Анотація до роботи:

Джулай Л. І. Cистема контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів медичного коледжу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія й методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2004.

Дисертація присвячена проблемі формування системи контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу. Виявлено передумови формування системи контролю: недостатній рівень об’єктивності інформації про перебіг навчально-пізнавальної діяльності студентів, пов’язаний із недостатньою теоретичною та практичною підготовкою викладача з питань організації контролю; фрагментарність перевірки цілей навчання з клінічних дисциплін і необхідність їх повної реалізації; потреба узгодження діяльності викладача і студента у процесі контролю. На основі теоретичного аналізу й експериментального дослідження розроблено зміст діяльності викладача та студента в умовах модульного навчання. Теоретично обґрунтовано, розроблено й апробовано модель системи контролю знань і вмінь студентів. Пройшла практичну апробацію технологія розроблення змістово-цільово-рівневої матриці, кінцевим результатом якої є визначення обов’язкового мінімуму знань і вмінь студентів із розділу (модуля) дисципліни. Запропоновано концептуальні засади формування системи контролю знань і вмінь студентів на основі системного підходу. Експериментально доведено кореляцію між успішністю студентів і використанням системи контролю.

1. Проаналізовано сучасний стан проблеми контролю знань і вмінь студентів медичного коледжу. Контроль розглядається як окремий вид професійної діяльності викладача, пов’язаний зі спеціальними знаннями про контроль і його організацію. Реалії сьогодення вимагають переосмислення структури діяльності викладача професійно орієнтованих дисциплін із позицій системного підходу. Питання вдосконалення організації контролю знань і вмінь студентів медичних коледжів пов’язані з необхідністю підвищення теоретичного та практичного рівнів готовності до організації контролю викладачами клінічних дисциплін (більшість із яких не мають базової педагогічної освіти та спеціальної підготовки з питань організації контролю), з узгодженням структури та змісту діяльності викладача і студента на всіх етапах контролю, зі специфікою засвоєння знань із клінічних дисциплін.

2. Особливості контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу пов’язані з необхідністю реалізації під час навчання значно більшої кількості цілей навчання, ніж у підготовці фахівців інших галузей, формування клінічного мислення й уміння спілкуватися з пацієнтом як важливих складових професійної діяльності медичного працівника, запам’ятовування значного обсягу інформації з клінічних дисциплін, формування у студентів умінь структурування навчальної інформації та систематизації знань за допомогою дидактичних структур (графів логічних структур і змістово-цільово-рівневої матриці), узгодження обсягу навчальної інформації для викладача і студента у спільних показниках, підготовки студента для успішного виконання контрольних завдань ліцензійного іспиту, полегшення сприймання навчальної інформації шляхом запису динаміки прояву захворювання у спеціальній матриці.

3. Принципово важливим у дослідженні є використання системного і діяльнісного підходів до контролю. Ефективність контролю знань і вмінь студентів у медичному коледжі залежить від педагогічних передумов. Одні стосуються діяльності викладача і студента: розподілу змісту діяльності студента і викладача на умовні кроки – етапи контролю (підготовки, проведення контролю, перевірки, аналізу й корекції результату навчання); визначення елементів спільної діяльності суб’єктів процесу контролю на всіх його етапах (обов’язкового мінімуму знань і вмінь студентів у змістово-цільово-рівневій матриці, комплексу контрольних завдань, результату навчання) та уточнення їх змісту. Інші передумови пов’язані з особливостями вивчення клінічних дисциплін, викладеними вище. Системотвірною основою контролю є спільна діяльність викладача і студента, а системотвірним чинником – узгодження цієї діяльності на всіх етапах контролю.

4. Визначено, що елементами системи контролю є: суб’єкти контролю; обов’язковий мінімум знань і вмінь студентів; комплекс контрольних завдань; результат навчання студента; статистичні показники результату навчання; узгоджені дії викладача і студента на етапах контролю, визначення обов’язкового мінімуму знань і вмінь студента викладачем і структурування навчальної інформації студентом; розроблення викладачем дидактичних матеріалів і підготовка студента за ними; розроблення викладачем вимог щодо проведення контролю й орієнтація студента в критеріях оцінювання тривалості контролю; організація та проведення викладачем перевірки знань і вмінь та дотримання студентами часових вимог виконання контрольних завдань; перевірка викладачем відповідей студентів, проведення якісного, кількісного і статистичного аналізу й участь студента в цьому; прийняття рішення викладачем про корекцію діяльності одного із суб’єктів контролю та консультування студента щодо способів корекції та вдосконалення знань і вмінь. Елементи системи контролю об’єднано в три блоки, зміст яких розкриває суть діяльності: викладача, студента та їхньої спільної діяльності як суб’єктів процесу контролю. Зміст усіх блоків узгоджується системотвірним чинником, метою якого є узгодження всіх видів діяльності на кожному з етапів контролю.

