1. У дисертації наведено результати аналізу, теоретичне узагальнення та новий підхід у вирішенні наукового завдання удосконалення діагностики, диференціальної діагностики та терапії депресій у мешканців сільської місцевості на основі вивчення причин, механізмів та закономірностей їхнього формування і клінічних проявів. 2. Показано, що тривалість догоспітального перебігу депресій у мешканців сільської місцевості є втричі більшою і складає 1,31±0,29 років (у мешканців міста 0,4±0,19 років, р<0,01). 3. Виявлено, що в основній групі частіше зустрічаються лабільний (10,62% проти 2,08% групи порівняння, p<0,01) та сенситивний (15,93% проти 5,21% групи порівняння, p<0,01), рідше – нестійкий (0,88% проти 6,25% групи порівняння, p<0,05) та істероїдний (1,77% проти 10,42% групи порівняння, p<0,01) типи акцентуації характеру. 4. Показано, що розвитку депресій у мешканців сільської місцевості передують різноманітні провокуючі фактори, серед яких тяжка хвороба або смерть близьких - 16,81% (20,83% у групі порівняння), тривале психічне перенапруження - 13,27% (6,25% у групі порівняння, p<0,05), соціальне неблагополуччя - 8,85% (1,04% у групі порівняння, p<0,05), смерть домашньої худоби - 6,19% (1,04% у групі порівняння, p<0,05), сімейні конфлікти - 6,19% (8,33% у групі порівняння), операція з приводу фіброміоми у жінок - 5,31% (4,17% у групі порівняння), різка зміна життєвого стереотипу - 4,42% (2,08% у групі порівняння), ситуації підвищеної відповідальності - 1,77% (3,13% у групі порівняння). 5. Серед депресивних синдромів у мешканців сільської місцевості виділено такі: тривожний (ажитований) - 40,71% (29,17% у групі порівняння, p<0,05), тужливий (меланхолійний) – 32,74% (42,71% у групі порівняння), сенесто-іпохондричний 20,35% (10,42% у групі порівняння, р<0,05), апатико-адинамічний – 3,54% (5,21% у групі порівняння), астено-анергічний – 1,77% (4,17% у групі порівняння), обсесивно-депресивний - 0,88% (8,33% у групі порівняння, р<0,01) синдроми. 6. Аналіз коморбідності у клінічній картині депресивних розладів показав, що в сільській місцевості достовірно частіше зустрічається алкогольна залежність (30,09% проти 13,54% у групі порівняння, p<0,01). В основній групі частіше реєструється алкогольна залежність у спадковості (37,17% проти 21,88% у групі порівняння, p<0,01) та інтоксикації в анамнезі (14,16% проти 6,25% у групі порівняння, p<0,05). 7. За даними психометричної оцінки, за шкалою HADS у мешканців сільської місцевості частіше реєструється клінічно виражена тривога (90,27% проти 78,13% групи порівняння, p<0,01). За шкалою MADRS важкий депресивний епізод частіше зустрічається в основній групі (87,61% проти 75,00% групи порівняння, p<0,01) та рідше - легкий депресивний епізод (3,54% проти 10,62% групи порівняння, p<0,01). Суб`єктивна якість життя пацієнтів сільської місцевості до лікування достовірно нижча, ніж у групі порівняння (інтегральний показник якості життя для основної групи складає 37,52±0,50, для групи порівняння 41,06±0,21, р<0,01). Достовірне розходження спостерігається за пунктами «Духовна реалізація» (в основній групі вище, р<0,01), «Суспільна та службова підтримка» (в основній групи нижче, р<0,001), «Фізичне благополуччя» (в основній групи нижче, р<0,01) та «Психологічне благополуччя» (в основній групи нижче, р<0,05). 8. Вивчено основні патопсихологічні характеристики хворих на депресивні розлади, що мешкають у сільській місцевості. Пацієнти основної групи почувають себе більш комунікабельними (р<0,01) та менш нещасними (р<0,05), але при цьому більш тяжко хворими (р<0,01), ніж пацієнти групи порівняння. Вивчення емоційних компонентів відношень показало достовірно більшу значимість та емоційну привабливість в основній групі за стимульними поняттями «домашні тварини» (р<0,05) «батько» (р<0,01) та «робота» (р<0,01). Меншою значущістю були наділені поняття «я» (р<0,05), «діти» (р<0,05) та «здоров`я» (р<0,05). При вивченні структури особистості сільські пацієнти з депресивними розладами випереджають міських за середнім рівнем іпохондричності (р<0,05) та паранойяльності (р<0,05), але відстають за шкалою істероїдності (р<0,05) і за параметром соціальної інтроверсії (р<0,01). 9. Розроблено принципи діагностики та диференційної діагностики депресивних розладів у мешканців сільської місцевості, які містять клініко-психопатологічні (характер скарг, преморбідні особливості особистості, провокуючі фактори, догоспітальна тривалість хвороби, особливості клінічної картини, особливості якості життя) та клініко-патопсихологічні критерії (особливості самооцінки, оцінка особливостей надання переваги кольору, особливості емоційних компонентів відношень та структура особистості). 10. За результатами клініко-психопатологічного та патопсихологічного аналізу депресій у мешканців сільської місцевості було розроблено принципи терапії даної патології, в яких поєднуються фармако- та психотерапія. Оцінювання ефективності розробленої системи свідчить про її високий рівень у порівнянні з іншими, в яких не враховуються зазначені принципи. |