Проведене дисертаційне дослідження методології формування і практики використання показників бухгалтерської фінансової звітності дало можливість сформулювати науково обґрунтовані висновки і рекомендації удосконалення її форм та підготувати пропозиції щодо адаптації методики фінансового аналізу звітності до реальних умов діяльності суб’єктів господарювання. 1. Роль фінансово-економічної інформації як системи фінансових показників визначається впливом на обґрунтування і прийняття рішень користувачів. Саме бухгалтерська фінансова звітність, відображаючи всі суттєві зміни в структурі господарських засобів і їх джерел, а також результати фінансово-господарської діяльності, надає в скомпонованому вигляді значний обсяг інформації необхідної зовнішнім і внутрішнім користувачам. Зміна мети складання та адресності подання, розширення кола суб’єктів, що приймають господарські рішення, спираючись при цьому на звітну інформацію, дозволило визначити бухгалтерську фінансову звітність як ланку зв’язку між підприємством і зовнішнім середовищем, що покликана адекватно розкривати ті процеси, що відбуваються на підприємстві, з одного боку, та задовольняти інформаційні потреби користувачів, з іншого. При цьому акцент ставиться на якість звітної інформації, що забезпечується за рахунок дотримання методологічних основ її формування і визначає напрямки її удосконалення. 2. Ефективність використання бухгалтерської фінансової звітності забезпечується дотриманням вимог до звітної інформації, що визначають її якісні характеристики та принципи формування, причому їх перелік і збалансованість дозволяють відмітити певні неточності. Зокрема, принцип безперервності та періодичності, а також обачності і повноти суперечать один одному. Крім того принцип єдиного грошового вимірника за своїм змістом і значенням не може визнаватись принципом. Тому в дослідженні рекомендується склад якісних характеристик доповнити ознаками своєчасності та раціональності та принципами періодичності та повноти. Принцип єдиного грошового вимірника визнати як обмеження якісних характеристик звітної інформації. 3. В процесі трансформації бухгалтерської фінансової звітності у відповідності до розвитку ринкових умов господарювання відмічається ускладнення звітних форм. Необхідно відмітити, що бухгалтерська фінансова звітність складена у відповідності до П(С)БО 1 – 5 має значні аналітичні можливості, проте існує ряд питань, що залишились невирішеними. Зокрема, склад додатків до бухгалтерської фінансової звітності, що до 2000 року з їх прив’язкою до кожної форми, надавали значний обсяг інформації, необхідної користувачам. Крім того, якісний аналіз вітчизняних форм бухгалтерської фінансової звітності із вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності дозволяє відмітити необхідність прийняття альтернативи при їх формуванні, зокрема в звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів. 4. В процесі дослідження було визначено напрямки удосконалення методики аналізу бухгалтерської фінансової звітності, зокрема, подальша розробка теоретичних основ аналізу та адаптація її у відповідності до реальних умов господарювання підприємств. Для реалізації першого напрямку було систематизовано інформаційно-аналітичні засади аналізу показників бухгалтерської фінансової звітності. Визначено необхідну кількість етапів аналізу, розкрито їх значення, зміст, конкретні методичні прийоми, необхідні для застосування на кожному з них. Запропонована в дослідженні методика вибору фінансових показників дозволяє уникнути надмірної завантаженості, їх дублювання та забезпечує ефективність їх використання. 5. Недосконала методологія ведення бухгалтерського обліку та формування бухгалтерської фінансової звітності, а також в багатьох випадках неузгодженість з податковим законодавством вимагає уточнення окремих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зокрема: внесення змін до П(С)БО 7 “Основні засоби” щодо неприйнятності застосування в бухгалтерському обліку методів амортизації, визнаних податковим законодавством; уточнення П(С)БО 9 “Запаси” щодо методології оцінки запасів за чистою реалізаційною вартістю; доповнення П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” альтернативним методом оцінки ринкової вартості інвестицій щодо відображення в бухгалтерській фінансовій звітності оцінки довгострокових фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність із створенням юридичної особи. 6. З метою удосконалення методології складання бухгалтерської фінансової звітності на підприємствах рекомендовано поетапне здійснення вибору облікової політики, що передбачає послідовність, в якій кожний етап є виключно необхідним, оскільки забезпечує здійснення наступного. Обґрунтовано сукупність принципів, методів, прийомів ведення бухгалтерського обліку в залежності від впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. 7. Проведене дослідження якісного складу інформації, що представляється в звітності, змісту, методологічних основ формування звітних показників у напрямку класифікації елементів та методики обчислення її основних статей дозволяє визначити основні напрямки удосконалення при складанні балансу, які передбачають виключення деяких статей, доповнення і перегрупування розділів балансу. При формуванні результатів від звичайної діяльності в звіті про фінансові результати, доцільно окремими статтями розкривати інформацію про результати фінансової, інвестиційної діяльності та окремою статтею виділити результати надзвичайної діяльності. Важливим є деталізація розподілу прибутку, що безпосередньо передбачає введення в звіт статей “Інше використання прибутку” та “Нерозподілений прибуток (збиток)”. В дослідженні доведено, що при формуванні звіту про рух грошових коштів доцільно використовувати прямий метод, що розкриває значний обсяг інформації, необхідної користувачам. 8. Оцінка можливостей деяких комп’ютерних програм, що найбільш часто використовуються при веденні бухгалтерського обліку та формуванні бухгалтерської фінансової звітності, дозволила визначити переваги і недоліки присутні їм при формуванні, аналізі та прогнозуванні звітних даних. Доведено, що програма “1:С Підприємство 7,7” має значні можливості при аналізі і прогнозуванні показників бухгалтерської фінансової звітності та найбільш адаптована до сучасних умов діяльності підприємств. |