5. У дослідженні побудована модель системи контролю, під якою розуміємо впорядковану кількість взаємопов’язаних блоків: умов діяльності суб’єктів процесу контролю (викладача і студента), елементів спільної діяльності (цілі, рівні, засвоєння навчальної інформації, змістово-цільово-рівнева матриця, результат навчання студента), зміст яких об’єднується системотвірним чинником, що дозволяє їм функціонувати як єдине ціле на всіх етапах контролю. У моделі системи контролю відображено основні закономірності діяльності викладача та студента на всіх етапах контролю. Всі складові розробленої моделі спрямовані на оволодіння викладачами клінічних дисциплін умінням організовувати контроль.

Розроблення моделі системи контролю знань і вмінь студентів здійснювалося послідовно. Концептуальними засадами формування системи контролю є такі: 1) в основі дослідження об’єкта “контроль” лежать системні принципи, прийоми та методи, використання яких дозволяє визначити структурні й типологічні параметри та властивості предмета нашого дослідження – системи контролю знань і вмінь студентів; 2) використання прийомів і методів системного підходу дозволяє відібрати необхідну кількість елементів для формування системи контролю знань і вмінь студентів із клінічних дисциплін. Критеріями відбору елементів для системи контролю знань і вмінь студентів є системотвірна основа – спільна діяльність студента і викладача та системотвірний фактор – узгодження їх діяльності на всіх етапах контролю; 3) розташування елементів у системі та встановлення зв’язків між ними визначається властивостями, заданими системотвірним фактором (узгодженості умов діяльності студента і викладача на всіх етапах контролю); 4) специфіка функціонування кожного з елементів системи контролю (цілі, частка навчальної інформації та її змістові одиниці, рівні їхнього засвоєння, змістово-цільово-рівнева матриця, оптимальний комплекс контрольних завдань, результат навчання тощо) дозволяє об’єднати їх у блоки (умови діяльності викладача, умови діяльності студента та предмети їх спільної діяльності); 5) якість контролю знань і вмінь студентів залежить від виконання викладачем вимог щодо його діяльності на всіх етапах контролю; 6) рівень знань і вмінь студента залежить від якості організації його діяльності на всіх етапах контролю; 7) ефективне функціонування системи контролю знань і вмінь студентів є ознакою її цілісності.

6. Доведено, що розроблена модель системи контролю знань і вмінь студентів під час вивчення клінічних дисциплін є дієвою. У студентів експериментальних груп (порівняно з цими ж уміннями у студентів контрольних груп) спостерігається вищий рівень знань завдяки умінню самостійно структурувати, систематизувати й узагальнювати знання. У викладачів, які освоїли запропоновану методику контролю, сформовано вміння відбору навчального матеріалу згідно з поставленими завданнями, розроблення відповідно до вимог комплексу контрольних завдань і формування з них варіантів контрольних завдань і матеріалів для підготовки студента, оцінювання окремого завдання та варіанту, різних видів навчальної діяльності тощо. Розроблена система контролю дає можливість викладачам експериментальних груп (75%) організувати контроль знань і вмінь студентів на високому та середньому рівнях.

7. Одержані під час експерименту результати використання викладачами клінічних дисциплін методичних рекомендацій щодо впровадження окремих елементів системи контролю знань і вмінь студентів (визначення обов’язкового мінімуму знань і вмінь студентів, використання з цією метою змістово-цільово-рівневої матриці, впровадження елементів діяльності викладача та студента на всіх етапах контролю з позицій узгодженої взаємодії) показали, що їх можна використовувати не лише в медичній, а й в інших галузях освіти.

Таким чином, гіпотеза дослідження підтверджується, завдання розв’язані. Результати дослідження дають підстави вважати, що одержані наукові висновки та розроблені на їхній основі методичні рекомендації мають важливе значення для теорії та практики контролю знань і вмінь медичних фахівців середньої ланки (медичних сестер, лаборантів).

