Соляник Євген Анатолійович. Бурштин покривних відкладів Українського Полісся : Дис... канд. наук: 04.00.01 - 2002.
Анотація до роботи:
Соляник Є.А. Бурштин покривних відкладів Українського Полісся. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01. – загальна та регіональна геологія. Відділ геології антропогену ІГН НАН України, Київ, 2002.
Робота присвячена вивченню проявів бурштину в четвертинних утвореннях Українського Полісся. Встановлені характерні особливості залягання бурштину та механізми його концентрації у відкладах, представлених гляціальними, флювіо- (лімно-) гляціальними, алювіальними, озерними, болотними, елювіально-делювіальними, делювіальними і еоловими генетичними типами осадків. На основі вивчення речовинного складу бурштиновміщуючих порід уточнюються джерела надходження бурштину у відклади, що вміщують його як у первинному, так і у перевідкладеному стані. Обгрунтовується припущення про перспективну бурштиноносність гляціальних та флювіогляціальних відкладів наревського та окського віку.
Проведені дослідження бурштиноносності четвертинних відкладів та особливостей їх літологічного складу дозволили зробити такі висновки:
Розсипи бурштину у відкладах четвертинного віку в Українському Поліссі представлені в утвореннях гляціального, флювіо- (лімно-) гляціального, алювіального, озерного, болотного, елювіально-делювіального, делювіального і еолового генезису. Найбільш суттєвий вплив на формування антропогенових розсипів бурштину мала екзараційно-акумулятивна діяльність дніпровського льодовика.
Нижньонеоплейстоценові відклади наревського та окського віку є потенційно бурштиновміщуючими у межах улоговин льодовикового випахування та розмиву.
У межах Волинського Полісся ділянками з можливо максимальними для моренних і флювіогляціальних відкладів вмістом бурштину є: 1) моренні та моренно-зандрові слаборозчленовані рівнини з відносно потужним покривом відкладів, сформовані у межах блоків, які зазнавали відносних опускань; 2) кінцево-моренні утворення напірного, насипного, нашарованого типу; 3) зандрові, слаборозчленовані рівнини з потужним покривом відкладів, які формувалися у межах блоків, що зазнали відносного опускання.
Найбільш перспективними на виявлення розсипів бурштину з максимальним вмістом в утвореннях антропогену є флювіогляціальні відклади, що утворюють зандро-дельти в межах Стир–Горинського межиріччя.
Четвертинні бурштиновміщуючі відклади різних генетичних типів за мінеральним складом близькі як між собою, так і з підстеляючими відкладами палеогену і неогену та корою вивітрювання кристалічних порід. Це вказує на переважно місцеве джерело їх живлення.
Петрографічний склад валунного і гравійно-галькового матеріалу представлений переважно місцевими породами, що вказує на місцеве джерело надходження бурштину в четвертинні відклади. Наявність валунного та гравійно-галькового матеріалу скандинавського походження вказує на можливий привніс деякої кількості бурштину з Прибалтики.
На попередній стадії пошукових робіт на бурштин рекомендується проводити польове визначення легкої фракції пісків невеликих навісок за вертикальним розрізом. Присутність у навісці дрібних крупинок бурштину вже вказує на можливу наявність у верстві більш крупних включень та концентрацій.
Публікації автора:
Соляник Е. А. Янтарь в четвертичных отложениях Украины // Геол. журн. - 2000. - № 1. - С. 102-104.
Соляник Е. А. Минеральный состав янтареносных отложений Клесовского и Новопетровского месторождений // Доп. НАН України. - 2001. - № 6. - С. 109-113.
Соляник Е. А. Неоплейстоценовые и голоценовые янтаресодержащие отложения Украинского Полесья // Геол. журн. - 2002. - № 1. - С. 88-92.
Solyanik E. A., Molchanoff S. A. On the Forecarpathian Region Palaeogeographical Conditions During the Middle Miocene in connection with the Amber-Bearing // Proceedings of the 3-d International Conference on Carpathian Euroregion Ecology.- Miskolc (Hungary). - 2000. - P. 90.
Неоплейстоценовые и голоценовые янтаресодержащие отложения Волынского Полесья // Материалы Третьего Всероссийского совещания по изучению четвертичного периода. - Т. 2. - Смоленск. - 2002. - С. 71-73.
