Анотація до роботи:

Дроздовська О.С. Бюджетний устрій держави та особливості його формування в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Київ, 2005.

У дисертації науково обґрунтовано теоретичні засади бюджетного устрою країни, досліджено історичну еволюцію поняття “бюджетний устрій”, з’ясовано його сутність. Досліджено взаємозв’язок бюджетного устрою з державним та адміністративно-територіальним устроями країни та визначено фактори, які на нього впливають. Проведено аналіз бюджетних устроїв країн із різними державними та адміністративно-територіальними устроями.

Визначено особливості та етапи становлення бюджетного устрою в Україні. Виявлено основні його суперечності на сучасному етапі економічного розвитку держави. Обґрунтовано роль бюджетного устрою у процесі проведення бюджетної реформи в Україні та запропоновано напрями його удосконалення.

Проведене наукове дослідження проблематики бюджетного устрою дає можливість сформулювати такі висновки і пропозиції:

1. У вітчизняній фаховій літературі немає комплексних досліджень проблематики бюджетного устрою. Сучасний бюджетний устрій України не відповідає потребам розвитку місцевого самоврядування, є стримуючим фактором проведення бюджетної реформи, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, покращання якості послуг і рівня життя населення. Тому проблеми бюджетного устрою потребують наукового осмислення, а їх розв’язання матиме практичне значення.

Тлумачення поняття “бюджетний устрій” пройшло історичну еволюцію. У ХІХ ст. бюджетний устрій визначали як “устрій бюджету”; в СРСР – як “систему побудови державного бюджету та взаємозв’язок між окремими самостійними бюджетами” або як “організацію та принципи побудови бюджетної системи”.

2. На основі дослідження та аналізу фахової літератури запропоновано таке визначення поняття “бюджетний устрій”: це – види бюджетів, взаємозв’язки між бюджетами та міжбюджетні взаємовідносини, їх принципи, правовий статус бюджетів відповідно до правового статусу адміністративно-територіальних одиниць та державних утворень.

Поняття “бюджетний устрій” за своєю сутністю є системою правових, економічних, організаційних, інституційних відносин між органами публічної влади щодо управління публічними фінансами.

3. У законодавстві не повною мірою враховано, що існують принципи формування бюджетів, принципи взаємозв’язків між бюджетами та міжбюджетних відносин, які слід розрізняти. До принципів формування бюджету належать: повнота, збалансованість, транспарентність, єдність, уніфікація, реальність. Принципами взаємозв’язків між бюджетами є: самостійність, автономність, фінансова централізація чи децентралізація, відповідність бюджетного устрою державному та адміністративно-територіальному устроям держави. Принципами міжбюджетних відносин є: рівність бюджетних прав органів місцевого самоврядування, адекватність бюджетних видатків повноваженням і сферам відповідальності органів публічної влади, прозорість, субсидіарність.

4. Бюджетний устрій кожної країни обумовлюється її державним та адміністративно-територіальним устроями. Державний устрій визначає організацію держави та систему державних і місцевих бюджетів. У федеративних країнах існує два види державних бюджетів: федеральні бюджети – як бюджети центральних урядів, і державні бюджети суб’єктів федерації. В унітарних країнах є один державний бюджет і місцеві бюджети.

Адміністративно-територіальний устрій визначає територіальну організацію влади та систему місцевих бюджетів.

5. Внаслідок історичної еволюції сформувалися різні види бюджетного устрою. Серед факторів, які вплинули на це, слід назвати: особливості державного та адміністративно-територіального устроїв країн; їх політичну, правову та економічну системи; бюджетні повноваження суб’єктів публічної влади; характер взаємозв’язків і розподіл доходів та видатків між центральними та місцевими органами влади. Зазначені фактори дозволяють класифікувати бюджетні устрої країн сучасного світу.

В унітарних державах бюджетний устрій визначається ступенем їх централізації або децентралізації, у федеративних – симетричними чи асиметричними федераціями.

6. На формування бюджетного устрою України як суверенної держави вплинули такі чинники, зокрема: відокремлення державного бюджету УРСР від державного бюджету СРСР, що привело до запровадження Державного бюджету України як бюджету центрального уряду, який не включався до складу бюджету СРСР; проголошення самостійності місцевих бюджетів; зміна правового статусу обласних і районних бюджетів із запровадженням інституту місцевих державних адміністрацій; запровадження бюджетів територіальних громад міст, селищ, сіл та їх об’єднань, зміна правового статусу обласних і районних бюджетів з ухваленням Конституції України у 1996 р.

7. Існуючі правові, економічні, організаційні суперечності бюджетного устрою України обумовлюють його особливості та необхідність реформування.

Особливостями бюджетного устрою України є: відсутність уніфікованої низової бюджетної одиниці; суперечливий правовий статус обласних і районних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим; відсутність чіткого розподілу функцій та повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що не дає змоги визначити їх бюджетні повноваження.

8. Стратегія і тактика реформування бюджетного устрою пов’язані з вибором можливих варіантів реформи адміністративно-територіального устрою та проведенням адміністративної реформи. Зокрема, в частині визначення поняття “територіальна громада” – як низова адміністративно-територіальна одиниця в системі адміністративно-територіального устрою України, “самодостатність низової адміністративно-територіальної одиниці”, а також щодо визначення шляхів формування самодостатніх територіальних громад, здатних надавати громадські послуги на рівні державних соціальних стандартів, або створення альтернативних адміністративно-територіальних одиниць, які будуть надавати ці послуги.

