КЛЕОФАСТОВА Тетяна Вікторівна. "Червоне Колесо" О.І.Солженіцина в контексті розвитку російської літератури ХХ століття. : Дис... д-ра наук: 10.01.02 - 2002.
Анотація до роботи:
Клеофастова Т. В. “Червоне Колесо” О. І. Солженіцина в контексті розвитку російської літератури ХХ століття – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, Київ, 2002.
У дисертації вперше досліджується найвизначніший твір рубежу тисячоліть – десятитомна епопея лауреата Нобелівської премії О.Солженіцина “Червоне Колесо”.
Висвітлюються витоки метаісторичних процесів, які відбуваються в спільноті східнослов”янських народів у ХХ столітті, розкривається надзавдання роману-епопеї – формування морально-етичного імперативу людської спільноти в новому, третьому тисячолітті з урахуванням трагічного історичного досвіду Росії. Осмислюється новаторський характер “Червоного Колеса”, ідентифікується й одержує термінологічне визначення специфічний літературний феномен – новий вид історичного роману – історико-дослідницький роман-епопея, який синтезує в собі ознаки наукового дослідження й художнього твору, що уперше з’явився в кінці ХХ століття в творчості О.Солженіцина. Визначається своєрідність його архітектоніки, генотипні та фенотипні особливості.
У сукупності завдань, що забезпечують цілісність дисертаційного дослідження, центрувальними є не тільки проблеми жанрової екзистенції роману-епопеї, наративні й хронотипні особливості його архітектоніки, а й розкриття естетико-онтологічного потенціалу досліджуваного твору. Зокрема, простежуються особливості художньої екстраполяції російської літературно-філософської думки ХХ століття (В. Соловйов, П. Флоренський, М. Лосський та ін.) в епопеї “Червоне Колесо”, розглядаються загальні закономірності художньо-історичної адекватності, морально-філософського імперативу в творчості Л.Толстого, Ф.Достоєвського, О.Солженіцина, висвітлюються особливості сприйняття історичного процесу як метафізичної реальності. Встановлюється роль і місце “Червоного Колеса” в російській літературі ХХ століття в контексті христоцентричної концепції буття.
Завданням реферованої дисертаційної роботи є комплексний монографічний аналіз видатного твору рубежу тисячоліть – роману-епопеї “Червоне Колесо” О. Солженіцина. Результати дослідження, вперше здійсненого у вітчизняному літературознавстві, дозволяють дійти таких висновків.
На думку дисертанта, у творі О.Солженіцина “Червоне Колесо” присутні всі необхідні ознаки епопеї, одностайно визнані дослідниками: а) епопея – це твір, що розповідає про життя народу в переломні моменти історії; б) в епопеї приватне життя особистості якнайтісніше пов'язане з історією нації; в) мета епопеї – показати долю цілого народу, відтворити його минуле й сьогодення, зазирнути в майбутнє; г) для епопеї характерним є народно-героїчне начало; д) епопея – твір, в якому історичні катаклізми постають як наслідок цілеспрямованих дій певної частини соціуму; е) для епопеї властиве відтворення епічної моделі світу.
Роман-епопея в даний час, як відзначають дослідники, наймолодший жанр, – йому всього понад сто років, і з'явився він у Росії – в творчості Льва Толстого. Природно, що в своїх оцінках творів епопейного плану, що були написані після “Війни і миру”, літературознавці спираються на досвід Л.Толстого, оскільки жанр роману-епопеї вже після нього дістав подальший розвиток у творчості російських і зарубіжних письменників.
Саме цим пояснюється намір дисертанта зіставити дві епопеї – “Війну і мир” Л.Толстого й “Червоне Колесо” О.Солженіцина, що побачили світ з розривом майже в сторіччя. Вже стало традиційним кожний новостворений епічний твір порівнювати з епічним шедевром Л.Толстого. Але, звичайно, все розмаїття і складність проблем перебудови світу, в його подальшому розвиткові, не могло (та й не повинно) втілитися у форму, вперше відлиту у “Війні і мирі”, незважаючи на всю досконалість цього твору, відзначену ще сучасниками письменника.
