Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Гідрологія суши, водні ресурси, гідрохімія


4. Горбачова Людмила Олександрівна. Чинники, структура і динаміка виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком у басейні Прип'яті: дис... канд. геогр. наук: 11.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Горбачова Л.О. Чинники, структура і динаміка виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком у басейні Прип’яті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.07 – гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія. – Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Досліджені чинники, умови та динаміка виносу розчиненого цезію-137 із водним стоком в транскордонному басейні Прип’яті. Проведено територіально-часовий аналіз радіоактивного забруднення басейну цезієм-137. Наведено результати дослідження розподілу внутрішньорічного водного стоку Прип’яті за період 1987-2002 рр. Розроблено балансовий метод оцінки ролі різногенезисних складників водного стоку у формуванні виносу розчиненого цезію-137. Виконано кількісну оцінку середньої активності розчиненого цезію-137 у річному стоці Прип’яті та його складниках та визначена структура і величини його виносу з цими складниками. Деталізовано і удосконалено моделі довготермінової динаміки питомої активності цезію-137 у Прип'яті з урахуванням генезису її живлення. Розроблено і реалізовано методичні підходи до розрахунково-прогнозного моделювання коефіцієнтів змиву розчиненого цезію-137 за різними складниками живлення річки. Результати можуть бути використані органами охорони довкілля при плануванні та реалізації еколого-реабілітаційних заходів на радіоактивно забруднених водозборах.

1. На основі узагальнення та систематизації наявної інформації створено базу знань та даних для басейну Прип’яті про пріоритетні чинники і умови процесів перерозподілу і виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком, враховуючи динаміку та склад викиду внаслідок Чорнобильської катастрофи, кількісний розподіл і специфіку чорнобильських випадів та їх розпаду, вторинне радіоактивне забруднення цезієм-137 поверхневих та підземних вод, зміну його активності в ґрунтах водозбору, стокові, водно-ерозійні та інші процеси, що безпосередньо зумовлюють змив радіонуклідів. Виконано кількісну оцінку надходження розчиненого цезію-137 у річкову мережу Прип'яті з різних ділянок водозбору за багатоліття і в результаті полікритеріального аналізу обрано репрезентативну для мети роботи ділянку басейну від витоку до створу Мозир, яка характеризує «водозбірно-обумовлене» джерело забруднення вод річки, що є агрегацією великих за площею полів, однорідних за рівнями і формами радіоактивної забрудненості ґрунту.

2. З метою подальшої змістовно та генетично диференційованої оцінки виносу цезію-137 розглянуто фізико-географічні умови басейну, що впливають на формування водного стоку Прип’яті, характеристики річкової мережі та прип’ятської долини і заплави, особливості внутрішньорічного розподілу стоку, у т.ч. систематизовано багаторічні дані щодо коливань рівнів і витрат води у Прип’яті та зміни температури повітря і атмосферних опадів у постчорнобильський період. Все це дозволило оперувати з комплексним інформаційним базисом про щорічний розподіл водного стоку різного генезису та комбінаційні і часові особливості ситуацій у живленні річки, втіленим насамперед у комп’ютерний набір розчленованих гідрографів водного стоку Прип'яті за 1987-2002 рр. та тематичну кількісну оцінку основних поверхневих та підземних складників живлення річки.

3. Розроблено балансовий метод визначення структури і величин виносу розчиненого цезію-137 з різногенезисним водним стоком. Комплексність методу у цілому зумовлена тим, що він базується на певних систематизованих змістовних оцінках збалансованої структури виносу радіонукліда з водним стоком та математичних розрахунках, в основу яких покладено насамперед обґрунтоване і послідовне застосування принципу «виваження» значень загальної середньої питомої активності радіонукліда для заданих внутрішньорічних періодів за об’ємами обумовлених складників живлення річки, що при цьому розглядаються.

4. При реалізації балансового методу, по-перше, проведено кількісну оцінку щорічної середньої активності розчиненого цезію-137 у різних складниках внутрішньорічного стоку на досліджуваній ділянці прип'ятського басейну за період 1987-2002 рр. із задовільною за результатами перевіркою обґрунтованості отриманих закономірностей на додатково залучених матеріалах моніторингу забруднення підземних вод. По-друге, для цієї ж ділянки і періоду отримана структура і величини виносу цезію-137 з різногенезисним поверхневим і підземним водним стоком. Така структура залежить від гідрометеорологічних особливостей формування стоку кожного року та його водності і в середньому за багатоліття характеризується переважанням виносу радіонукліда з поверхневими складниками живлення у цілому – 67%, у т.ч. із сніговим 49%, дощовим 14% та зимових паводків 4%, над виносом із підземним (за рахунок ґрунтового) стоком – 33%, хоча для окремих років останній може бути більшим як за загальний «поверхневий» винос, так і за найістотніші за виносом компоненти останнього.

5. Деталізовано модель динаміки середньорічної питомої активності розчиненого цезію-137 у річках, що пропорційна функції середньої відносної активності обмінних його форм в поверхневому шарі ґрунту на водозборі, за рахунок розробки як окремих відповідних моделей за складниками живлення, так і моделі загальної питомої активності, що синтезує зазначені складники. При цьому удосконалено структуру та способи параметризації таких нових за змістом моделей внаслідок універсалізації застосування функції відносної активності обмінних форм у ґрунті, у т.ч. у запропонованому її емпіричному вигляді для досліджуваного водозбору, та використання рівнянь лінійних трендів для залежностей, що розглядаються, за заданими складниками водного стоку. Верифікація зазначених деталізованих і удосконалених моделей засвідчила правомірність засновків їх отримання та прийнятність моделей для розрахунків.

