Анотація до роботи:

Латчман Немнараїнсингх. Депресія у терапевтичних хворих в первинній ланці загальномедичної допомоги (діагностика, лікування, профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Київ, 2003.

За допомогою комплексу клініко-психопатологічних, загальноклінічних, патопсихологічних і статистичних методів вивчено клінічну структуру депресивних розладів у пацієнтів первинної ланки загальномедичної допомоги, особливості цих розладів в залежності від виду соматичної патології, ефективність різних терапевтичних підходів до лікування депресивних розладів у цієї групи пацієнтів. Виділено основні види депресивних розладів у амбулаторних соматичних пацієнтів: нозогенії, циклотимії, дистимії ті судинні депресії.

Рання діагностика депресивних розладів у пацієнтів амбулаторної мережі загальномедичної практики на основі розроблених в дисертаційній роботі рекомендацій сприятиме підвищенню рівня надання комплексної медичної допомоги на догоспітальному етапі, розробці оптимальних комплексів лікувально-профілактичних заходів для попередження медичних і соціальних ускладнень коморбідної депресії, підвищення якості життя цих хворих.

1. У дисертаційній роботі на підставі вивчення структури і ступеню вираженості депресивних розладів у пацієнтів первинної ланки загальномедичної допомоги вирішена нова наукова задача по розробці и обгрунтуванню методів діагностики, лікування і профілактики цих розладів при різних терапевтичних захворюваннях та рекомендацій щодо вдосконалення організації допомоги згідно з принципами загальносоматичної медицини.

2. Депресивні розлади виявлено 24,2% пацієнтів первинної ланки загальносоматичної допомоги. Для цих розладів характерні мала вираженість, поліморфізм і надзвичайна мінливість клінічної симптоматики. За ступенем вираженості розглянуті афективні стани були представлені легкою (70,6%), помірною (22,3%) і тяжкою (7,1%) депресією. Виділено іпохондричний, астенічний і дисфоричний варіанти інтерпретації хворими їхніх депресивних переживань.

3. Основними типами афективних розладів були: нозогенні депресії (у 41,1% пацієнтів з депресією), які частіше зустрічались при тяжких соматичних захворюваннях; циклотимії (у 2,4%), частіше сполучені з гастроентерологічною патологією; дистимії (у 35,3%), що частіше спостерігались при затяжних хронічних захворюваннях; судинні депресії (у 7,0%), які супроводжували захворювання серцево-судинної системи. Визначено клінічні критерії та особливості перебігу вказаних видів коморбідної депресії.

4. Масковані депресії найчастіше виявлялись у клініці захворювань системи травлення (49,2%), рідше – центральної нервової (15,9%) і серцево-судинної (11,5%) систем. Виділено наступні типи масок: психопатологічні, порушення біоритмів, вегето-соматичні кризи, патохарактерологічні, алгії.

5. Ефективність існуючої системи психіатричної допомоги депресивним хворим в первинній ланці загальномедичної допомоги є незадовільною. Основні проблеми в наданні психіатричної допомоги таким пацієнтам пов’язані з браком обізнаності та досвіду дільничних лікарів-терапевтів у питаннях діагностики і лікування афективної патології, наступності між психіатричними та соматичними службами, а також стигматизацією психіатрії у суспільстві.

6. В умовах існуючої системи амбулаторної загальномедичної допомоги на сучасному етапі найбільш ефективним методом лікування пацієнтів з депресивними розладами є диференційована психофармакотерапія, яка враховує особливості основної соматичної і психіатричної патології, депресивних проявів, можливості сполучення соматотропної і психотропної терапії, особливості реагування соматично хворих. Комплексне лікування, яке містить психотерапію як профілактичний метод, більш доцільно у випадках психогенної депресії.

7. Розроблений нами комплексний підхід до лікування і профілактики депресій у терапевтичних хворих в первинній ланці надання загальномедичної допомоги виявився ефективнішим за традиційний. Необхідно подальше вдосконалення і впровадження комплексних заходів, спрямованих на підвищення компетентності спеціалістів первинної ланки у проблемі афективних розладів, інтеграцію психіатричної і загальносоматичної медичної служб, здійснення системних заходів з дестигматизації таких хворих, забезпечення їх психофармакологічними препаратами, а також психотерапевтичною допомогою на етапах вторинної і третинної профілактики і реабілітації.

Публікації автора:

1. Napryeyenko A.K., Lutchmun N., Martsenkovsky I.A. Depression in the outpatient medically ill elderly // Архів психіатрії. – 2002. – № 2(29). – С. 14-17.

2. Напреенко А.К., Латчман Н. Депрессивные расстройства в амбулаторной общесоматической практике // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип. 3(32). – С. 46-48.

3. Напреенко А.К., Латчман Н. Коморбидная депрессия у лиц позднего возраста в сети первичной медицинской помощи // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2002. – № 1(9). – С. 32-35.

4. Напреенко А.К., Латчман Н. Диагностика и лечение терапевтических больных с депрессивными расстройствами в первичном звене общемедицинской сети // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип.4 (33). – С. 57-58.

5. Lutchmun N. Detecting and assessing depression in the physically ill primary care patient (methods, instruments and results) // Архів психіатрії. – 2003. – № 2(33). – С. 87-88.