Анотація до роботи:

Білоус І.В. Чинники ризику розвитку та шляхи профілактики системної гіпоплазії емалі зубів у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, Івано-Франківськ, 2003.

У ході проведених досліджень встановлено, що частота некаріозних уражень у дітей, які проживають у рівнинній зоні ендемічного дефіциту йоду та фтору складає 48,95%. Половина з них приходиться на СГЕ, межі якої коливаються від 15,96% у зоні підвищеного радіаційного навантаження до 32,46% на території з хімічним антропогенним забрудненням. Виділені клінічні варіанти перебігу СГЕ супроводжуються помірним пригніченням функціональних реакцій організму. Для їх корекції застосовували ендогенно фітоадаптоген «Біотрит-Дента» і регулятор мінерального обміну «Відеїн-3» з наступним глибоким фторуванням дефектів, що попередило розвиток ускладнень у 83,76% випадків. Встановлено, що чинники, які детермінують розвиток СГЕ об’єднуються у 2 групи – генетичні фактори і фактори середовища, математичний аналіз яких дав можливість розробити спосіб доклінічної діагностики СГЕ і виділити групу дітей з ризиком формування патології. Розроблений і апробований метод патогенетичної профілактики СГЕ привів до редукції легких форм захворювання у 27,07% випадків.

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне обгрунтування і нове клінічне рішення наукового завдання, яке полягає у вивченні детермінуючих чинників ризику розвитку патології та встановленні глибини порушень функціональних реакцій організму дітей при системній гіпоплазії емалі зубів, що визначило доцільність призначення з метою лікування, попередження розвитку ускладнень захворювання та профілактики формування патології препаратів метаболічної і патогенетичної корекції з наступною оцінкою ефективності їх дії.

2. Ситуаційний аналіз дозволив установити, що поширеність некаріозних уражень зубів у дітей, які проживають у рівнинній зоні складає 48,95%, поступаючись по частоті тільки карієсу зубів (87,64%). Із них половина приходиться на системну гіпоплазію емалі зубів, межі якої коливаються від 15,96% у зоні підвищеного радіаційного навантаження до 32,46% на території з хімічним антропогенним забрудненням.

3. Проведений множинний регресійний аналіз чинників ризику розвитку системної гіпоплазії емалі зубів дозволив визначити фактори, які детермінують форму тяжкості патології у дітей з генетичною схильністю.

4. Для дітей з системною гіпоплазією емалі зубів є характерними метаболічні порушення, які проявляються змінами мінерального обміну, розбалансованістю систем неспецифічного і специфічного захисту, дезрегуляцією функціонального стану генотипу. Ступінь цих змін знаходиться у прямій

залежності від важкості захворювання, що послужило обгрунтуванням для застосування комплексної поетапної метаболічної терапії.

5. Включення у комплекс лікувально-профілактичних заходів при СГЕ медикаментозних ремінералізаторів (місцево – силікату фтору і гідроксиду міді на фоні ендогенного застосування «Біотриту-Дента», який має адаптогенний, остеотропний, імуномоделюючий, токсикопротекторний ефекти і регулятора мінерального обміну «Відеїну-3», а для пломбування проблемних ділянок зубів – склоіономерних цементів) сприяє відновленню мінералізуючої функції ротової рідини, обмежує розвиток локальних ускладнень у 83,76% випадків, коректує метаболічні дефекти організму.

6. Запропонований і впроваджений метод доклінічної діагностики СГЕ з використанням генетичного тестування та математичних моделей факторіальних взаємозв’язків підвищує ефективність діагностики розвитку патології і дозволяє у 94,6% випадків виділити серед загальної популяції дітей групу ризику з метою впровадження превентивних профілактичних заходів.

7. Запропонований нами спосіб патогенетичної профілактики СГЕ з ендогенним використанням «Біотриту-Дента» і «Відеїну-3», який характеризу-ється ремодулюючою і генопротекторною дією, сприяє зменшенню частоти розвитку легких форм патології на 27,07%.

Публікації автора:

1. Білоус І.В. Вплив комплексу факторів довкілля на функціональний стан генотипу соматичних клітин при гіпоплазії емалі // Вісник стоматології. – 2001. – № 5. – С. 90-91.

2. Білоус І.В. Прогнозування генетичних наслідків антропогенного забруднення в межах певної територіальної популяції // Гигиена населенных мест (Выпуск 38). – Том ІІ. – К.: «Поли мед». – 2001. – С. 364-367.

3. Білоус І.В., Казакова Р.В. Епідеміологія некаріозних уражень зубів у дітей, які проживають на геобіохімічних територіях дефіциту йоду та фтору // Галицький лікарський вісник. – 2003. – № 1. – С. 24-26. Здобувачем проведено аналіз літератури, епідеміологічні дослідження, статистичну обробку матеріалу, оформлення статті до друку. Співавтором проведено загальне редагування статті.

4. Білоус І.В., Казакова Р.В. Віддалені результати лікування системної гіпоплазії емалі зубів у дітей та профілактика її ускладнень // Вісник стоматології. – 2003. – № 4. – С. 65-68. Здобувачем проведено аналіз літератури, збір матеріалу, клініко-лабораторне обстеження дітей, статистичну обробку матеріалу, оформлення статті до друку. Співавтором проведено загальне редагування статті.

5. Деклар. пат. України, UA 50025 А. 7 А61В10/00. Спосіб доклінічної діагностики аномалій розвитку зубів у дітей: Деклар. пат. України, UA 50025 А. 7 А61В10/00/ Білоус І.В., Палійчук І.В., Ковальчук Л.Є., Білоус О.Т. (Україна). – № 2000105814; Заявл. 16.10.2000; Опубл. 15.10.2002. Бюл. № 10. – 2 с. Здобувачем розроблено і апробовано спосіб доклінічної діагностики у дітей. Співавтором Палійчуком І.В. проведено патентний пошук, застосування способу при ортопедичній патології. Співавтором Ковальчук Л.Є. проведено науковий аналіз матеріалу. Співавтором Білоус О.Т. оформлено заявку на винахід, впроваджено спосіб при хірургічній вродженій патології.

6. Билоус И.В. Математическая модель генетической отягощенности детей с системной гипоплазией эмали зубов в комплексе привентивной диагностики // Материалы І Междун. славянской науч.-практич. конф. стоматологов. – Одесса: Астропринт. – 2002. – С.85-86.