9. У разі прийняття рішення про формування самодостатніх територіальних громад шляхом їх об’єднання й укрупнення основними критеріями та показниками їх самодостатності мають стати: чисельність населення; кількість пенсіонерів, кількість безробітних, чисельність учнів, чисельність зайнятого населення в бюджетній сфері та реальному секторі економіки, середня заробітна плата в межах території, вартісна оцінка земель, кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності; структура та кількість об'єктів соціально-культурної сфери, що фінансуються з бюджету; видатки на лікарняне обслуговування одного жителя, видатки на освіту, видатки на утримання ЖКГ тощо. Відповідно буде уніфіковано низову бюджетну одиницю – нею стане бюджет територіальної громади, та зменшено кількість місцевих бюджетів.

10. Як альтернатива підвищення ефективності надання послуг громадянам може розглядатися створення асоціацій органів місцевого самоврядування та об’єднання останніми бюджетних коштів для реалізації спільних проектів – місцевих цільових бюджетних програм; запровадження спеціальних округів з надання послуг із правом на бюджет.

Реформування системи місцевого самоврядування на обласному та районному рівнях має супроводжуватися формуванням обласних і районних бюджетів як бюджетів місцевого самоврядування.

11. Одним із напрямів удосконалення бюджетного устрою є економічна регіоналізація України. Зокрема, це стосується територіального поділу України на області. Основними проблемами, які при цьому мають бути вирішені, є зменшення диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів України, створення можливостей для надання послуг громадянам на рівні державних соціальних стандартів.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Дроздовська О.С. Фінансова децентралізація та її основні форми // Наукові праці НДФІ. – 2001. – Вип. 2 (14). – С. 22–26. (0,43 ум.-друк. арк.)

2. Дроздовська О.С. Теоретичні засади фінансової децентралізації // Фінанси України. – 2002. – № 8. – С. 19–25. (0,39 ум.-друк. арк.).

3. Дроздовська О.С. Фінансова децентралізація: об’єктивна необхідність та основні цілі // Наукові праці НДФІ. – 2002. – Вип. 2 (17). – С. 8–14. (0,61 ум.-друк. арк.).

4. Дроздовська О.С. Зарубіжний досвід підтримки розвитку середнього та малого бізнесу органами місцевого самоврядування // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. / НАН України, Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2002. – Вип. 2 (ХХХІІІ). – Ч. 2. – С.115–119. (0,23 ум.-друк. арк.).

5. Дроздовська О.С. Місцеві податки як складова політики фінансової децентралізації // Вестник СевГТУ. – 2002. – Вып. 37. – С. 139–146. (0,44 ум.-друк. арк.).

6. Дроздовська О.С. Муніципальні позики в доходах місцевих бюджетів: зарубіжний досвід та вітчизняні потреби // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. – 2002. – № 2 (8). – С. 87–89. (0,26 ум.-друк. арк.).

7. Дроздовська О.С. Бюджетний устрій України у контексті адміністративно-територіальної реформи // Наукові праці НДФІ. – 2003. – Вип. 1 (20). – С. 32–38. (0,6 ум.-друк. арк.).

8. Дроздовська О.С. Механізми впливу органів місцевого самоврядування на розвиток підприємництва та малого бізнесу // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. пр. – Чернівці, 2003. – Вип. 4. Економічні науки. – С. 216–217. (0,12 ум.-друк. арк.).

9. Дроздовська О.С. Теоретичні засади організації бюджетного устрою України // Фінанси України. – 2004. – № 4. – С. 23–29. (0,39 ум.-друк. арк.).

В інших виданнях:

10. Дроздовська О.С. До питання фіскальної децентралізації в Україні // Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки: Матеріали наук.–практ. конф. (5–6 квітня 2001 р.). – К.: НДФІ, 2001. – С. 50–53. (0,23 ум.-друк. арк.).

11. Дроздовська О.С. Проблеми фіскальної децентралізації у реформуванні бюджетної системи України // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку): Зб. наук. пр. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – С. 78–79. (0,1 ум.-друк. арк.).

12. Дроздовська О.С. Муніципальне замовлення: досвід зарубіжних країн і можливості використання в Україні // Проблеми розвитку фінансової системи України: Матеріали наук.-теор. конф. (22–23 квітня 2002 р.). – К.: НДФІ, 2002. – С. 93–97. (0,29 ум.-друк. арк.).

13. Дроздовська О.С. Основні складові політики фінансової децентралізації // Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні: Матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. (25–26 квітня 2002 р.). – Дніпропетровськ, 2002. – С. 22–25. (0,2 ум.-друк. арк.).

14. Дроздовська О.С. Проблеми забезпечення фінансової самостійності органів місцевого самоврядування в Україні // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Матеріали Всеукр. наук.–практ. конф. (2–6 октября 2002 г.). – Симферополь, 2002. – С. 81. (0,1 ум.-друк. арк.).

15. Дроздовська О.С. Основні принципи розподілу повноважень у сфері надання суспільних благ // Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів: Матеріали наук.–теорет. конф., (10–11 квітня 2003 р.). – К.: НДФІ, 2003. – С. 107–111. (0,3 ум.-друк. арк.).

16. Дроздовська О.С. Шляхи вдосконалення бюджетного устрою України // Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації: Матеріали Міжнарод. наук. студентсько-аспірантської конф. (23-24 квітня 2004р.). – Львів, 2004. – С. 101–102. (0,12 ум.-друк. арк.).

17. Дроздовська О.С. Проблеми реформування бюджетного устрою України // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали наук.-практ. конф. (18–19 грудня 2003р.). – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – Ч. 1. – С. 61–64. (0,2 ум.-друк. арк.).