В результаті проведеного дослідження автор дійшов таких висновків. 1. Демократизм судової системи - це властивий їй стан, що характеризується особливою роллю судової влади у системі поділу влади як арбітра у вирішенні конфліктів на ґрунті реалізації норм права, гаранта захисту прав і свобод людини і громадянина, особливим демократичним порядком формування її структур, високим статусом суддів у суспільстві, досконалістю вирішення процесуальних і управлінських питань. 2. Демократизм судової системи проявляється через усі принципи судоустрою і судочинства, в тому числі у такій складовій частині судоустрою, як судове управління. Його важливою рисою є наявність колегіальних управлінських органів у складі судів і суддівського самоврядування. 3. Суддівське самоврядування - це діяльність суддівського співтовариства, його окремих частин та їх представницьких органів, спрямована на забезпечення нормального функціонування судової системи, захист прав та інтересів суддів шляхом участі у вирішенні управлінських питань в межах і порядку, передбачених законом. 4. Існування суддівського самоврядування закріплено в Конституції України, воно є особливим проявом публічної влади, суб'єкти самоврядування є частиною судової системи, а їх діяльність – частиною. судового управління, вони мають самостійний статус у межах судової системи, самоврядування пов'язано з делегуванням суддівським співтовариством частини своїх повноважень самоврядним органам, в його основу покладено захист професійних інтересів судців, воно базується не на самоорганізації, а на основі вимог закону, фінансується за рахунок державного бюджету. 5. Система суддівського самоврядування складається з трьох елементів: суддівського співтовариства; окремих колективів суддів (суддівських громад), представницьких органів суддівського самоврядування. Воно є проявом корпоративної та елітарної демократії. 6. Функціями управління судовою системою України є: забезпечення організаційного порядку, оперативне розпорядництво, інформаційно-аналітична діяльність, організація і ведення кадрової роботи, забезпечення самостійності судів і незалежності суддів, ресурсне забезпечення, розгляд звернень громадян, представництво. їх реалізація сприяє упорядкуванню управлінської діяльності, а, значить, і її демократизації. 7. Функції судового управління реалізують судді, керівники судів, внутрішньосудові управлінські органи (президії та пленуми), структури суддівського самоврядування, визначені у Законі України «Про судоустрій України». 8. ВРЮ, кваліфікаційні комісії суддів, ВККС, а також ДСА, не входячи організаційно до судової системи України, складають її інфраструктуру. У зв'язку з цим органи ДСА доцільно підпорядкувати відповідно РСУ та регіональним радам суддів. Слід також інтегрувати до судової влади служби виконання покарань. 9. На першочергову увагу заслуговують такі організаційно правові питання демократизації судової системи , як розподіл справ між суддями з участю суддівських колективів і органів суддівського самоврядування, упорядкування процедури призначення на суддівські посади і на керівні посади в судах шляхом обговорення зборами суддів і затвердження радами суддів та РСУ, закріплення в законодавстві видів і порядку заохочення суддів. 10. В законодавстві потрібно закріпити додаткові норми щодо забезпечення незалежності суддів, перш за все, запобігання протиправному впливу на них: неприпустимості вимагати від суддів звітів і пояснень з приводу судових справ, заборони органам масової інформації висловлювати наперед думки щодо результатів судових процесів, включення суддів до складу комісій і комітетів, утворюваних іншими органами влади. 11. Для забезпечення фінансової незалежності судової системи України потрібно передбачити у законодавстві обов'язкову участь РСУ в
розрахунках фінансового забезпечення судів і суддів, його обговоренні урядом і парламентом, покладення на РСУ функції головного розпорядника коштів, виділених для судів.
12.3ахист прав та інтересів суддів здійснюється з використанням таких способів: конституційно-правового, адміністративно-правового, судового, парламентського контролю, прокурорського нагляду, використання міжнародно-правових механізмів, а також можливостей органів суддівського самоврядування. До Закону України «Про статус суддів» доцільно включити спеціальний розділ «Права суддів». 13. Ефективність діяльності внутрішньосудових управлінських самоврядних структур залежить від удосконалення її процесуального регулювання: конкретизації порядку утворення управлінських органів, порядку обговорення питань і прийняття управлінських рішень. Ці проблеми вимагають вирішення на законодавчому і внутрішньосистемному рівні. | 