6. Проаналізовано чинники і фази часової динаміки коефіцієнтів змиву розчиненого цезію-137 для різних складників живлення річки з оцінкою можливості і способів їх врахування у розрахункових залежностях або моделях. Вирізнено «швидку» (1987-1990 рр.) та «повільну» (з 1990 р.) фази динаміки процесів змиву, які характеризують періоди, відповідно, з тією, що формується, інерційністю цих процесів, та з сформованою їх інерційністю. Запропоновано та реалізовано для досліджуваного водозбору новий графоаналітичний метод розрахунково-прогнозного моделювання коефіцієнтів змиву цезію-137 для річного стоку та його генетичних складників, який базується на відповідному диференційованому визначенні «вихідних» коефіцієнтів змиву та застосуванні їх як стійких параметрів у рівняннях трендів для періоду сформованої інерційності процесів змиву, що обумовлює і «універсальність» вигляду таких рівнянь для практичних задач моделювання.

7. Розроблено і реалізовано нову методику розрахунку коефіцієнтів змиву як відношення водно-стокового, розподіленого за генетичними компонентами, виносу розчиненого цезію-137, унормованого за адекватними шарами стоку, до активності обмінних форм радіонукліда у ґрунтах обраного водозбору. Доведено, що застосування саме таких відношень імітує чисельне відображення у часі процесів змиву, сформованих за їх інерційністю для будь-якого періоду. Це зумовлює стійкість параметрів відповідних зазначеним відношенням і запропонованих для використання розрахунково-прогнозних рівнянь експоненційних трендів, отриманих вже за весь досліджуваний період для різних складників живлення річки та річного стоку у цілому. Отже, параметри цих рівнянь, як і розраховані за графоаналітичним методом «вихідні» коефіцієнти змиву, можуть правити за сталі, ландшафтно-геохімічно обумовлені, інтегральні модельні показники процесів змиву цезію-137 з водозбору, що спільно з відповідними трендами визначають своєрідність часової динаміки таких процесів для річного стоку та його генетичних складників.

8. У цілому всі методично-прикладні здобутки роботи мають визначену перспективу їх подальшого розвитку і втілення, передусім в процесі оцінювання та прогнозування змін стану радіоактивно забруднених річкових басейнів при їх районуванні та категоруванні з метою вибору та імплементації довготермінових та оперативних заходів з екологічної реабілітації цих басейнів.

Публікації автора:

Статті

1. Горбачёва Л.А., Христюк Б.Ф. О водном стоке реки Припять в постчернобыльский период // Наук. праці УкрНДГМІ. – 2001. – Вип. 249. – С.147-153 (персональний внесок 70 % – методична постановка задачі, проведення досліджень, аналіз і узагальнення їх результатів; внесок Б.Ф.Христюка 30% – збір та узагальнення вихідних даних).

2. Войцехович О.В., Горбачова Л.О. Ефективні коефіцієнти змиву цезію-137 для басейну р.Прип’ять // Наук. праці УкрНДГМІ. – 2002. – Вип. 250. – С. 278-287 (персональний внесок 50 % – збір даних, проведення досліджень та узагальнення їх результатів; внесок О.В.Войцеховича 50% – методична постановка задачі і аналіз результатів).

3. Горбачёва Л.А. Влияние генезиса водного стока на самоочищение бассейна р.Припять от радионуклидов цезия-137 // Метеорологія, кліматологія та гідрологія.–2003. –Вип.47. – С. 161-167.

4. Горбачова Л.О., Самойленко В.М. Графоаналітичний метод визначення «вихідних» коефіцієнтів змиву цезію-137 (на прикладі басейну річки Прип’ять) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2004. – Т.6. – С.240-245 (персональний внесок 70% – збір даних, проведення досліджень, аналіз і узагальнення їх результатів; внесок В.М.Самойленка 30% – методична постановка і супровід вирішення задачі).

5. Горбачёва Л.А. Детализация модели долговременной динамики содержания цезия-137 в реках с учетом генезиса питания // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. – 2004. – Вип. 48. – С.322-328.

6. Горбачова Л.О. Особливості формування забруднення цезієм-137 ґрунтового складника водного стоку в басейні р.Прип'ять // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. пр. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т. 3. – С. 285-287.

Матеріали конференцій

7. Войцехович О.В., Горбачёва Л.А., Христюк Б.Ф. Оценка тенденций и генезиса источников формирования смыва радионуклидов постчернобыльского происхождения в бассейне реки Припять на основе данных многолетних наблюдений // Матеріали міжнародної конференції «Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища – 2002». – Одеса. – 2002. – Ч.2. – С. 224-229 (персональний внесок 60% – методична постановка задачі, проведення досліджень, аналіз і узагальнення їх результатів; внесок О.В.Войцеховича 20% – практичні консультації; внесок Б.Ф.Христюка 20% – комп’ютерна обробка картографічного та графічного матеріалу).

Тези доповідей

8. Горбачёва Л.А. Оценка роли различных типов питания реки Припять в деконтаминации её бассейна от загрязнения радиоцезием // Тезисы докладов VI международной научно-практической конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Экология. Человек. Общество». – К.: 2003. – С. 116.

9. Горбачёва Л.А. Коэффициент смыва цезия-137 в бассейне реки Припять как универсальный водосборный параметр // Тези доповідей II Всеукраїнської наукової конференції «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія». – К.: Ніка-Центр. – 2003. – С. 168.