У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розроблено рекомендації щодо удосконалення теорії та практики бухгалтерського обліку і аудиту затрат та алькулювання виробничої собівартості продукції на підприємствах вугільної промисловості. Сформульовано положення теоретичного, методичного та науково-практичного характеру, що відображують вирішення основних завдань відповідно до поставленої мети. 1. Методика й організація обліку і аудиту затрат на виробництво і калькулювання собівартості вугільної продукції залежать від організаційно-технологічних особливостей процесу видобутку вугілля. З цією метою в роботі обґрунтовано основні аспекти формування методики внутрішньогосподарського обліку затрат вугледобувних підприємств з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду в умовах ринкових відносин, рівня менеджменту, якості кадрового потенціалу, ступеня впровадження новітніх технологій . 2. Недостатня розробленість питань, пов'язаних з економічною сутністю категорій витрати (видатки ) та собівартістю потребувала подальшого дослідження та узагальнення сутності затрат, їх змісту, структури, ролі та впливу на калькулювання собівартості продукції вугледобувних підприємств. Уточнено соціально-економічну та економіко-правову сутність затрат і виробничої собівартості в сучасних умовах ринкових відносин як економічних категорій та об’єктів обліку у вугільній промисловості. 3. Критичний аналіз сучасних наукових джерел та практики обліку дав змогу визначити науковий підхід до розкриття економічної сутності затрат і на підприємствах вугледобувної промисловості. Доведено, що категорія “затрати” на підприємствах вугледобувної промисловості має ширше значення, ніж “видатки”, оскільки охоплює весь господарський процес, пов'язаний з використанням ресурсів і з функціонуванням підприємства. Обґрунтовано необхідність розрахунку та використання в діяльності підприємств показника “ефективність витрат” - комплексного показника, який визначається порівнянням величини затрат і величини отриманої вигоди, отриманої в результаті здійснення цих затрат. 4. З метою оцінки ефективності діяльності вугледобувних підприємств і поліпшення існуючої методології обліку та контролю затрат внесено пропозиції щодо удосконалення класифікації затрат. З метою розширення інформаційної бази введено поняття “ефективних затрат”, тобто тих, що забезпечують створення цінності та за які покупці готові заплатити грошові кошти, ”суттєвих“ затрат - затрат, які суттєво впливають на результати діяльності. 5. Важливою передумовою створення системи управління затратами підприємств вугледобувної промисловості є раціональна їх класифікація. У роботі запропоновано затрати підприємств досліджуваної галузі класифікувати за цільовим призначенням. Це сприятиме отриманню якісної аналітичної інформації, а в результаті - розширенню функцій управління, спрямованих на підвищення ефективності виробництва. На основі удосконаленої класифікації затрат розроблено номенклатуру статей затрат, яку доцільно використовувати у практиці облікової роботи підприємств вугледобувної промисловості. 6. Дослідивши напрями побудови бухгалтерського обліку затрат в управлінні вугледобувними підприємствами визначено цільові функції управління затратами, основні користувачі даних обліку, спільність та розбіжності між фінансовим та внутрішньогосподарським (управлінським) обліком затрат. 7. У дисертації доведено, що удосконалення інформаційного забезпечення управління затратами вугледобувного виробництва досягається за допомогою відповідної організації обліку затрат за центрами відповідальності, тобто встановлення відповідного взаємозв'язку затрат і доходів з діями конкретних осіб, відповідальних за конкретні затрати. 8. У результаті вивчення методики бухгалтерського обліку затрат і калькулювання собівартості продукції вугледобувних підприємств автором розроблені методичні рекомендації з удосконалення: класифікації затрат вугледобувних підприємств; методики фінансового обліку затрат за напрямами їх поділу; методики внутрішньогосподарського обліку затрат за системами та прийомами їх обліку, за методами: повних затрат та калькуляції повної собівартості продукції; неповних затрат і калькулювання урізаної собівартості продукції. 9. В роботі приділена увага розширенню інформаційного поля для внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Проілюстрована методика застосування маржинального та релевантного підходів при підготовці внутрішньої звітності для обґрунтування управлінських рішень, розрахунку точки беззбитковості. Побудована структурна модель прийняття управлінських рішень на прикладі вугледобувних підприємств на базі управління інформаційних технологій. 10. З метою удосконалення нормативної бази щодо обліку затрат і калькулювання собівартості вугільної продукції автором запропоновано низку пропозицій щодо удосконалення Тимчасових галузевих методичних рекомендацій з обліку затрат на виробництво готової вугільної продукції на шахтах та розрізах, розроблених Галузевим центром економічних досліджень ДонНДВІ і Міністерства палива та енергетики України, зокрема, пропозицій щодо методів обліку затрат і калькулювання собівартості продукції з урахуванням особливостей видобутку вугілля. 11. Встановлено, що організація аудиту на підприємствах вугледобувної промисловості має здійснюватися за чіткого розмежування аудиту на внутрішній (залежний) та зовнішній (незалежний). При цьому зовнішній аудит має грунтуватися на визначенні надійності, репутації потенційного клієнта та визначенні методичних і організаційних особливостей ведення обліку на підприємстві, яке підлягає перевірці. 12. Вивчення міжнародних стандартів аудиту показало, що основним їх недоліком є нечітке визначення стадій та етапів, пов'язаних з організацією та методикою проведення аудиторської перевірки. З цією метою в роботі визначено основні стадії та напрями проведення аудиторської перевірки затрат діяльності та калькулювання собівартості продукції. Виявлено „критичні„ точки контрольних процедур. 13. З метою підвищення ефективності діяльності та зовнішньої аудиторської перевірки обґрунтовано переваги наявності служби внутрішнього аудиту на вугледобувному підприємстві. Для її впровадження розроблено і запропоновано склад організаційної структури служби внутрішнього аудиту досліджуваного підприємства, структуру Положення про внутрішній аудит та Посадової інструкції бухгалтера-аналітика спеціалізованої служби внутрішнього аудиту. Систематизовано стандарти та норми внутрішньогосподарського контролю та аудиту. | 