У дисертації докладно аналізується полеміка навколо “Війни і миру”, оскільки історія повторюється: майже через століття навколо роману-епопеї О.Солженіцина “Червоне Колесо” точитиметься така ж запекла дискусія. На основі літературознавчого аналізу твору О.Солженіцина “Червоне Колесо” дисертант дійшов висновку, що такі жанрово-термінологічні визначення, як філософсько-історичний роман, роман-дослідження, історичний надроман, постмодерністський роман, історична хроніка, не відповідають дійсному масштабові “Червоного Колеса”. Тим більше, що й сам автор назвав свій твір епопеєю.
О.Солженіцин написав книгу про життя Росії періоду першої світової війни та революцій на достовірному історичному матеріалі. Надзавданням письменника було ствердження моральних імперативів і нової моделі буття як для Росії, так і для всього людства з урахуванням трагічного історичного досвіду Росії. Відповідно до мети й завдань письменника формувався і новий різновид жанру - історико-дослідницький роман-епопея. Теоретичні припущення істориків літератури стосовно того, що роман - це вільна у своєму виявленні жанрова форма (В.Бєлінський), “єдиний жанр, котрий установлюється і не є готовим” (М.Бахтін), природне оптимальне завершення ряду прозаїчних жанрів (О.Чичерін), – одержали художнє втіленння в романі-епопеї “Червоне Колесо” О.Солженіцина. Саме тому в світовому літературознавстві цього письменника сприймають як творця жанрів, котрі раніше не існували, як “конструктора жанрів” (Р. Темпест). Відбулося те, що, за спостереженнями В. Жирмунського, мало місце не раз у світовій літературі: індивідуальні ознаки видатного твору стають ознаками жанровими.
“Червоне Колесо” – твір могутнього, об'ємного масштабу, незвичайно самобутній за формою та змістом – досі ще не одержав вичерпної належної оцінки в критиці 80 – 90-х років ХХ століття. Одна з причин цього – художнє новаторство твору, особлива світоглядна позиція автора, в творчості якого знайшли втілення вищі духовні надбання й устремління християнського порядку.
О.Солженіцин – один із небагатьох наших сучасників, хто наприкінці ХХ століття зумів дати всеохоплюючу характеристику тієї духовної, політичної, національної кризи, яку несуть людству тоталітарні режими. Вся його творчість, а зокрема “Червоне Колесо”, спрямовані на утвердження традиційних гуманістичних цінностей з урахуванням жорстокого досвіду революцій і тоталітарних режимів. І цей досвід має глобальне, вселюдське значення. На думку багатьох дослідників, Росія на порозі ХХІ століття перебуває на одному із найкрутіших поворотів своєї історії. Творчою особистістю, здатною закликати співвітчизників до усвідомлення й розуміння того, що відбулося з Росією, насамперед – до примирення, на сьогодні в російській літературі є саме Олександр Солженіцин. Унікальність життєвого шляху письменника, особливості його історіософської концепції сприяли створенню художнього феномену “Червоного Колеса”, жанр якого ми визначаємо як історико-дослідницький роман-епопея.
Розглядаючи “Червоне Колесо” з позицій художнього досвіду кінця ХХ століття, можна твердити, що поетична система Солженіцина є вільною, полісуб'єктною, поліелементною, вона відкриває шлях до багатогранного художнього синтезу, якого прагне сучасна світова література.
Амбівалентність солженіцинської прози – світоглядна, стильова, смислова, сюжетно-композиційна, жанрова – це результат її “маргінальності”, культурно-художньої й документальної пограничності, своєрідного художнього синкретизму.У ХХ столітті, коли світові війни, революції спонукали до дії мільйони людей, соціальна практика істотно розширила межі художньої літератури.
Солженіцин увів до сфери художнього фактори позалітературного ряду (безліч історичних персонажів, газетні монтажі, розділи-кіноекрани, Календар революції як поєднувальну ланку Вузлів і т.ін.) і зумів створити новий різновид історичного роману-епопеї з унікальними генотипними й фенотипними художніми структурами. У творчості письменника, і зокрема в “Червоному Колесі”, межі художньої літератури, політичної історії й соціальної практики стали прозорими й взаємопроникними, а в центрі розповіді постає сама історія. Роман-епопея був народжений “на межі можливого” – на перетині мистецтва й науки, культури й політики, філософії та релігії, завдяки пристрасному бажанню автора показати докорінні зміни Росії на початку ХХ століття й осмислити шляхи її подальшого розвитку.
