1. Результати дослідження є підставою для висновку, що для макроекономічного управління використовується в основному статистична звітність. Це пояснюється тим, що джерелом первинної інформації для Держкомстату, як і раніше, переважно є суцільна статистична звітність підприємств, в той час як їх фінансова звітність збирається, але в макроекономічному управлінні використовується не в повному обсязі. Встановлено, що однією з причин низької результативності макроекономічного управління є невисока якість облікової інформації. 2. Оцінюючи систему бухгалтерського обліку як базову систему показників для подальшого використання у статистиці, зокрема для побудови національних рахунків, можна зробити висновок, що деякі елементи системи бухгалтерського обліку потребують удосконалення з точки зору методології та поєднання їх за економічною суттю з показниками системи національного рахівництва. На нашу думку, система динамічного обліку є найбільш адаптованою для потреб національного рахівництва. Статистиків, як і бухгалтерів, у першу чергу цікавить ефективність господарської діяльності, проте цього разу мова йде про ефективність нації, а не підприємства. Пріоритетним завданням при реформуванні обліку повинна була б стати гармонізація системи показників у бухгалтерському обліку і національного рахівництва. Саме забезпечення співставності показників мікрорівня у плані рахунків з подальшим відображенням їх у фінансовій звітності надасть можливість ширшого її застосовування в макроекономічному управлінні. 3. Сьогодні спостерігається зіткнення інтересів користувачів зовнішньої звітності і осіб, що її формують. З проведеного дослідження ми можемо назвати наступні причини за якими фінансова звітність не може в повному обсязі застосовуватися для побудови національних рахунків: фінансова звітність побудована на внутрішніх правилах складання не завжди об’єктивно відображає факти господарського життя підприємства; між виникненням факту господарського життя підприємства, його реєстрацією і відображенням у фінансовій звітності спостерігається значний розрив у часі, а тому її інформація часто не відповідає дійсності; користувачі звітності незадоволені її складом і якістю (що понижує об’єктивність оцінки і прогнозу діяльності підприємства); темпи зростання форм фінансової звітності та її інформаційної насиченості відстають від темпів зростання потреб користувачів у фінансовій інформації. Ігнорування статистиками фінансової звітності, та небажання враховувати потреби статистичних органів при реформуванні бухгалтерського обліку призводить до збільшення облікових форм з однаковими економічними показниками, що ускладнює роботу як органам статистики, так і бухгалтерам підприємств, підвищує вартість облікової інформації. 4. Головними напрямами розвитку облікових систем для повнішого задоволення потреб макроекономічного управління є: - удосконалення і ширше використання показників бухгалтерської фінансової звітності, адаптація до них державної статистичної звітності та розширення сфери застосування вибіркових обстежень гармонізує ці види обліку, підвищує якість і знижує вартість інформації для макроекономічного управління; - посилення взаємодії між Держкомстатом, Міністерством фінансів та Податковою адміністрацією у створенні узгодженої методології та системи поширення даних; - паралельне впровадження міжнародних систем класифікації та реєстрів як у галузі бухгалтерського обліку так і в статистиці, що підвищить співставність показників для оцінки розвитку України і світового співтовариства; - розширення співробітництва між органами державної статистики та науковими установами в напрямку удосконалення методології розрахунку, отримання та використання мікро- і макропоказників в держаному управлінні. 5. Враховуючи історичні, соціальні та економічні особливості розвитку України, доцільним є запровадження державного регулювання і встановлення єдиних методологічних засад у створенні інформаційної системи держави, яка б з одного боку, передбачала дотримання всіма суб’єктами господарювання вимог нормативних актів, що формують українську систему облікового законодавства, а з другого відповідала міжнародному рівню інформатизації суспільства. | 