “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. – Ч. 1. – Львів: ІРД НАН України, 2000. – С. 372 – 376.

10. Романчук Я.П., Кулик А.М. Деякі проблеми сучасного розвитку приватних агроформувань // Матеріали допов. ІІ Міжнародної економетричної конференції “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика”. – (Львів, 6-8 вересня 2001 р.). – Львів: ЛКА, 2001. – С. 87 – 91.

11. Романчук Я.П., Кулик А.М. Інформаційні аспекти маркетингу аграрного виробництва // Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. – (Львів, 9-11 листопада 2000 р.). – Львів: НУЛП. – 2000. – С. – 266 – 268.