Особливий склад почуттів і думок О.Солженіцина визначає художній світ його творів, художню індивідуальність його книг – своєрідного духовного й літературного феномену межі тисячоліть.
Інноваційною ідеєю дисертації є твердження про те, що в новому тисячолітті склалися творчі й перспективні передумови для парадигмального зрушення, для формування плідного синтезу науки, релігії, філософії, художньої творчості. Відбувається поступове подолання розриву між різними рівнями пізнання світу, настає час народження нової світоглядної парадигми – синергетичної. Саме в такому ідейному контексті розкривається художній ціннісно-смисловий універсум “Червоного Колеса” – твору, архетипно співпричетного до сакральної глибинної першореальності, до тих загальнолюдських цінностей, що закладені в христоцентричній моделі буття.
Публікації автора:
Основні публікації
Клеофастова Т. В. Художественный космос эпопеи А. Солженицына “Красное Колесо” : Монография. – К.: Collegium, 1999. - 331 с. (18,1 др. арк.).
Христоцентрическая модель бытия в восточнославянской литературно-философской традиции / Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. – Випуск 2. – Київ, 2000. - С. 200-208 (0,8 др. арк.).
Художественная парадигма идейного космоса романа-эпопеи А. И. Солженицына “Красное Колесо” / Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. - Випуск 3. – Київ, 2000. - С. 523-529 (0,7 др. арк.).
Принцип антиномии и аритмологии в романе-эпопее А. И. Солженицына “Красное Колесо” / Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. .– Випуск 4. - Київ, 2001.– С. 345-355 (0,9 др. арк.).
Синтез документализма и художественности: особенности демифологизации и десакрализации в архитектонике романа-эпопеи А.И.Солженицына “Красное Колесо” / Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. - Випуск 5. - Київ, 2001. - С. 268-272 (0,6 др. арк.).
Женские образы в романе-эпопее А. Солженицына “Красное Колесо” / Литературоведческий сборник. - Выпуск 4. – Донецк: ДонНу, 2000. - С.152-162 (0,7 др. арк.).
История создания и особенности архитектоники романа-эпопеи А.Солженицына “Красное Колесо” / Збірник наукових праць “Південний архів”. - Філологічні науки. – Випуск 10-11. – Херсон: OLDI, 2000. - С.263-278 (0,6 др. арк.).
Особенности социально-политического феномена революции: от “Бесов” Достоевского к “Красному Колесу” Солженицына / Достоевский и ХХ век. Русская литература: Исследования. Сб. научных трудов Киевского национального ун-та имени Тараса Шевченко. – Выпуск 2. – Киев: Логос, 2000. - С.115-117 (0,2 др. арк.).
Личность писателя в потоке истории (на материале советской ленинианы) / Збірник наукових праць “Південний архів”. - Філологічні науки. – Випуск 12. - Херсон: Айлант, 2001. - С.197-205 (0,8 др. арк.).
“Червоне Колесо” О.Солженіцина в контексті розвитку нової метафізичної парадигми ХХ1 століття / Вісник Київського національного лінгв. ун-ту. - Серія Філологія. – Том 4. -№ 2. - Київ, 2001.- С.144-150 (0,6 др. арк.).
Классическая и неклассическая парадигмы обществознания и проблема выбора в эпопее А. Солженицына “Красное Колесо” // Мова і культура. – Випуск 2. - Т. 3. – Київ: Граффіті Груп, 2000. - С. 189-195 (0,6 др. арк.).
Коэволюция природы и человека в романах-эпопеях Л. Толстого “Война и мир” и А. Солженицына “Красное Колесо” // Мова і культура. - Т.4. – Киев: Collegium, 1997. - С.62-67 (0,7 др. арк.).
