1. Доведено потребу розробки науково-теоретичного обґрунтування організації діяльності будівельно-інжинірингових фірм як інноваційної основи підготовки та організації будівельного виробництва. Актуальність дослідження обумовлена потребою відображення специфіки процесів підготовки та організації будівництва під орудою будівельно-інжинірингових фірм, як провідних учасників на ринку будівельних інвестицій, в інноваційних моделях та методиках організаційно-технологічного моделювання. 2. Доведено, що об’єкти дослідження - будівельно-інжинірингові фірми - слід позиціонувати як спеціалізовані суб’єкти ринку будівельних робіт і послуг, своєрідні „інжиніринг-центри” будівельного проекту, відповідальні за хід підготовки та виконання проекту , керівництво його ресурсами та додержанням організаційно-технологічних, вартісних та інших проектних параметрів. Це дало підстави визначити зміст виконуваних ними функцій як субєктів ринку будівельних робіт та послуг, серед яких визначальними є : пошук проектувальника (за угодою з інвестором), оцінка готовності проектно-кошторисної документації вимогам проекту, керівництво доопрацюванням та узгодженням ПКД; пошук субпірядників, постачальників, узгодження їх дій в межах проекту, відповідальність за своєчасне і достатнє постачання проекту всіма видами ресурсів. формування надійного інформаційно-аналітичного, програмного та методичного забезпечення стану проекту та рівня використання ресурсів інвестора в межах проекту; 3. У відповідності з цими функціями розроблено модель, яка організує взаємодію будівельно-інжинірингової фірми з інвестором на передінвестиційній та будівельній фазах проекту за 7 стадіями : від передконтрактної підготовки – до прийняття в експлуатацію завершених будівель та споруд. 4. В якості раціонального інструменту оцінки альтернатив організації будівельного виробництва пропонується інноваційна організаційно-логістична модель проектування та будівництва, побудована за схемою сітьового графа ”роботи-вершини” , але наповнена параметрами нового змісту. Основою для розрахунку параметрів сітьової моделі в даній роботі визначено спеціальні логістичні карти, що по комплексам робіт та виконавцям відображають перелік, вартість та рух товарно-матеріальних цінностей, складові операції даної роботи, прийняту в організації базову трудомісткість їх виконання, фаховий та кількісний склад бригад, потребу в машинах та механізмах, витрати на їх експлуатацію, технологію упорядкування операцій в межах локального елементу. 5. Провідним параметром сітьової моделі запроваджено „індекс стандарту якості” як комплексний індикатор якості проектних рішень та конкурентоспроможності виконавців будівельно-монтажних робіт. Для його визначення запропонована наступна модель, яка на багатофакторній основі визначає : - якість проектних рішень, їх відповідність задуму та стратегії інвестора, рівень достовірності та деталізації ; - функціонально-технічну, інформаційну та фінансову готовність інвестора та команди проекту до його впровадження; - порівняльну конкурентоспроможність виконавців будівельного проекту – як основу додержання організаційно-технологічних, вартісних та ін. параметрів проекту в процесі виконання БМР. 6. Запропоновані організаційно-технологічні моделі забезпечують генеральному підряднику та інвестору на початку передінвестиційної фази можливість здійснити додатковий аналіз рішень будівельного проекту та забезпечити його виконання у відповідності з встановленими ( чи скорегованими) параметрами. Індикатор ”індекс стандарту якості” створює достовірні наукові підстави для внесення необхідних коректив в базові параметри сітьової моделі підготовки та організації будівництва. 7. На базі теоретичних наукових результатів розроблено методику підготовки організації будівництва під орудою будівельно-інжинірингових фірм у вигляді комплексу прикладних програм „Інновації у підготовці та організації будівництва”, що складається з 9 блоків. 8. Теоретична цінність роботи визначається оновленим змістом моделей підготовки та організації будівництва. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють розробити раціональні варіанти структур будівельно-інжинірингових фірм як провідних виконавців будівельних проектів, знизити трудомісткість виконання аналітичних робіт передінвестиційної фази, забезпечити наочність у розробці варіантів організації будівництва, підвищити маневреність у підготовці, упорядкуванні та використання ресурсів інвестора. |