8. Результати дослідження можуть бути використані на таких рівнях: Міністерства освіти і науки України, Науково-методичного центру вищої освіти – подальша розробка навчальних програм із визначеним апаратом контролю, написання підручників, посібників із контрольними блоками інформації, яка підвищить рівень самостійності, особливо у студентів із низькими та високими навчальними можливостями; викладачів клінічних дисциплін – організація контролю знань і вмінь студентів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми дослідження. До подальших напрямів дослідження проблеми відносимо: теоретичне обґрунтування критеріїв і показників функціонування педагогічної системи, підготовку спеціалістів-фахівців з управління якістю медичної освіти (тестологів), розроблення пакету дидактичних матеріалів для проведення контролю.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено в публікаціях:

Методичний посібник

1. Джулай Л. І. Контроль знань і вмінь студентів: Методичний посібник для викладачів навчальних закладів. – Львів: Сполом, 2004. – 66 с. (3,0 авт. арк.).

Статті в наукових журналах, збірниках наукових праць
та науково-методичних виданнях

2. Джулай Л. Використання ситуаційних задач у процесі модульного контролю з терапії при підготовці молодших спеціалістів у медичних коледжах // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 1. – С. 41-53 (0,7 авт. арк.).

3. Джулай Л. І. До питання впорядкування термінології в контексті модульного навчання // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1998. – № 4. – С. 267-269 (0,3 авт. арк.).

4. Джулай Л. Інтегрований підхід до модульного контролю знань студентів медичних коледжів // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 3-4. – Ч. 1. – С. 115-118 (0,2 авт. арк.).

5. Джулай Л. І. Проблема генези та ролі контролю у дидактичних системах // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. – К.: НПУ, 1999. – Ч. 1. – С. 13-18 (0,3 авт. арк.).

6. Джулай Л. І. Проблеми і перспективи інтеграції елементів контролю у навчальному процесі // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 1. – С. 135-138 (0,4 авт. арк.).

7. Джулай Л. І. До питання експериментальної перевірки впливу системи контролю на рівень знань і вмінь студентів медичного коледжу // Cучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. – Вип. 6. – С. 189-195 (0,6 авт. арк.).

Науково-методичні матеріали

8. Джулай Л. І. Короткий тлумачний словник медичних термінів. – Львів: Сполом, 2002. – 44 с. (3,0 авт. арк.).

9. Козловська І., Якимович Т., Джулай Л. Основні поняття, закономірності та принципи сучасної дидактики. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. – 24 с. (0,3 авт. арк.).

10. КозловськаІ., Джулай Л., Якимович Т. Короткий словник основних понять сучасної дидактики. – Львів: ОНМЦ ПТО, 1999. – 12 с. (0,15 авт. арк.).

Навчальні програми

11. Джулай Л. І. Основи терапії з патологічною анатомією і патологічною фізіологією: Програма для студентів медичних училищ (Спеціальність 5.11010301 – “Лабораторна справа”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів, 1995 . – 23 с. (1,0 авт. арк.).

12. Джулай Л. Перша медична допомога: Програма для студентів медичних училищ (Спеціальність 5.11010301 – “Лабораторна справа”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів, 1995. – 15 с. (0,6 авт. арк.).

13. Жовнірчук В. Р., Джулай Л. І. Перша медична допомога: Програма для студентів медичних училищ (Спеціальність 5.11010602 – “Стоматологія ортопедична”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів, 1995. – 15 с. (0,6 авт. арк.).

14. Шегедин М. Б., Джулай Л. І., Смачило І. С. Клінічна патологія: Програма для студентів медичних училищ (Спеціальність 5.11010301 – “Лабораторна діагностика”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів, 2004. – 27 с. (0,9 авт. арк.).

Матеріали конференцій і тези

15. Джулай Л. I. Використання інтегровано-модульного контролю знань і вмінь студентів в навчально-пізнавальному процесі // Педагогічна практика і філософія освіти: Мат-ли Міжнарод. наук.-практ. конф. – Полтава: ПОІПОПП, 1997. – С. 54 (0,1 авт. арк.).

16. Джулай Л. І. Структурування навчального матеріалу в процесі контролю інтегрованих знань студентів медичних коледжів // Інтеграція елементів змісту освіти: Мат-ли міжнар. конф. – Полтава: ПОІПОПП, 2000. – С. 101-103 (0,3 авт. арк.).

17. Якимович Т. Д., Джулай Л. І. До питання про філософські основи дидактики // Концепція гуманізму в встановленні розвитку системи національної педагогічної освіти: Мат-ли Міжнар. конф. – Одеса: Астропроект, 1998. – С. 91-93 (0,1 авт. арк.).

18. Козловська І., Дорошевскі Є., Джулай Л. Співпраця в галузі професійної освіти як передумова підготовки фахівця нового типу // Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії: М-ли міжн. наук. конф. – Львів: Українські технології, 2003. – С. 83-85 (0,05 авт. арк.).