Метазадача и особенности нравственного императива романа-эпопеи А.Солженицына “Красное Колесо” // Мова і культура. – Том 1. – Киев: Collegium, 1998. - С.90-96 (0,6 др. арк.).
Любовь как категория счастья в романе-эпопее А. Солженицына “Красное Колесо” // Мова і культура. – Випуск 3. - Т. 4. – Київ: Граффіті Груп, 2001. - С.145-150 (0,5 др. арк.).
Особенности презентации романа-эпопеи А. Солженицына “Красное Колесо” в аудитории иностранных студентов-филологов // Мова і культура. – Випуск 3. - Т. 5. – Київ: Граффіті Груп, 2001. - С.94-99 (0,6 др. арк.).
Достоевский и современность: общность нравственного императива в творчестве Ф. Достоевского и А. Солженицына // Русский язык и литература в учебных заведениях. - 2001. - № 6. - С.7-13 (0,6 др. арк.).
Нотатки про сучасну афганську літературу: “Я вам з афганського краю послання привіз” // Всесвіт. - 1986. - №4. - С.141-144 (0,8 др. арк.).
“… Щоб жити й боротися заново”(До питання про типологічну спільність в”єтнамської та афганської поезії) // Радянське літературознавство. - 1985. - № 2. - С. 62-65 (0,5 др. арк.).
Новые штрихи к биографии Горького (Последние годы жизни) / Славянская культура в современном мире (Изучение и преподавание в иноязычной аудитории). Материалы ІІ Международного семинара. – Киев: КГПИИЯ, 1992. - С.26-27 (0,2 др. арк.).
Роль автора-повествователя в структуре романа-эпопеи А. Солженицына “Красное Колесо” / Славянская культура в современном мире (Изучение и преподавание в иноязычной аудитории). Материалы ІІІ Международного семинара. - Киев: КГПИИЯ, 1994. - С.49-50 (0,2 др. арк.).
Актуальность и полемичность книги М. Горького «Несвоевременные мысли» / Славянская культура в современном мире (Изучение и преподавание в иноязычной аудитории). Материалы І Международного семинара. – Киев: КГПИИЯ, 1990. С.45-46 (0,2 др. арк.).
К вопросу о хронотопической структуре романа-эпопеи А. Солженицына “Красное Колесо” // Мова і культура. – Часть 3. – Киев: Collegium, 1996. - С.196-197 (0,2 др. арк.). (У співавторстві).
М.Горький и современная афганская проза / Русский язык и литература в общении народов мира: Проблемы функционирования и преподавания . Тезисы докладов и сообщений VII Международного Конгресса преподавателей русского языка и литературы. - Т.2. - М.: Русский язык, 1990. - С.52 (0,1 др. арк.).
Додаткові публікації
Истоки христоцентризма в художественной структуре романа-эпопеи А.Солженицына “Красное Колесо” / Вісник Київського інституту “Слов’янський університет”. - Випуск 9. - Київ, 2001.- С.243-247 (0,6 др. арк.).
Образ России в романе-эпопее А. Солженицына “Красное Колесо” / Сборник научных трудов. - Русистика . - Выпуск 1. – Киев: Изд-во “Київський університет”, 2001. - С.96-101 (0,7 др. арк.).
Тема Великой Отечественной войны в творчестве современных советских прозаиков (Методические рекомендации, задания и тексты по курсу советской литературы).- Часть І.– Киев: КГПИИЯ, 1987. – 47 с. (1,95 др. арк.).
Тема Великой Отечественной войны в творчестве современных советских прозаиков (Методические рекомендации, задания и тексты по курсу советской литературы). - Часть ІІ. – Киев: КГПИИЯ, 1990. - 52 с. (2,1 др. арк.).
Особенности использования энергемы художественного слова в раскрытии национального характера персонажей романа А. Солженицына “Август Четырнадцатого” // Мова і культура. - Т.4. – Киев: Collegium, 1997. - С.67-73 (0,5 др. арк.).
Художественный феномен рубежа тысячелетий – историко-исследовательский роман- эпопея А. Солженицына “Красное Колесо”// Мова і культура. – Випуск 2. - Т. 3. – Київ: Граффіті Груп, 2000. - С.181-188 (0,6 др. арк.).
